Постанова № 73206037, 04.04.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Чернівці

справа № 718/2257/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Владичана А.І., Височанської Н.К.,

секретар: Костюк Л.С.,

позивачі: територіальна громада с. Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради, Ошихлібський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Колосок»,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при розгляді справи за апеляційними скаргами територіальної громади с. Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради та Ошихлібського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Колосок» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Масюк Л.О., повний текст якого виготовлено 18 січня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року позивачі: територіальна громада с.Ошхліби в особі Ошихлібської сільської ради та Ошихлібський ДНЗ «Колосок» звернулися до суду із позовом до відповідачів та просили:

-визнати недійсним рішення 1 сесії VI скликання Ошихлібської сільської ради №17-1/10 від 11.11.2010 року про затвердження технічної документації землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) та передачу ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки безоплатно у власність;

-визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) серія НОМЕР_2 від 24.04.2011 року, виданий на ім'я ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі;

Провадження №22-ц/794/344/18 Категорія 47

-визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) серія НОМЕР_3 від 22.06.2011 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі;

-скасувати реєстрацію в автоматизованій системі держаного земельного

кадастру даних про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1);

-скасувати кадастровий НОМЕР_1 на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

-скасувати запис у поземельній книзі на земельну ділянку загальною площею 0,1722га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1);

-витребувати земельну ділянку загальною площею 0,0476 га згідно Висновку № 706 експертного земельно-технічного дослідження, складеного СП «Західно-Український Експертно-консультативний центр» 22-29 вересня 2017 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у відповідача ОСОБА_2 на користь Територіальної громади с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області;

-усунути перешкоди в користуванні Ошихлібського ДНЗ (ясла-садок) «Колосок» земельною ділянкою загальною площею 0,0476 га згідно висновку № 706 експертного земельно-технічного дослідження, складеного СП «Західно-Український Експертно-консультативний центр» 22-29 вересня 2017 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 січня 2018 року в задоволенні позову територіальної громади с.Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради та Ошихлібського дошкільного навчального закладу «Колосок» відмовлено.

Територіальною громадою с.Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що судом при оцінці доказів безпідставно відхилено висновок №706 експертного земельно-технічного дослідження, яким встановлено, що частина земельної ділянки комунального дитячого ясла-садка площею 0,0476 га накладається на земельну ділянку площею 0,1722 га, яка належить ОСОБА_2, а також висновком підтверджуються істотні помилки в технічній документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, виготовленої на замовлення ОСОБА_1 в 2010 році, дані каталогу координат і висот геодезичних пунктів не відповідають журналу польових вимірювань та фактичним межам земельної ділянки, в результаті чого відстані збільшені на 21,59 м та 19,32 м, а площа збільшена на 0,0476 га за рахунок земельної ділянки ясла-садка.

Посилається, що без згоди та рішення сільської ради, без розробки та погодження проекту землеустрою, без проведення землевпорядної експертизи при виготовленні технічної документації та видачі державного акту відповідачу ОСОБА_1 фактично було змінено цільове призначення частини земельної ділянки дошкільного навчального закладу площею 0,0476 га з цільового призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти на для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передано земельну ділянку зазначено площею ОСОБА_1

В апеляційній скарзі Ошихлібський ДНЗ (ясла-садок) «Колосок» посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Вказує, що в спірній ситуації мала місце помилка при оформленні координат земельної ділянки в документах. Зазначає, що судом зроблено хибний висновок про те, що в даній справі між сторонами виникли правовідносини про позбавлення ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, а фактично існують відносини щодо приведення опису об'єкта цивільних прав ОСОБА_2 в документах у відповідність до фактично існуючих технічних характеристик об'єкта, не зачіпаючи суб'єктивних прав власності останньої на земельну ділянку.

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_2 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 січня 2018 року без змін.

Зазначає, що підстав для витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 на користь територіальної громади с.Ошихліби та усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою під час розгляду справи не встановлено, а сільській раді було відомо про прийняте рішення щодо затвердження технічної документації про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, і дане рішення приймалося сільською радою свідомо та було підписане сільським головою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд вважає, що вони є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка вибула з розпорядження Ошихлібської сільської ради з її волі на підставі рішення Ошихлбіської сільської ради №17-1/10 від 11.11.2010 року, а право на вимогу вчинити дії щодо усунення перешкод в користуванні особа має тоді, коли існують об'єктивні перешкоди, пов'язані з певним використанням ділянки. Без вчинення таких дій відповідачем право особи не може бути відновлене у зв'язку з відсутністю обґрунтувань. Земельна ділянка, що перебуває в користуванні дошкільної установи з 1980-х років огороджена металевою сіткою та межі, як були встановлені огорожею, так і залишилися незмінними по даний час. Дошкільна установа використовує вказану земельну ділянку розміром 0,0476 га. Факту вчинення перешкод в користуванні земельною ділянкою відповідачем ОСОБА_2, перенесення межі чи інших активних дій судом не встановлено.

