Постанова № 73215479, 29.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/864/18

Номер справи місцевого суду: 520/15230/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

при секретарі судового засідання Тьосової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пайовики Жаботинського» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал Жаботинського» про визнання права власності на майнове право, -

ВСТАНОВИЛА:

30 листопада 2016 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал Жаботинського» про визнання права власності на майнове право (т. 1, а.с. 1-3).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року позов про визнання права власності на майнове право було вирішено задовольнити. Визнати за позивачем право власності на майнові права на житлову квартиру, а також стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал Жаботинського» на користь ОСОБА_2 компенсацію судових витрат в розмірі 6890 грн (т. 1, а.с. 61-62).

Не погоджуючись з вказаним рішенням 23 жовтня 2017 року голова ОК «ЖБК Жаботинського» звернувся до суду з апеляційною скаргою. Апелянт вказав, що висновок суду першої інстанції, що договір про сплату внесків має інвестиційну природу, а правовідносини, які виникли на його підставі, є інвестиційними є помилковим. Водночас апелянт зазначає, що на момент розгляду даної справи законодавством України не встановлена можливість інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва шляхом укладання договорів про сплату внесків до обслуговуючого кооперативу. Відповідно до договору про сплату внесків учасник здійснює оплату внеску по спорудженню об’єкту нерухомості і може отримати його лише за умови оплати праці у розмірі 100 відсотків внеску. У свою чергу пункти договору регулюють процедуру уточнення вартості об’єкту нерухомості за результатами технічної інвентаризації, проведеної незалежним оцінювачем. При цьому, лише після сплати повного розміру внеску кооператив надає довідку про асоційоване членство у Обслуговуючому кооперативі та довідку про внесення пайового внеску в повному обсязі. Апелянт зазначає, що оскаржуваним судовим актом не зазначено про наявність у матеріалах справи відомостей про здійснення технічної інвентаризації, а також відсутнє підтвердження виконання позивачем обов’язків з оплати пайового внеску за результатами технічної інвентаризації, а також вказує, що судом першої інстанції безпідставно зроблено абсолютно протилежний висновок, який жодним чином не вмотивований. В положеннях договору про сплату внесків вказано, що позивач набуває право власності на квартиру лише після введення об’єкту будівництва в експлуатацію. Наразі об’єкт в експлуатацію не введено, відтак право власності не виникло. Тому апелянт просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року та винести нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 1, а.с. 65-72).

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс» - ОСОБА_4 14 грудня 2017 року подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу, яка отримана Апеляційним судом Одеської області 26 грудня 2017 року. Апелянт пояснив, що ТОВ «Олімпекс Транс» є орендарем земельної ділянки загальною площею 4775 кв.м., розташованої за адресою м. Одеса, вул. Жаботинського, 3/1 (в районі 6-ої ст. Великого Фонтану). Окрім цього апелянт зазначив, що рішення суду ґрунтується на помилковому тлумаченні норм законодавства, не відображає фактичні обставини правовідносин між ОСОБА_2 та ОК «Набережний квартал Жаботинського».Тому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року та винести нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 1, а.с. 114-123).

В судовому засіданні апелянти свої апеляційні скарги підтримали. Представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував, подав клопотання про закриття апеляційного провадження, яке ухвалою колегії суддів від 29 березня 2018 року було залишено без задоволення. Також просив залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення представників апелянтів та представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач повністю сплатив передбачений договором внесок, відповідач у визначений договором строк своїх зобов’язань не виконав та ухиляється від будь-якого зв’язку з позивачем, жодних пояснень з цього приводу не надав, то дії відповідача є такими, що свідчать про невизнання відповідачем прав позивача, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та враховуючи доводи апеляційних скарг та встановлені обставини справи вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Відповідно до ч. 5 ст. 7 цього ж Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. В ч. 1 ст. 9 зазначається, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами. Майнові права на нерухомість – об’єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об’єктом цих прав не є «чуже майно», а також не вважаються правом власності, оскільки об’єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього. Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, –це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права. Майновими визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1. ст. 328 ЦК України). Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, ураховуючи, що згідно з ст. 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний механізм, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України. Ст. 331 ЦК України визначено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Відповідно до положень статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Вище наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України в справах № 6-318цс15 та № 6-1622цс15.

