Постанова № 73205646, 02.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/242/18 Справа № 709/368/18 Головуючий по 1 інстанції Чубай В. В. Категорія:ч. 2 ст. 172-6 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участю прокурора Криворучка Р.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, працююча головним спеціалістом відділу у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДСА України судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352, 40 грн.,

в с т а н о в и в :

З постанови районного суду вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № ГП 507782 від 19.02.2018, ОСОБА_3, будучи головним спеціалістом відділу у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, придбавши 27.11.2017 у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку № НОМЕР_2 - житловий будинок з надвірними спорудами та на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_3 - земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 Черкаської області, вартість яких згідно із звітом про оцінку майна від 04.09.2017 та згідно із звітом про експортну грошову оцінку земельної ділянки від 31.08.2017 складає 49600 грн. і 108900 грн., відповідно, загальна сума придбаних у приватну власність об'єктів нерухомого майна згідно із звітами про їх оцінку складає 158500 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 01.01.2017 (тобто суму 80 000 грн.), в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції через порушення норм чинного законодавства, а провадження в справі просить закрити.

Зазначає, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки нею понесені витрати на суму, мешу ніж 80 000 грн., а експертна оцінка земельної ділянки, на яку послався суд першої інстанції, не відповідає фактичним ринковим оцінкам, які були на земельні ділянки в смт. Чорнобай на момент заключення договору.

Таким чином, вказує, що умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП вона не мала, оскільки в жодному законодавчому акті не вказано, що при виконанні вимог Закону України «Про запобігання корупції» необхідно вказувати не реальні витрати, понесені на придбання майна, а його експертну оцінку.

Крім того, вважаючи пропущеним строк на апеляційне оскарження судового рішення від 01.03.2018 з поважних причин, просить його поновити, оскільки зі змістом винесеного по справі судового рішення вона ознайомилась 03.03.2018, коли отримала в суді його копію.

Будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце апеляційного розгляду ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась і, в клопотанні від 31.03.2018, направленому на електронну пошту суду, просила розглядати справу у її відсутність, наполягаючи на задоволенні апеляційних вимог.

З огляду на наведене, судовий розгляд, на виконання вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, здійснюється за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог ОСОБА_3, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

За змістом ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 хоч і була присутня в судовому засіданні 01.03.2018, однак копію оскаржуваної постанови, як це вбачається з розписки, що міститься в матеріалах справ (а.п. 106) отримала 03.03.2018.

З огляду на наведене, прихожу до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.03.2018 ОСОБА_3 підлягає поновленню, як такий, що пропущено з поважних причин.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, ґрунтуватися на встановлених в ході судового розгляду обставинах та достатніх і беззаперечних доказах, оцінка яких проводиться в порядку ст. 252 КУпАП, шляхом всебічного, повного і об'єктивного їх дослідження як окрема, так і в сукупності з іншими обставинами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався, формально розглянув справу щодо ОСОБА_3, не вжив усіх заходів для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, всупереч ст.ст. 245, 252 КУпАП.

Зокрема, як вбачається зі змісту протоколу № ГП 507782 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП від 19.02.2018, складеного старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4, ОСОБА_3, будучи особою, на яку відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється його дія, являючись відповідно до ст. 52 даного Закону суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, без поважних причин не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, що перевищують 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 01.01.2017.

В судовому засіданні суд першої інстанції визнав факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, наведених в протоколі, доведеним.

Разом з цим, такі висновки суду першої інстанції не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході апеляційного розгляду, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Санкцією частиною 2 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

З суб'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення передбачає наявність умисної форми вини. Зокрема, відповідальність за неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування настає за умови, що суб'єкт усвідомлював протиправний характер своїх дій і мав прямий умисел спрямований на ухилення від повідомлення чи несвоєчасне повідомлення про відповідні зміни НАЗК, керуючись особистим інтересом чи інтересами третіх осіб. Вчинення такого діяння через необережність не охоплюється санкцією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП і виключає притягнення до адміністративної відповідальності.

Як передбачено в ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм засвідчує, що склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, зокрема умисне неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані особи.

Разом з цим, з протоколу про адміністравтине правопорушення не вбачається наявність умисної форми вини ОСОБА_3 в частині неповідомлення без поважних причин про суттєві зміни у її майновому стані, наявність такого умислу не доведена прокурором і в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Згідно п.2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо; суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення також звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 (справа №1-27/2010).

Я слідує з пояснень ОСОБА_3 наданих суду першої інстанції, вона придбала будинок і земельну ділянку за цінами, нижчими ніж вказані у звітах про оцінку. Крім того, вона сплатила всі необхідні платежі за вчинення нотаріальних дій, які вираховувались виходячи з експертної оцінки даного майна. Також, зазначила, що на її думку, вона не мала повідомляти про суттєві зміни у своєму майновому стані, оскільки фактично сплатила за придбане майно значно меншу суму коштів, яка не перевищила 80 000 грн.

Дійсно, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2017, зареєстрованого за № НОМЕР_3, ОСОБА_3 придбала земельну ділянку, розташовану в смт. Чорнобай Чорнобаївського району Черкаської області, АДРЕСА_2, оціночна вартість якої станом на 31.08.2017 становить 108 900, за 10 000 грн.

Крім того, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2017, зареєстрованого за № НОМЕР_2, ОСОБА_3 придбала житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в смт. Чорнобай Чорнобаївського району Черкаської області, АДРЕСА_2, оціночна вартість якої станом на 04.09.2017 становить 49 600, за 35 000 грн.

Згідно відомостей отриманих з офіційного веб-сайту НАЗК, ОСОБА_3 після реєстрації 27.11.2017 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, не повідомляла у десятиденний термін, шляхом заповнення відповідної Е-декларації на офіційному веб-сайті НАЗК, про суттєві зміни у своєму майновому стані і станом на 10.01.2018 зазначене повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_3 не подане.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», граничний термін повідомлення про суттєві зміни для ОСОБА_3 був визначений 07.12.2017, тобто десятий день після реєстрації об'єктів нерухомого майна за собою на праві приватної власності.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, що безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у ОСОБА_3 умислу (прямого чи непрямого) та відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, на неповідомлення про суттєві зміни у її майновому стані.

Апеляційний суд, приймає до уваги дані обставини та доводи апелянта, про те, що у нього не було умислу на неповідомлення про суттєві зміни у її майновому стані за 2017 рік, а прокурором в судовому засіданні не доведено протилежного. З огляду на наведене, в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, звертаю увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних про вартість майна придбаного ОСОБА_3 на підставі якої можна б було дійти висновку про невиконання суб'єктом оподаткування обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції». Вказані обставини не доведені прокурором і в ході розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі і у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

За змістом ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що постанова районного суду щодо ОСОБА_3 є незаконною та необґрунтованою, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 - закриттю відповідно до ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Даних про те, що ОСОБА_3 сплатила судовий збір призначений постановою суду першої інстанції, не вбачається і останньою не порушується, а тому питання повернення сплаченого судового збору у зв'язку з закриттям провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_3, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судом апеляційної інстанції не вирішується

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року, задовольнити.

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн., скасувати та закрити провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Биба