Також суд зазначив, що сільській раді с.Ошихліби було відомо про прийняте рішення, яким затверджено технічну документацію землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 загальною площею 0,1722 га, та надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державного акту, відтак затверджено цю документацію і передано земельну ділянку у власність. Таким чином, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення вимоги про визнання недійсним рішення Ошихлібської сільської ради №17-1/10 відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.1980 року колгоспом «Маяк» було прийнято в експлуатацію будівлю дитячих ясел-садок на 160 місць, будівництво якого здійснено на землях колгоспу «Маяк», яким отримано у 1995 році державний акт на право колективної власності на землю (а.с.17-20).

Згідно виписки із земельно-шнурової книги Ошихлібської сільської ради для будівництва та обслуговування дитячого ясла-садка, що по АДРЕСА_2, в с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, виділена земельна ділянка площею 0,6 га (а.с.54).

За адресою вул. Незалежності, 84, в с.Ошихліби згідно виписки з земельно-шнурової книги числиться земельна ділянка площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Вказані земельні ділянки є суміжними (а.с.50).

Згідно із ч.1, ч.2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

На підставі рішення Ошихлібської сільської ради №2/1 від 21.01.2004 року територіальна громада с.Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлю ДНЗ «Колосок» (а.с.16).

25.12.2008 року рішенням Ошихлібської сільської ради №145-XVIII/08 дозволено ОСОБА_3 виготовити технічну документацію для передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 (а.с.93).

Про те, рішенням Ошихлібської сільської ради №17-1/10 від 11.11.2010 року затверджено технічну документацію землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 загальною площею 0,1722 га за вказаною адресою й цільовим призначенням та передано останній її безоплатно у власність (а.с.91).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 був виданий державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14).

16.06.2011 року ОСОБА_1 уклала із ОСОБА_2 договори купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами а також спірної земельної ділянки (а.с.51 т.1).

22.06.2011 року ОСОБА_2 було видано державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 (а.с.52).

Згодом, маючи на меті впорядкувати документацію дитячого ясла-садка «Колосок», що по АДРЕСА_2 в с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області площею 0,60 га, Ошихлібська сільська рада замовила технічну документацію із землеустрою та звернулась до відділу у Кіцманському районі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про погодження технічної документації із землеустрою. При внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор прийняв рішення про відмову у внесенні відомостей в зв'язку з помилкою геометрії - самоперетину земельної ділянки дошкільного навчального закладу по АДРЕСА_2 в с.Ошихліби із суміжною земельною ділянкою загальною площею 0,1722га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_2

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до рішення Ошихлібської сільської ради №6/13-2016 від 09.12.2016 року територіальній громаді с.Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність для будівництва та обслуговування ДНЗ по АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,6 га із земель житлової та громадської забудови (а.с.62 т.2).

Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 11.05.2016 року вбачається, що межі земельної ділянки 0,5640 га за адресою АДРЕСА_2, наданої власнику Ошихлібській сільській раді для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, закріплені в натурі існуючою межею. Межові знаки не встановлювалися, оскільки межі земельної ділянки збігаються в натурі з існуючою межею (а.с.68 т.2).

Актом встановлення (відновлення) і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 11.05.2016 року визначено, що ніяких претензій при погодженні меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 не заявлено (а.с.73 т.2).

Таким чином, встановлені обставини судом першої інстанції є вірними, про те його висновок щодо відсутності підстав для задоволення вимог через фактичне користування спірною земельною ділянкою яслами-садком не ґрунтується на вимогах закону, що встановлюють право власності (користування) та волю власника.

Відповідно до ст.13 ЗК УРСР (в редакції 1977 року) земля в Українській РСР надається в користування колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам.

Згідно ч.3 ст.15 ЗУ УРСР (в редакції 1977 року) земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування, тобто навічно.

Частиною 5 ст.20 ЗУ УРСР (в редакції 1977 року) визначено, що право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад депутатів трудящих.

В абз.3 п.5 Постанови ВР УРСР від 18.12.1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» зазначено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Абз.2 ч.5 ст.16 ЗУ «Про дошкільну освіту» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

У відповідності до ч.1 ст.38 ЗУ «Про дошкільну освіту» матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.5 ст.62 Закону України «Про освіту» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Одним із видів дошкільних навчальних закладів є дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) (ст.34 цього Закону).

Так, відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором, яким у справі, що розглядається, є договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.06.2011 року, права відчужувати це майно.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Про те, відповідно до приписів частини п'ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною п'ятою статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Ошихлібська сільська рада.

При цьому, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада с.Ошихліби як власник спірного об'єкта нерухомості делегує Ошихлібській сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Таким чином, здійснення Ошихлібською сільською радою права власності, зокрема розпорядження майном, не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.

Щодо обґрунтованості інших вимог апеляційний суд відзначає, що відомості про технічні характеристики земельної ділянки як об'єкта нерухомості переносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відомостей Державного земельного кадастру.

