Ухвала суду № 73215859, 13.03.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2-26/2011

Номер провадження 6/585/2/18

У Х В А Л А

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Машини І.М.,

за участю секретаря - Дмитренко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 2-26/2011 (провадження № 2/1815/3/12) за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» директор ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про заміну стягувача – Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» у цивільній справі № 2-26/2011. Вимоги заяви мотивовані переходом до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» права грошової вимоги за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11325594000 від 31.03.2008 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Моноліт», договором поруки № 193190 від 31.03.2008 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, договором поруки №193191 від 31.03.2008 року укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, що надає право заявнику звернутися до суду з вказаною заявою.

ТОВ «Моноліт» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_2 як поручитель за договором, в запереченнях на заяву від 21.03.2017 року вказав, що заміна сторони у виконавчому провадженні в силу ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 378 ЦПК України (в редакції на день подачі заперечень) можлива за умови знаходження виконавчого документа на примусовому виконанні, доказів чому заявником не надано.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заяви, вказавши, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАКТИВ», яке відступило право вимоги ТОВ «ФК«ПОЗИКА» в розумінні ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» не являється стягувачем у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18.01.2012 року у справі № 2-26/2011, провадження № 2/1815/3/12. Заявником не надано і в матеріалах справи відсутні будь-які докази набуття ТОВ «ФК «ФІНАКТИВ» прав вимоги по договору поруки № 193190 від 31.03.2008 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, оскільки в Договорі факторингу № 48 від 24.11.2016 року вказане не зазначено. Також відсутні докази про перебування на виконанні виконавчого листа Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2-26/2011, провадження № 2/1815/12.

Представник ТОВ «ФК«ПОЗИКА» в поясненнях на заперечення боржників вказав, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні – це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника у зв’язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою для заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов’язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Таке твердження узгоджується з висновками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зробленими в ухвалі від 15.07.2015 року по справі № 6-5971св15. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він змінюється правонаступником. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги, оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові № 6-122цс13 від 20.11.2013 року і в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для застосування судами України. З точки зору обов’язковості виконання судових рішень, закріпленої основним законом України, є неприпустимим вважати, що заміна сторони виконавчого провадження можлива виключно при наявності відкритого виконавчого провадження на примусове виконання рішення суду.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, в заяві до суду просив про розгляд справи у його відсутності та задовольнити заявлені вимоги.

Представники ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "ФІНАКТИВ" в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про розгляд справи в суді.

Відповідачі до суду не з’явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи. Від представника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення заяви заперечує.

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2012 року у цивільній справі № 2-26/2011 (провадження № 2/1815/3/2012) задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «МОНОЛІТ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по Генеральному договору про надання кредитних послуг від 31.03.2008 року № 11325594000 станом на 27 травня 2010 року у розмірі 296518 грн. 10 коп., а саме: заборгованість за кредитом – 266155 грн.; в тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 11885 грн. з 31.12.2009 року, заборгованість за простроченими відсотками – 23746 грн. 21 коп. з 12.01.2010 року; пеня за прострочення кредиту за період з 27.05.2009 року по 27.05.2010 року – 588 грн. 80 коп.; пеня за прострочення відсотків за період з 27.05.2009 року по 27.05.2010 року – 1028 грн. 09 коп.; неустойка за порушення зобов’язань – 5000 грн. Також стягнуто судовий збір в сумі 1700 грн., по 566 грн. 67 коп. з кожного з відповідачів та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. по 40 грн. з кожного (а.с. 72-73).

24 листопада 2016 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» укладений Договір Факторингу № 48, згідно умов якого за цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов’язується прийняти Права Вимоги та в їх оплату зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1) (а.с. 66-67).

В подальшому 28 листопада 2016 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» було укладено Договір Факторингу № 48/1, згідно умов якого за цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов’язується прийняти Права Вимоги та в їх оплату зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1) (а.с. 68-69).

Передача Фактору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» та прийняття ним від Клієнта ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» Прав Вимоги в обсязі та на умовах визначених Договором підтверджується Актом приймання-передачі, складеного 28 листопада 2016 року між ТОВ «ФК«ФІНАКТИВ» та ТОВ «ФК«ПОЗИКА», який є додатком до Договору факторингу № 48/1 від 28.11.2016 року. Відступлення Прав Вимоги набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі, як передбачено у п. 4.1 Договору (а.с. 70).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору Факторингу № 48/1 від 28 листопада 2016 року до заявника перейшло право вимоги за солідарним зобов’язанням ТОВ «МОНОЛІТ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 71).

Таким чином, відбулася заміна кредитора, зокрема до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» перейшли всі права вимоги за зобов'язаннями за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11325594000 від 31.03.2008 року, відповідальність за невиконання якого забезпечена договорами поруки від 31.03.2008 року №№ 193190 та 193191.

З постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2016 року ВП № 36073142 та ВП № 36072690, винесених державним виконавцем Ковпаківського відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_5 вбачається, що виконавчі листи № 2/1815/3/2012 від 09.07.2012 року були повернуті стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до інформації, отриманої з автоматизованої системи виконавчого провадження за результатами пошуку виконавчих проваджень станом на 12.03.2018 року стосовно боржника ОСОБА_1 05.09.2014 року відкрите виконавче провадження, стан якого вказаний як примусове виконання.

Розмір заборгованості станом на 28.11.2016 року підтверджується випискою по кредитному договору ТОВ «Моноліт» за період з 31.03.2008 року по 28.11.2016 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). А підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь - якій стадії процесу.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження » визначено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (ст. 1077 ЦК України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Встановивши на підставі договорів факторингу від 24 листопада 2016 року та 28 листопада 2016 року, акта приймання-передачі права вимоги від 28 листопада 2016 року, витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 28 листопада 2016 року обставини переходу до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» права грошової вимоги за генеральним договором про надання кредитних послуг 31 березня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «МОНОЛІТ», виконання зобов’язання по якому забезпечено порукою, суд дійшов висновку про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

При цьому доводи відповідачів, викладені у запереченнях, щодо відсутності відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2012 року спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, законодавством не передбачено, що заміна сторони у виконавчому провадженні можлива виключно за умови знаходження виконавчого провадження на примусовому виконанні.

В силу ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Також не заслуговують на увагу твердження представника ОСОБА_4 про те, що оскільки в договорі факторингу не йде мова про перехід права вимоги відносно договорів поруки, то і право вимоги новим кредитором до поручителів не може буде заявлено. З огляду на те, що договори поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладення саме на виконання Генерального договору від 31.03.2008 року в разі невиконання зобов’язань ТОВ «Моноліт», а рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2012 року поручителів було визнано як солідарних відповідачів з ТОВ «Моноліт» в зв’язку з порушенням останнім кредитних зобов’язань, то вони є і солідарними боржниками на стадії виконання судового рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

Керуючись ст.442 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 2, код ЄДРПОУ 39493634) з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-26/2011 (провадження № 2/1815/3/2012).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області з урахуванням вимог п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

Суддя Роменського міськрайонного суду ОСОБА_6