Рішення № 73210504, 23.03.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6796/17

2/303/283/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2018 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючого – судді Довжанин В.М.

секретар Фозекош І.І.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя сторона приватний виконавець ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Кредобанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя сторона приватний виконавець ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивує тим, що 21.11.2017 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2017 року, з якої дізнався що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 17.10.2017 року вчинено виконавчий напис в реєстрі № 1182, яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки «RENAULT», модель «SANDERO», 2015 року випуск, д/н НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію, виданого 25.11.2015 року. Звернення стягнення на транспортний засіб здійснене для забезпечення виконання зобов’язання позивача ОСОБА_3 по кредитному договору №860/2015 від 27.11.2015 року в рахунок погашення заборгованості в розмірі 287 959,79 гривень. Вказаний виконавчий напис вважає вчиненим незаконно оскільки сума по якій було проведено стягнення на предмет застави не є безспірною.

В подальшому представник позивача подав заяву про зміну підстав позову в якій зазначив, що 17.10.2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис в реєстрі за № 1182, яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки RENAULT, модель SANDERO, 2015 року випуску, номер шасі VF15SRС9654208551, колір сірий , об’єм двигуна – 1598 см?, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ № 579950 виданого 25.11.2015 року Центр 2142. Звернення стягнення на вказаний автомобіль здійснене в забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_3 по кредитному договору № 860/2015 від 27.11.2015 року в рахунок погашення заборгованості в розмірі 287959,79 гривень. Вважають, вищевказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв’язку з тим, що він виданий з порушенням чинного законодавства, так як заборгованість не є безспірною.

Нотаріусом не встановлено факту прострочення виконання зобов’язання, оскільки звернуто стягнення на автомобіль в рахунок погашення 260661,57 гривень не повернутої суми кредиту, про те в цій частині позичальник не прострочив виконання зобов’язання, виходячи з умов кредитного договору. Письмової вимоги банку від 19.07.2017 року №27-1988/2017 про дострокове повернення кредиту позивач не отримував, а тому нотаріус взагалі не мав підстав для вчинення виконавчого напису на звернення стягнення в рахунок погашення 260 661,57 грн. не повернутої суми кредиту.

Крім того, виконавчий напис не підлягає виконанню і в частині звернення стягнення на заставний автомобіль в рахунок погашення 17 650,45 грн. прострочених відсотків, 7647,77 грн. заборгованості по пені, 2000,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису, оскільки його було вчинено у зв'язку з пропущенням позичальником платежів в червні та грудні 2016 року, в січні, травні, червні та липні 2017 року.

Проте, 19.08.2017 року в рахунок погашення кредиту позивачем було сплачено 10430,00 грн., 06.11.2017 року було сплачено в рахунок погашення кредиту 2000,00 грн., в подальшому 21.11.2017 року на погашення кредиту позивач сплатив 59700,00 грн., 22 листопада 2017 року сплатив 2800,00 грн., 04.12.2017 року - 15000,00 грн., а 13.03.2018 року сплатив 3000,00 грн.

Загалом у період після вчинення виконавчого напису з 06.11.2017 року по 04.12.2017 року на погашення кредиту позивач сплатив 79500,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), а тому виконав ту частину зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням ПАТ «Кредобанк» понесених витрат. Тобто, сплатив ПАТ «Кредобанк» прострочені платежі на погашення тіла кредиту, 17 650,45 грн. прострочених відсотків, 7647,77 грн. заборгованості по пені, 2000,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису, в рахунок погашення яких здійснювалося звернення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису. Згідно графіка погашення заборгованості (Додаток №1 до договору №860/2015 від 27.211.2015) станом на 01.01.2018 року залишок основної заборгованості повинен становити 233514,61 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, вказаних у заяві про зміну підстав позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні. В свою чергу представник відповідача ПАТ «Кредобанк» подав суду заперечення в яких зазначив, що повернення суми кредиту мало здійснюватися щомісячно разом з нарахованими процентами рівними сумами не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Згідно п.3.1.4 Договору застави відповідач має право у випадку невиконання позивачем зобов’язань за кредитним договором достроково звернути стягнення на предмет застави, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса. Щодо безспірності зобов’язання то законодавець не дає чіткого визначення такого поняття, так при зверненні до нотаріуса для вчинення виконавчого напису ПАТ «Кредобанк» було подано заяву з додатками – кредитний договір, договір застави, лист від 19.07.2017 року на адресу позичальника з квитанцією, доказ видачі кредиту та розрахунок заборгованості. За розрахунком заборгованості, станом на 06.10.2017 року загальна заборгованість складала 278312,02 гривень. Щодо вимоги позивача про не надіслання йому вимоги то відповідач не погоджується з даним твердженням оскільки вимога надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Крім цього, позивачу було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов’язань № 27-1988/2017 від 19.07.2017 року на адресу реєстрації вказану у договорі і яка підтверджується копією паспорту, проте лист повернувся за закінченням терміну зберігання. А тому, дане твердження позивача не відповідає дійсності та вводить суд в оману, так саме як і надання позивачем ксерокопії паспорту яка не містить даних про зміну місця реєстрації в 2015 році. Щодо твердження позивача, що з часу укладення кредитного договору ним в рахунок погашення заборгованості було сплачено 449200,25 гривень, то дане твердження нічим не підтверджено, так як не надано жодного документі який би це підтверджував. В свою чергу згідно виписки про рух коштів за період з 27.11.2015 року 11.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 за вказаний період здійснив 24 платежі на загальну суму 178532,00 гривень. До направлення досудової вимоги 19.07.2017 року останній платіж було здійснено 24.04.2017 року на суму 10000,00 гривень, а всього з моменту видачі кредиту до 19.07.2017 року було погашено 88602,00 гривень. Позивачем до 19.07.2017 року було порушено платежі в червні та грудні 2016 року, січні, травні, червні, липні 2017 року. З огляду на вказані обставини ПАТ «Кредобанк» вчинив обґрунтовані дії щодо захисту своїх прав та інтересів.

Відповідач приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа приватний виконавець ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, вирішення позову залишає на розсуд суду.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно кредитного договору №860/2015 від 27.11.2015 року укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 банк видав позичальнику кредит в сумі 288468,26 гривень на строк до 26 листопада 2022 року (а.с.5-6).

27.11.2015 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно якого останній передав в заставу банку транспортний засіб марки «RENAULT», модель «SANDERO», 2015 року випуск, д/н НОМЕР_1 (а.с.10-11).

Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 17.10.2017 року, в реєстрі № 1182, яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки «RENAULT», модель «SANDERO», 2015 року випуск, д/н НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію, виданого 25.11.2015 року. У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 01 грудня 2016 року по 06 жовтня 2017 року (а.с.124).

Вказаний виконавчий напис було пред’явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_5 і згідно якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55195694 від 17.11.2017 року (а.с.8).

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5(далі - Порядок), передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до п. 10 Узагальнення «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості, що був наданий ПАТ «Кредобанк» нотаріусу не містить номеру особового рахунку; коду банку, у якому відкрито рахунок; коду валюти; суми вхідного залишку за рахунком; коду банку-кореспондента; номеру рахунку кореспондента; номеру документа; суми оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суми вихідного залишку, в зв`язку із чим не відповідає вимогам п. 5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постаново Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, оскільки по суті дана виписка є типовим розрахунком заборгованості складеним ПАТ «Кредобанк».

Розрахунок боргу, підготовлений працівниками ПАТ «Кредобанк» щодо наявності грошового зобов'язання позивача по тілу кредиту, відсотках та комісії є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог ПАТ «Кредобанк» до позивача.

Вищевказані зауваження до змісту вчиненого виконавчого напису, а також до змісту документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис свідчить про відсутність підстав для безспірного задоволення вимог ПАТ «Кредобанк» до позивача ОСОБА_3 за Договором №860/2015 від 27.11.2015 року.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» у п. 13 роз'яснено, що відповідно до ст. ст.34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом лише за умови наявності безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, що підтверджується документами, передбаченими спеціальними нормативними актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Відповідно до п.п.2 п. 3.1 ч. 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України №2968/5 від 22.02.2012 року(надалі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як вбачається із матеріалів справи та наданого відповідачем заперечення, письмової вимоги банку від 19.07.2017 року №27-1988/2017 про дострокове повернення кредиту позивач не отримував, що підтверджується матеріалами справи.

