Рішення № 73197860, 29.03.2018, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/268/18

2/195/141/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

29.03.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченко Д.М., при секретарі Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в зал суду с-ще Томаківка цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 02.07.2007 року загальною сумою 16217,87 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит сумою 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", «Тарифами Банку», викладених на сайті http://privatbank.ua складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору на підставі яких відповідач надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням та ініціативою банку.

Власник карткового рахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту згідно п. 2.1.1.5.7 договору.

Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Укладаючи даний договір сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 1.1.3.2.4 договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках, п. 1.1.2.1.5 договору.

Згідно п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клінтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за вказаним договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1..1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов'язувався на підставі п. 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.7 договору відповідач зобов'язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, а у разі невиконання зобов'язань за договором відповідно до п. 2.1.15.6, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (утому числі простроченого кредиту та овердрафту, оплативши винагороди банку.

Пунктом 2.1.12.1 договору сторони визначили, що зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговим зобов'язанням.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 договору списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 договору списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу.

Згідно п. 2.1.1.12.2 договору сплату процентів в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1 договору на суму від 100 гривень, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень та 5 відсотків від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 договору, банк має право дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого станом на 12.02.2018 року має заборгованість в сумі 1621,88 гривень, що складається: з заборгованості за кредитом у сумі 625,50 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 9239,44 гривень, заборгованість за пенею в сумі 5104,46 гривень, штрафу (фіксована частина) в сумі 500 гривень та штрафу (процентна складова) в сумі 748,47 гривень.

Представник позивача, що діє на підставі довіреності №9437-К-Н-О від 03.11.2017 року, у своїй письмовій заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутності у судовому засіданні, про що згоден на ухвалення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності у судовому засіданні представника позивача, який заявив відповідне клопотання згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України про розгляд справи за своєї відсутності.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог посилаючись на те, що з її банківської картки на заробітну плату постійно банк знімав кошти на погашення суми кредиту, заявляє клопотання про застосування позовної давності, оскільки кредитну картку отримувала у 2007 році.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, що складаються з копій заяви позичальника та умов надання кредитів фізичним особам, при укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що 02.07.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір б/н, відповідно до умов якого остання подала письмову заяву про видачу їй банківської картки зі встановленим кредитним лімітом в сумі 250 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9 на рік, 1 відсоток комісії на строк дії платіжної картки.

Відповідач в судовому засіданні також підтвердила, що зверталася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою про видачу їй кредитної картки в сумі 250 гривень. Тоді, як позивач заявляє про видачу кредитних коштів в сумі 2000 гривень на платіжну картку банку. Відповідачка погодилася і на те, що сплачувала з 2007 року необхідні кошти для погашення кредиту, а потім банк самостійно до 2017 року стягував з її заробітної плати, яка надходила на картку ПАТ КБ «ПриватБанк», кошти певних сум, однак їх цільове призначення їй не відомо.

Посилаючись на те, що відповідачка неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання згідно Умов та правил надання банківських послуг, витяг з яких додано до позовної заяви, повинна повернути відповідачу заборгованість загальною сумою 1621,88 гривень, що складається: з заборгованості за кредитом у сумі 625,50 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 9239,44 гривень, заборгованість за пенею в сумі 5104,46 гривень, штрафу (фіксована частина) в сумі 500 гривень та штрафу (процентна складова) в сумі 748,47 гривень станом на 12.02.2018 року.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, договір кредиту було укладено 02.07.2007 року, а у витягу Умов та правил надання банківських послуг, доданих банком як на підтвердження своїх доводів в обґрунтування позовних вимог, зазначено, що банк діє на підставі ліцензії Національного банку України №22 від 29.07.2009 року. Тобто, Умови і правила надання банківських послуг на які посилається позивач є складовою частиною укладеного між сторонами договору, прийняті після того, як відповідачка отримала кредитні кошти. До цього, вказані Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачем як позичальником, а позивач іншим шляхом не довів, що саме вони є складовою укладеного з ОСОБА_1 договору.

Позивач зазначає, що підписавши заяву про відкриття банківського рахунку, відповідач приєднався до пропозиції банку і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифів банку, натомість не довів, які саме Умови та Тарифи були розміщені на сайті банку на час відкриття банківського рахунку, тобто на час укладення договору приєднання, зокрема до яких саме Умов та Тарифів приєднався та зобов'язався виконувати відповідач, підписавши заяву про відкриття банківського рахунку. Матеріалами справи не доведено, що саме Умови та Тарифи, надані банком до суду, були чинні та діяли на час підписання сторонами заяви від 02.07.2007 року, хоча в позовній заяві позивач зазначає, що договір між ними був укладений 02.07.2007 року, і що саме до цих Умов та Тарифів приєднався відповідач, прийняв їх і зобов'язався виконувати, а також що саме ці Умови та Тарифи разом із заявою про відкриття банківського рахунку становили договір банківського обслуговування, підписаний сторонами. Не доведено і того факту, що саме дата їх публікації та набрання чинності, а також розміщення саме цих документів на інтернет-сайті банку в загальному доступі та копії локального акта позивача про їх затвердження та введення в дію.

Умови та правила надання банківських послуг, на які посилався позивач на обґрунтування позову, не містять підпису відповідача. Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи була обізнана ОСОБА_1 про час, за який вона мала звернутися з повідомленням про зняття грошових коштів з картки.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Суд, вважає недоведеними та необґрунтованими заявлені позовні вимоги, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні вимог ст.ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження умов укладеного між сторонами договору, факту отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 2000 гривень за кредитним договором, строку дії банківської картки та перевидачі картки.

За викладених вище обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України сплачений по справі судовий збір в сумі 1762 гривні залишити в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 526, 530 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч. 2 ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або у строки, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 05 квітня 2018 року.

Суддя: Д. М. Скрипченко