Рішення № 73206191, 22.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5029/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Бурячек О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», звертаючись з позовом до суду, просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №9-88Х/07-2006И від 06 липня 2006 року у розмірі 18067 доларів США 68 центів, суму боргу по сплаті пені в розмірі - 3292,94 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідачів судові витрати по сплаті судового збору, що є предметом позову.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за адресою, вказаною у позовній заяві, про причини неявки відповідач суд не повідомив, процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористався.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за адресою, вказаною у позовній заяві, яка підтверджується даними адресного бюро міста Києва, про причини неявки відповідач суд не повідомила, процесуальним правом надати письмові пояснення (заперечення) по суті предмету спору не скористалась.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 06 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту №9-88Ч/07-2006И, за умовами договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті сумі 50000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 252500,00 гривень за офіційним курсом НБУ на день укладення договору, а Позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у Договорі. (а.с. 5-8)

За умовами п. 1.2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 06.07.2027 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 Договору.

Крім цього, п. 1.3.1 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 11,80 % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.3.3 Кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця за методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 Договору про надання споживчого кредиту, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором.

Згідно п. 5.7 Кредитного договору, передбачено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту, Банк має право стягнути з позичальника суму боргу в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п. 2.1 Договору, та інше майно позичальника.

В забезпечення викання зобов'язань по кредитному договору, 06 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №9-88Ч/07-2006И, за умовами договору Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №9-88Ч/07-2006И від 06 липня 2006 року, укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути на майбутнє. (п. 1.1 Договору). Згідно п.п. 1.3, 1.4 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених умовами вищезазначеного Кредитного договору. Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною. (а.с. 11)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору встановлено, що за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредит ( всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку:

-в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

-в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нараховування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування..

Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати порушення Позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором та/або Кредитним договором .

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 10.2 Кредитного договору сторони домовилися, що при порушенні позичальником термінів виконання будь-якого із своїх зобов'язань за цим договором, зокрема щодо повернення суми кредиту, та/або сплати плати за кредит та/або штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов'язань позичальника, нарахованих банком за цим договором, позичальник доручає банку, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із таких зобов'язань, здійснювати на користь банку договірне списання коштів позичальника, зокрема, з поточного рахунку позичальника в національній та/або іноземній валюті.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Таким чином, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 Цивільного кодексу України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов'язок позивальника повернути кредит частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Правовими наслідками пред'явлення вимоги банку про повне дострокове погашення зобов'язання за кредитом є наступні: 1) дана вимога змінює строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором; 2) моментом виконання основного зобов'язання за кредитним договором стає дата, вказана в вимозі банку про повне дострокове погашення зобов'язання за кредитним договором; 3) з цього моменту банк втрачає право на нарахування відсотків за кредитним договором; 4) з цього моменту починається перебіг строку позовної давності; 5) з цього моменту починається відлік шестимісячного строку, в межах якого банк праві пред'явити вимогу до поручителя шляхом подання позову; 6) право на стягнення пені та інших видів відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання зберігається до часу повного погашення боргу.

Як передбачено п. 4.6 Договору, позичальник зобов'язується достроково повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти, комісії у випадках встановлених п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 Договору та/або порушень істотних умов договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

У відповідності до п.п. 5.3, 5.4 Кредитного договору, при настанні подій, що впливають на здатність або бажання виконання позичальником зобов'язань банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої суми кредиту та сплати процентів за кредит, у разі порушення відповідачем умов цього договору. У випадку не погашення кредиту та/або процентів у терміни, передбачені договором, банк має право видавати наказ про примусову оплату боргу за цим договором.

Як передбачено п. 5.5 Договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов Договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання позичальника за договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

Згідно до п. 5.10 Кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог п. 4.9 Договору, банк має право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

22 лютого 2017 року (за вих. №23-1/2/549, №23-1/2/548) ПАТ «УкрСиббанк» направило на адресу поручителя ОСОБА_2 та позичальника ОСОБА_1 письмові вимоги про усунення порушень кредитного договору, а саме погашення кредитної заборгованості яка станом на 21 лютого 2017 року становить 16879,10 доларів США; 1188,67 доларів США - прострочена заборгованість по процентам, а у випадку не усунення порушень на 32 календарний день з дня отримання вимоги, та у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги з 41 календарного дня з дня відправлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту АТ «УкрСиббанк» вимагало виконання позичальником своїх зобов'язань по Кредитному договору №9-88Ч/07-2006И від 06 липня 2006 року про надання споживчого кредиту а саме: сплатити заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплати нарахованих процентів, що разом становить 18067,77 доларів США, однак вказана вимога залишена без належного реагування з боку поручителя ОСОБА_2 та позичальника ОСОБА_1. (а.с. 12-13, 14-15)

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Зміст договору як угоди (правочину) становить сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що становлять зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, котрим визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. (ч.1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови Кредитного договору №9-88Ч/07-2006И від 06 липня 2006 року в частині своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим станом на 29 березня 2017 року виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 18067 доларів США 68 центів, яка включає: заборгованість за простроченим кредитом в розмірі - 16879,10 доларів США, заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом в розмірі - 1188,58 доларів США, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов'язань по кредитному договору шляхом пред'явлення позову до відповідачів, як солідарних боржників, з урахуванням положень ст. 554 Цивільного кодексу.

При визначені суми заборгованості по кредитному договору, суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідачі не скористались процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії кредитного договору.

Крім того, суд вважає, що в межах даного спору позивачем правомірно заявлені позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» пені за прострочення сплати процентів - 3292,94 грн., за порушення умов пункту 7.1 Кредитного договору, період нарахування пені визначений позивачем з 22 квітня 2016 року по 28 жовтня 2016 року, оскільки факт порушення з боку відповідачів договірних зобов'язань не оспорюється в межах даного спору, сплата пені визначена умовами договору, що зумовлює виконання сторонами договору взятих договірних зобов'язань в повному обсязі.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Такого ж висновку дійшла судова палата Верховного суду України з розгляду цивільних справ у справі № 6-145цс14.

При ухваленні рішення суд враховує наявність у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» дозволу виданого Національним Банком України №75-2, зареєстрований Національним Банком України 28 жовтня 1991 року за номером 57, та банківської ліцензії за № 75 видану Національним Банком України 24 грудня 2001 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та частини 4 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» згідно з додатками до цього дозволу, які дають право на здійснення банківських операцій з валютними цінностями. (а.с. 32-33)

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі, та присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 9-88Х/07-2006И від 06 липня 2006 року в розмірі 18067,68 доларів США та пеню за несвоєчасного погашення відсотків за користування кредитом в сумі 3292 грн. 94 коп..

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7400,56 грн., тобто з кожного відповідача по 3700,28 грн., що підтверджується долученим до справи оригіналом платіжного документа про сплату позивачем судового збору при зверненні з даним позовом до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 261, 526, 572, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 9-88Х/07-2006И від 06 липня 2006 року в розмірі 18067,68 доларів США та пеню за погашення заборгованості за сплату відсотків за користування кредитом в сумі 3292 грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3700,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3700,28 грн..

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01 березня 2018 року.

С у д д я