Рішення № 73212217, 29.03.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4588/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді Палюх Н.М.

при секретарі Петришин Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01 травня 2004 року і від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачка звернулася з позовом у суд про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, покликаючись, що спільне життя у них не склалось, так як між ними немає взаєморозуміння, вони виявилися людьми з різними поглядами на шлюб і сім’ю, внаслідок чого постійно виникали сварки і суперечності та що на даний час вони не ведуть спільного господарства і не підтримують подружніх відносин, чому їх сім’я розпалася остаточно і примирення між ними неможливе.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, покликаючись на мотиви такого та доповнили, що подружнє життя у позивачки з відповідачем не склалося, з грудня 2017 року вони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, позивачка втратила до відповідача хороші почуття і помиритися з ним не бажає. Просять позов задовольнити.

Відповідач та його представник проти позову заперечили та пояснили, що дійсно між відповідачем і позивачкою виникали сварки, з вересня 2017 року вони не підтримують подружніх відносин, проте відповідач заперечує проти розірвання шлюбу, та як хоче зберегти сім’ю і спільно з позивачкою виховувати неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки між ними довгий час немає взаєморозуміння, виникали сварки і суперечності, з грудня 2017 року вони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, що свідчить про стійкість і тривалість конфлікту між ними.

Суд намагався зберегти сім’ю сторін, в листопаді 2017 року надавав їм термін для примирення, проте вони не помирилися.

Суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони вже тривалий час разом не живуть і не підтримують сімейних відносин, позивачка втратила до відповідача хороші почуття і помиритись з ним не бажає, а тому такий шлюб слід розірвати.

На утриманні сторін залишається неповнолітні діти.

На підставі ст.ст.12, 89, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд–

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 /Василишин/ ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6, укладений 01 травня 2004 року у Міському відділі РАЦСу Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № 603.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.

Після розірвання шлюбу присвоїти ОСОБА_1 дівоче прізвище – «Василишин».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.04.2018р.

Суддя: