Вирок № 73213933, 05.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/311/17 05.04.2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Міняйла М.П., Гулого В.П.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

розглянувши матеріали кримінального провадження №12017150120000121 за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. та прокурора Южноукраїньського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_1 на вирок Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2017р., стосовно

ОСОБА_2, 1981 року грудня місяця 30 дня народження, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 20.01.2003 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік;

- 19.01.2004 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 16.06.2004 року Южноукраїнським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 08.08.2007 року з Ольшанської ВК Миколаївської області (№ 53) за постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31.07.2007 року (не відбутий строк 1 рік, 5 місяців, 18 днів);

- 02.02.2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 20.01.2010 року з Ольшанської ВК Миколаївської області (№53) у зв'язку з відбуттям строку покарання;

- 24.09.2013 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 30.08.2016 року з Казанківської ВК Миколаївської області (№93) за рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 22.08.2016 року (не відбутий строк: 1 рік, 4 місяці, 25 днів)

- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Кучеренко Д.С.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

представник потерпілого ОСОБА_4

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Миколаївської області просить вирок скасувати в частині призначення покарання як за кожне кримінальне покарання так і за сукупністю злочинів, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність й невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 приначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України – у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України – у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 190 КК України – у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013р. й остаточно призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції закону відповідно до змін, внесених Законом України №838-VIII від 26.11.2015р., зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув’язнення з 02.06.2017р. по 20.06.2017р. включно з розрахунук один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, та відповідно до ч.5 ст.72 КК України в чинній редакції закону відповідно до змін, внесених Законом України №2046-VIII від 18.05.2017р, з 21.06.2017р, - з розрахунку один день попереднього увязненя одному дню позбавлення волі.

У ході апеляційного розгляду повторо дослідити матеріали провадження, які містять відомості щодо судимостей ОСОБА_2 та дані, що його характеризують.

В іншій частині вирок залишити без змін.

В апеляційній скарзі прокурор Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури просить вирок суду змінити з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

До резолютивної частини вироку внести зміни зазначивши, що відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції закону відповідно до змін, внесених Законом України №838-VIII від 26.11.2015р., зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув’язнення з 02.06.2017р. по 20.06.2017р. включно з розрахунук один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, та відповідно до ч.5 ст.72 КК України в чинній редакції закону відповідно до змін, внесених Законом України №2046-VIII від 18.05.2017р, з 21.06.2017р, до набрання вироку законної сили - з розрахунку один день попереднього увязненя одному дню позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 190 КК України і призначено йому покарання

-за ч. 2 ст. 185 КК України — 2 роки позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України 1 рік позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 190 КК України 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено ОСОБА_2 покарання 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до даного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року та остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 02 червня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк його пропереднього ув'язнення з 02 червня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, виходячи з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають дві дні позбавлення волі.

Вирішено питання, щодо речових доказів.

Узагальнені доводи апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Миколаївської області не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого, вважає, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність й невідповідністю призначеного судом покарання ступею тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Так зазначає, що суд формально врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу обвинуваченого, його характеризуючі дані, проте зміст цих даних суд у вироку не навів.

Зауважує, що судом не в повній мірі враховані дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше п’ять разів судимий, чотири з них – за вчинення умисних злочинів проти власності, у тому числі за тяжкі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, раніше вже був звільнений від відбування покарання з випробуванням, проте належних висновків не зробив та новий умисний злочинів вчинив в період невідбутого покарання за попереднім вироком, вчинивши упродовж лише двох місяців 10 крадіжок і шахрайство.

Вказує, що обвинувачений характеризується негативно, стійких соціальних зв’язків не має, будучи працездатною особою молодого віку ніде не працював, а збагачувався шляхом вчинення корисливих злочинів.

Вважає, що з деліктної поведінки обвинуваченого, який у нетривалий проміжок часу систематично вчиняв кражіки й зупинився виключно внаслідок застосування до нього запобіжного заходу, пов’язанного з триманням під вартою, не вбачається такого суб’єктивного ставлення до вчиненого, як щире каяття.

На думку апелянта призначене покарання хоча і не виходить за межі зазначених частин статтей закону України про кримінальну відповідальність, проте за своїм розміром є явно несправедливим через м’якість.

Крім того, прокурор, зазначає, що судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Так, ухвалюючи 12.07.2017р. вирок, суд не застосував до ОСОБА_2 положення ч.5 ст. 72 КК України (в чинній редакції закону), а саме в строк покарання не зараховано попереднє ув’язнення з 21.06.2017р. по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення одному дню позбавлення волі.

