Ухвала суду № 73197397, 05.04.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1205/17

Провадження № 2/191/869/17

У Х В А Л А

05 квітня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді – Матіяш С.К.,

за участю секретаря – Якимчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Матіяш С.К. при розгляді цивільної справи за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні 30.03.2018 року відповідач ОСОБА_2 заявив відвід судді Матіяш С.К. 30.03.2018 року ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду Кухар Д.О. було відмовлено в задоволені заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Матіяш С.К.

Відповідно до п.5, ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», з метою недопущення будь-якого роду сумнівів у сторін при розгляді цивільного позову, головуючий суддя заявляє самовідвід по даній справі.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що самовідвід заявлено до початку першого судового засідання, самовідвід є вмотивованим з обґрунтуванням підстав та з метою попередження можливості скасування рішення з мотивів необ'єктивності та упередженості головуючого, суд вважає за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заявлений самовідвід судді Матіяш С.К. – задовольнити.

Цивільну справу № 191/1205/17, провадження № 2/191/869/17 за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, передати до канцелярії Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання про передачу іншому судді в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Софія Костянтинівна Матіяш