Згідно ст.11 ЗУ «Про державний земельний кадастр» відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Висновком №706 експертного земельно-технічного дослідження, складеного 22-29 вересня 2017 року, підтверджено, що в Технічній документації із землеустрою при складанні державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, виготовленої на замовлення ОСОБА_3 в 2010 році, зроблені істотні помилки - дані Каталогу координат і висот геодезичних пунктів не відповідають Журналу польових вимірювань та фактичним межам земельної ділянки, в результаті чого відстані сторін ділянки збільшені на 21,59м та 19,32м, а площа збільшена на 0,0476 га за рахунок земельної ділянки дитячого ясла-садка (а.с.29-43, т.1).

Каталог координат і висот геодезичних пунктів виготовляється на підставі Журналу польових вимірювань, є результатом його обробки, і їх дані мають співпадати.

В той же час, виходячи з даних «Журналу вимірювання кутів і ліній теодолітних ходів та тахеометричної зйомки» (ст.19 технічної документації матеріали польових вимірів), в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, площа земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, становить 0,1223 га.

А при обробці матеріалів польових робіт «Журналу вимірювання кутів...» в «Каталозі координат зовнішньої межі зем.діл.001» (ст.20 технічної документації), що в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, площа земельної ділянки становить вже - 0,1722га.

Отже, при обрахуванні на комп'ютері матеріалів польових вимірів скоріше за все сталася технічна помилка виконавця координати, які визначені на підставі Журналу вимірювання кутів і ліній теодолітних ходів та тахеометричної зйомки (ст.19), не співпадають з координатами, зазначеними в Каталозі координат (ст.20). Різниця між вказаними площами складає 0,0499га.

В результаті зазначеної помилки загальна площа земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Чернівецька область Кіцманський район АДРЕСА_1 була збільшена в технічній документації на 0,0476 га за рахунок земель дошкільного навчального закладу та відбулося її накладення на суміжну земельну ділянку дошкільного навчального закладу по АДРЕСА_2.

Згідно ч.1 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Згідно ч.ч.3-5 ст.37 ЗУ «Про державний земельний кадастр» виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Таким чином, оскільки встановлено, що площа земельної ділянки відповідачів була збільшена за рахунок земельної ділянки ДНЗ, вже цей факт вказує на порушення інтересу ДНЗ, який передано у комунальну власність територіальної громади села на баланс Ошихлібської сільської ради, оскільки право на користування 0,0476 га землі було обмежено у помилковий (неправомірний) спосіб.

Інші позовні вимоги є зайвими, оскілки відновлення права територіальної громади у обраний спосіб є наслідком внесення відповідних відомостей щодо обліку таких прав, а не скасування попередніх.

Заперечення та відзив ОСОБА_2 про те, що обраний спосіб захисту та задоволення вимог позивачів порушить ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, не заслуговують на увагу.

Так, зазначені принципи гарантують, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Прийняття рішення про передачу в оренду землі державної чи комунальної власності обмежує Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в першу чергу права користування в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності, в тому числі і права користування, на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов'язані з вибуттям земель, чи обмеженням права власності, шляхом незаконної передачі права користування із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (яка встановлена у цій справі) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула, хоч і тимчасово з користування державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних вимог та керуючись п.1, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Пунктом 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За обставинами справи, відхилені позовні вимоги є похідними від задоволених, отже не впливають на розподіл судового збору.

Отже, з відповідачів на користь територіальної громади с. Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради слід стягнути судові витрати за подання позовної заяви та апеляційних скарг в розмірі по 3440 грн. з кожної, оскільки платником судового збору була Ошихлібська сільська рада відповідно до платіжних доручень (а.с.1-2 т.1, а.с.134, 143 т.3).

Керуючись ст.ст.367, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги територіальної громади с. Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради та Ошихлібського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Колосок» задовольнити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 січня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати недійсним рішення 1 сесії VI скликання Ошихлібської сільради №17-1/10 від 11.11.2010 року про затвердження технічної документації землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) та передачу ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки безоплатно у власність.

Визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) серія НОМЕР_2 від 24.04.2011 року, виданий на ім'я ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі;

Визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) серія НОМЕР_3 від 22.06.2011 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі.

Скасувати державну реєстрацію в автоматизованій системі держаного земельного кадастру даних про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1).

Скасувати кадастровий НОМЕР_1 на земельну ділянку загальною площею 0,1722 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Скасувати запис у поземельній книзі на земельну ділянку загальною площею 0,1722га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1);

Витребувати земельну ділянку загальною площею 0,0476 га згідно висновку № 706 експертного земельно-технічного дослідження, складеного СП «Західно-Український Експертно-консультативний центр» 22-29 вересня 2017 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у відповідача ОСОБА_2 на користь Територіальної громади с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області та усунути перешкоди в користуванні Ошихлібським ДНЗ (ясла-садок) «Колосок» вказаною земельною ділянкою.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користь територіальної громади с. Ошихліби в особі Ошихлібської сільської ради судові витрати за подання позовної заяви та апеляційних скарг в розмірі по 3 440 (три тисячі чотириста сорок) грн. з кожної.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте касаційна скарга на неї може бути подана протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - підпис /І.Н.Лисак/

Судді - підписи /А.І. Владичан, Н.К. Височанська/