В апеляційній скарзі прокурор Южноукраїнського віддіду Первомайської місцевої прокуратури не оспорюючи правильності кваліфікації дій та доведеноті вини обвинуваченого ОСОБА_2, вважає, оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вказує, що суд, ухвалюючи 12.07.2017р. вирок, не застосував до ОСОБА_2 положення ч.5 ст. 72 КК України (в чинній редакції закону), а саме в строк покарання не зараховано попереднє ув’язнення з 21.06.2017р. по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення одному дню позбавлення волі.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Суд визнав доведеним, що 05.02.2017 року о 14 годині 38 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в торговельному залі магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, в м. Южноукраїнську Миколаївської області, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 400 гр, вартістю 267,95 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 267, 95 грн.

Того ж дня близько 18 години 04 хвилини ОСОБА_2, знаходячись в торговельному залі магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, що в м. Южноукраїнську Миколаївської області, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 400 гр, вартістю 267,95 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 267, 95 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 06.02.2017 року близько 10 години 13 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись в торговельному залі магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, що в м. Южноукраїнську Миколаївської області, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 400 гр, вартістю 267,95 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 267, 95 грн.

Того ж дня близько 12 години 49 хвилин ОСОБА_2 прийшов до приміщення того ж магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, та знаходячись в торговельному залі даного магазину, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 400 гр, вартістю 267,95 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 267, 95 грн.

06.02. 2017 року близько 18 години 01 хвилини ОСОБА_2 знову прийшов до магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, та знаходячись в торговельному залі даного магазину, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 400 гр., вартістю 267,95 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 267, 95 грн.

11.03.2017 року близько 11 години 16 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в торговельному залі магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, що по проспекту Незалежності, 7 в м. Южноукраїнську Миколаївської області, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 400 гр, вартістю 281,60 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 281, 60 грн.

Наступного дня о 10 годині 49 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в торговельному залі того ж магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 400 гр., вартістю 281,60 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 281, 60 грн.

15.03.2017 року близько 07 години 20 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в торговельному залі магазину ТОВ “АТБ-Маркет”, що по проспекту Незалежності, 7 в м. Южноукраїнську Миколаївської області, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав з вітрини упаковку кави “Jacobs Monarch”, ємністю 300 гр., вартістю 187,95 грн., та сховавши її під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “АТБ-Маркет” майнову шкоду в розмірі 187,95 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19.03.2017 року близько 11 години 33 хвилин ОСОБА_2 прийшов до магазину “Копійка” ТОВ “Модерн-Трейд”, розташованого по вулиці Миру, 14-Б в м. Южноукраїнську Миколаївської області, де знаходячись в приміщенні торгівельного залу, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав зі стелажу дві пачки кави “Карт Нуар”, вартістю 123, 92 грн. кожна, та сховавши її біля відділення хлібо-булочних виробів під одяг, вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись. Зазначеними діями спричинив ТОВ “Модерн-Трейд” майнову шкоду в розмірі 247,84 грн.

27.03. 2017 року близько 21.00 години ОСОБА_2 знову прийшов до магазину “Копійка” ТОВ “Модерн-Трейд”, розташованого по вулиці Миру, 14-Б в м. Южноукраїнську Миколаївської області, де знаходячись в приміщенні торгівельного залу, маючи на меті вчинення крадіжки, діючи умисно, непомітно для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрав зі стелажу ковбасу салямі італійську с.в. “Глобинський” вартістю 69,97 грн., ковбасу глобинська с.в. “Глобинський” вартістю 64,85 грн. та ковбасу папероні с.к. с.в. “Глобинський” вартістю 50, 17 грн., на загальну суму 184,99 грн. Та переконавшись у тому, що його дії не будуть помічені, направився до виходу з приміщення магазину, однак був затриманий охоронцем, який викликав працівників поліції та в присутності яких у ОСОБА_2 було вилучено зазначені ковбасні вироби.

Крмі того, 06.03.2017 року близько 12.00 години ОСОБА_2 знаходячись на території КП “Критий ринок” ТОВ “Титан” зустрів ОСОБА_5 та в ході розмови попросив у нього його мобільний телефон начебто для здійснення дзвінку. Отримавши на своє прохання від потерпілого його мобільний телефон в золотистому корпусі “SAMSUNG” Дуос, діючи умисно, зловживаючи довірою потерпілого, переслідуючи ціль незаконного збагачення, скориставшись моментом коли потерпілий відволікся, з вказаним мобільним телефоном направився до виходу з ринку, так і не повернувши його власнику. Чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 4000,00 грн.