З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2008 року між Одеською міською радою та ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» було укладено договір про оренду землі, предметом якого є земельна ділянка площею 4775 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Жаботинського, 3/1, м. Одеса для проектування та будівництва 2-секційного 20 поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, а 30 серпня 2013 року було укладено додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 10 грудня 2008 року (т. 1, а.с. 127-139).

17 жовтня 2014 року між ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (Сторона-1) та ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» (Сторона-2) було укладено договір про співпрацю № 14/10-17, за яким сторони дійшли згоди щодо будівництва об’єкта (2-секційного 20 поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом на земельній ділянці загальною площею 4775 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Жаботинського, 3/1, м. Одеса (район 6-ї станції Великого Фонтану). Відповідно до умов вказаного договору, а саме п. 2.1.1. Сторона-1 передає Стороні-2 право на використання будівельного майданчика на умовах та в цілях, передбачених договором про співпрацю, надає Стороні-2 проектну та дозвільну документацію на будівництво об’єкта, а також передає Стороні-2 права на виконання функцій замовника та право будівництва об’єкта на період його будівництва. Згідно з п. 2.1.2 Сторона-2 в повному обсязі фінансує будівництво об’єкта, надає трудові ресурси та ін. Відповідно до п. 2.2. сторони домовились, що розподіл об’єкта здійснюється наступним чином: доля Сторони-1 складається тільки з житлових приміщень (квартир) об’єкта, доля Сторони-2 складає всі інші приміщення об’єкта, за виключенням приміщень, вказаним в п. 2.2.1 договору про співпрацю (вище процентовано). Крім того, цим договором сторони домовилися про розподіл об’єкта відбувається в два етапи: 1-й – розподіл майнових прав, 2-й – протягом 10-ти днів з моменту введення об’єкта в експлуатацію щодо остаточного розподілу побудованого об’єкта (мається на увазі фізично) (т. 1, а.с. 151-159). До цього договору сторонами укладалися додаткові угоди № 1 та № 2, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1, а.с .162-164).

Як вбачається з матеріалів справи 14 листопада 2015 року між сторонами ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» та ОСОБА_2 було укладено договір №15.01.1.307 про сплату внесків (т. 1, а.с. 8-13). За цим договором відповідач зобов’язується організувати будівництво за рахунок внесків позивача та внесків інших осіб, здати об’єкт будівництва в експлуатацію у строк до 3 кварталу 2016 року (п. 4.2.1 договору), передати позивачу приміщення з будівельним номером: секція 1, поверх 11, квартира №116, проектною площею 42,18 кв.м., в об’єкті будівництва та всі необхідні документи для реєстрації права власності позивача на нерухоме майно, а позивач зобов’язується здійснити внесок у визначеному договорі та має право отримати відповідне приміщення у об’єкті будівництва. Відповідно до додатку №1 до договору про сплату внесків повний розмір внеску, що є обов’язком позивача становить 653790,00 грн (т. 1, а.с.14). Відповідно до положень п.п. 3.1.7, 4.1.13, 4.2.2. договору про сплату внесків ОСОБА_2 набуває право власності на квартиру № 116 лише після введення ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» об’єкту будівництва в експлуатацію. В матеріалах справи містяться квитанції щодо сплати ОСОБА_2 Обслуговуючому кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» пайових внесків за договором № 15.01.1.307 від 14 листопада 2015 року на загальну суму 653790,00 грн, останній платіж здійснено 01 листопада 2016 року (т. 1, а.с. 21-31). Вказане свідчить про те, що свої зобов’язання за договором від 14 листопада 2015 року ОСОБА_2 виконав в повному обсязі. Однак, ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» належним чином своїх зобов’язань ані за Договором про співпрацю № 14/10-17 від 17 жовтня 2014 року, ані за договором №15.01.1.307 від 14 листопада 2015 року, стороною якого є позивач, належим чином не виконав. Зокрема, ОK «Набережний Квартал-Жаботинського» не було вжито заходів до виконання вимог законодавства та не було подано до органів державної архітектурно - будівельної інспекції повідомлення про зміну замовника будівництва житлового будинку, в якому знаходиться спірна квартира. Дані обставини встановлені в рамках справ адміністративної юрисдикції, які носять преюдиційний характер і які не підлягають доказуванню в даному провадженні. Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року в справі №815/954/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 pоку, було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОК «Набережний Квартал-Жаботинського», про визнання неправомірним та скасування припису від 04.02.2016 року та постанови №43 від 18.02.2016 року. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 р. по справі № 815/955/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 pоку, було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОК «Набережний квартал - Жаботинського», про визнання неправомірним та скасування припису від 04.02.2016 року та постанови №44 від 18.02.2016 року. Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року по справі № 815/956/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 pоку, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору па стороні позивача: ОК «Набережний квартал - Жаботинського», про визнання неправомірним та скасування припису від 04.02.2016 року та постанови №45 від 18.02.2016 року було відмовлено (т. 1, а.с. 171-176, т. 2, а.с. 2-12). В рамках перелічених справ суди адміністративної юрисдикції залишили без задоволення доводи ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» щодо передачі ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» функцій замовника будівництва. Разом з тим, варто звернути увагу на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 pоку в справі №916/3315/16 було задоволено позов ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» до ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» про розірвання Договору про співпрацю №14/10-17. Вказане рішення було змінено в частині стягнення судових витрат, а в іншій частині залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 року (т. 2, а.с. 13-34).