З наданого відповідачем поштового конверту вбачається, що відправлена банком 20.07.2017 року письмова вимога була повернута відправнику, за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, позивач не отримував письмової вимоги банку від 19.07.2017 року №27-1988/2017 про дострокове повернення кредиту, про вимоги банку він дізнався тільки вже після отримання постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

З`ясовуючи питання щодо дня виникнення у ПАТ «Кредобанк» права вимоги за порушення позивачем зобов`язань за кредитним договором №860/2015 від 27.11.2015 року суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанняце правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до частини другої статті 509, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, - зобов`язання виникають, зокрема, з підстав, викладених у договорах та інших правочинах.

Відповідно до статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору №860/2015 від 27.11.2015 року банк видає позичальнику кредит в сумі 288468,26 грн. на строк до 26 листопада 2022 року.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, строк повернення встановлений до 26 листопада 2022 року, тобто до дати яка ще не настала на момент вчинення виконавчого напису.

Згідно п.4.9 кредитного договору банк, у випадках, передбачених п.2.10 цього договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

В свою чергу в такому випадку, згідно п.4.10 кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом 30 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.9), достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поняття строку та терміну визначені статтею 251 ЦК України.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

У відповідності до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2017 року в рахунок погашення кредиту позивачем було сплачено 10430,00 грн., 06.11.2017 року було сплачено в рахунок погашення кредиту 2000,00 грн., в подальшому 21.11.2017 року на погашення кредиту позивач сплатив 59700,00 грн., 22 листопада 2017 року сплатив 2800,00 грн., 04.12.2017 року - 15000,00 грн., а 13.03.2018 року сплатив 3000,00 грн.

Оскільки, встановлений п. 4.10 кредитного договору 30-денний строк на виконання обов'язку позичальника достроково повернути кредит не розпочав свого перебігу, відповідно позивач і не являться таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту.

Загалом у період після вчинення виконавчого напису з 06.11.2017 року по 04.12.2017 року на погашення кредиту позивач сплатив 79500,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).

Даний факт підтверджується доданими копіями квитанцій, а також визнається відповідачем та підтверджується випискою по руху коштів по рахунку з 27.11.2015 року по 11.12.2017 року доданою ПАТ «Кредобанк» до заперечення на позовну заяву.

Таким чином, позивач виконав ту частину зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням ПАТ «Кредобанк» понесених витрат. Тобто, сплатив ПАТ «Кредобанк» прострочені платежі на погашення тіла кредиту, 17 650,45 грн. прострочених відсотків, 7647,77 грн. заборгованості по пені, 2000,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису, в рахунок погашення яких здійснювалося звернення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Даний факт підтверджується та визнається самим відповідачем ПАТ «Кредобанк», на підтвердження чого 20 грудня 2017 року ПАТ «Кредобанк» було надано довідку №116-45034/17, згідно якої станом на 19.12.2017 року позичальник ОСОБА_3 має заборгованість тільки по кредиту, розмір якої становить 232 924,66 грн.

Згідно графіка погашення заборгованості (Додаток №1 до договору №860/2015 від 27.211.2015) станом на 01.01.2018 року залишок основної заборгованості повинен становити 233514,61 грн.

Отже, окрім того, що позивач виконав ту частину зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням ПАТ «Кредобанк» понесених витрат, а ще й здійснив погашення кредиту з випередженням встановленого кредитним договором графіку погашення заборгованості.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, та відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Таким чином, виконавчий напис, вчинений 17.10.2017 року приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1182, - є незаконним.

За змістом статті 9 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Проте, у відповідності до статті 90 Закону України «Про нотаріат», пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів належать до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3розділу 1 ЦК України, а тому виконавчий напис у розумінні ЦК України(ч. 1 ст. 202 ЦК України) не є правочином, а тому його недійсність не може бути встановлена судом (ст. 215 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх прав шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, ст 18 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя сторона приватний виконавець ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис № 1182, виданий 17.10.2017 року про звернення стягнення на транспортний засіб марки «RENAULT», моделі «SANDERO», 2015 року випуску, державний номер: АО 8438 ВК, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2018 року.

Головуючий В.М. Довжанин