Дії ОСОБА_2 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно; зач. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, (крадіжка) вчиненого повторно; за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого повторно (шахрайство).

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Кучеренка Д.С. на підтримку апеляційних скарг, заперечення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, сумнівів не викликають, ніким не оспорюються і в цій частині вирок суду апеляційним судом не перевіряється відповідно до вимог ст. 404 КПК України.

Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» зверталась увага судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.

Зазначених вимог закону при призначенні покарання ОСОБА_2 судом першої інстанції не дотримано в повній мірі.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, не в достатній мірі врахував обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченого, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисні корисливі кримінальні правопорушення.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 раніше п’ять разів був засуджений за вчинення корисливих, в тому числі і тяжких злочинів, чотири з яких – за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, звільнився з місць позбавлення волі 30.08.2016 року умовно-достроково, проте, висновків щодо своєї противпавної поведінки не зробив, на шлях виправлння не став, а навпаки через шість місяців після звільнення із місць позбавлення волі, не відбувши покарання за попереднім вироком, вчинив нові корисливі злочини, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення та протиправну направленість його поведінки.

Крім того, до обвинуваченого ОСОБА_2 вже застосовувався інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням, двічі інститут умовно-дострокового звільнення, проте належних висновків він не зробив та нові умисні злочини вчинив в період невідбутого покарання за попереднім вироком, вчинивши упродовж двох місяців 10 крадіжок і шахрайство.

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно, без врахування особи обвинуваченого та фактичних обставин вчинених ним злочинів, призначив ОСОБА_2 покарання в мінімальних межах позбавлення волі, як за кожний інкримінованих йому злочинів, так і за сукупністю злочинів та вироків. Хоча таке покарання і не виходить за межі зазначених частин статтей закону України про кримінальну відповідальність, проте за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість.

Тому доводи прокурора про те, що судом першої інстанції призначено ОСОБА_2 надто м'яке покарання, яке за своїм видом та розміром не відповідає особі обвинуваченого та не сприятиме його виправленню є слушними.

Таким чином, судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що потягло неправильне призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, з постановленням нового вироку.

При призначені покарання ОСОБА_2, апеляціний суд враховує обставини вчиненних ним кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчиненних злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий в тому числі за вчинення аналогічних злочинів, офіційно не працює, характеризується негативно, стійких соціальних зв’язків не має, будучи працездатною особю молодого віку ніде не працював, збагачувався шляхом вчинення корисливих злочинів обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, а також обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів і вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції інкримінованих йому злочин у виді позбавлення волі але в більшому розміра ниж призначив суд першої інстанції.

Також заслуговують на увагу доводи викладені в апеляційних скаргах прокурорів про неврахування судом обвинуваченому строку попереднього ув’язнення в строк покарання з 21.06.2017року по день набрання вироком законної сили,

Так, судом вірно враховано при призначенні покарання ОСОБА_2, вимоги ч.5 ст. 72 КК України зі змінами до неї, та зараховано йому строк попереднього ув’язнення за даним кримінальним провадженням за період з 02.06.2017 по 20.06.2017р. включно в срок покарання, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Проте, судом не зазначено у вироку про зарахування ОСОБА_2 в строк покарання сроку попереднього ув’язнення з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили. Тому апеляційні скарги прокурорів в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційні скарги першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. та прокурора Южноукраїньського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а вирок суду першої інстанції у частині призначення покарання – скасуванню на підставі п.4 ч.1, ч.2 ст. 409 КПК України у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке є явно несправедливим через м’якість, з ухвленням в цій частинеі нового вироку відповідно до п.2 ч.1 ст. 420 КПК України.

Керуючись ч.5 ст. 72, ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420, 424, 532 КПК України , апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. та прокурора Южноукраїньського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_1 - задовольнити.

Вирок Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2017р. стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання – скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок.

Вважати ОСОБА_2 виним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України – у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України – у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.190 КК України – у виді 2 років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013р. й остаточно призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зі змінами, зарахувати ОСОБА_2 в строк покарання срок попереднього ув’язнення з 02.06.2017 р. По 20.06.2017 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 р. по 05.04.2017р.(включно) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

В іншій частині вищезазначений вирок залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Копія вироку суду апеляційної інстанції підлягає врученню засудженому та прокурору негайно після його проголошення. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим, що не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий

Судді