Отже, оскільки ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» належним чином умови Договору не виконали, то і передбачені Договором наслідки для нього, зокрема, набуття майнових прав, в тому числі і на спірну квартиру, не настали. З огляду на таке забудовником та єдиним замовником будівництва житлового будинку, в якому знаходиться спірне нерухоме майно, є ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС».

Крім іншого колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи міститься Договір про врегулювання відносин по легалізації, поновленні та завершенні будівництва двосекційного 27-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом на земельній ділянці (в процесі будівництва було вирішено збудувати 27 поверхів), яка знаходиться за адресою: вул. Жаботинського, 3/1, м. Одеса, кадастровий номер 5110136900:12:016:0017, укладеного 07 листопада 2017 року між ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», Житлово-будівельним кооперативом «Союз будинку Жаботинського» та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Пайовики Жаботинського» (т. 1, а.с. 178-186). Вказаним договором врегульовано питання щодо купівлі продажу Пайовиками (асоційованими членами ОК «Набережний квартал-Жаботинського», які уклали договори про сплату внесків) майнових прав. Зокрема, цим договором (п.2.2.) визначено, що ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» в обов’язковому порядку визнає права Пайовиків на отримання ними конкретних приміщень, які закріплені за ними на основі підписаних між Пайовиками та ОК «Набережний квартал-Жаботинського» договорів про сплату внесків, шляхом підписання між ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та Пайовиком прямого договору про купівлю-продаж майнових прав. Визнання ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» прав Пайовиків на отримання ними конкретних приміщень відбувається за умови надання Пайовиком договору про сплату внесків ОК «Набережний квартал-Жаботинського» з всіма змінами та доповненнями, а також оригіналів квитанцій про сплату таких внесків в момент підписання з компанією ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» прямого договору про купівлю-продаж майнових прав(т. 1, а.с. 178-179). Отже, з вище зазначеного вбачається, що ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» так і не передав ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» частки за Договором про співпрацю № 14/10-17, а тому останній не набув майнових прав на спірне нерухоме майно (житловий будинок, в якому знаходиться спірна квартира, на час розгляду даної справи так і не зданий в експлуатацію). Оскільки позивач є третьою особою відносно юридичних осіб, між якими виник спір, та який був вирішений в установленому законом порядку, то його правове становище не може погіршуватися іншими рішеннями прийнятими без його участі. Разом з тим фактичне оспорення його прав, яке відбулося всупереч умовам п. 2 вище вказаного договору обумовлює необхідність участі в вирішенні спору ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», яке не приймало участь в суді першої інстанції. Вказаний недолік не може бути усунутий судом апеляційної інстанції, який позбавлений права притягувати до участі в розгляді справи на стадії апеляційного провадження осіб, які не були залучені судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, пояснення сторін по справі, зважаючи на вище зазначені позиції Верховного суду України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_2 відхиленню на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пайовики Жаботинського» – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року – скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал Жаботинського» про визнання права власності на майнове право – відмовити.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

Повний текст постанови виготовлено 03 квітня 2018 року.

Суддя апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

29.03.2018 року м. Одеса