Ухвала суду № 7319615, 07.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2009 року № 22а-16242/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2008р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Маркет» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

17.07.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Бета-Маркет» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Личаківському районі м.Львова № 0003042320/0/23976 від 15.11.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість /ПДВ/ у розмірі 54904 грн. 50 коп., в тому числі 36603 грн. за основним платежем та 18301 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.2-8).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2008р. заявлений позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0003042320/0/23976 від 15.11.2007р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 54904 грн. 50 коп., в тому числі 36603 грн. за основним платежем та 18301 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.112-113).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач ДПІ у Личаківському районі м.Львова, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.114-116).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що судом не враховані приписи пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем включено до податкового кредиту суми згідно податкових накладних, не виписаних в момент виникнення податкового зобовязання, останнім не спростовані твердження податкового органу про те, що податкова накладна виписана без фактичного виникнення зобовязання.

Також законодавством чітко передбачено, що однією із обовязкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що включенню до податкового кредиту підлягають лише суми ПДВ, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті цього податку, його основної функції формування доходів державного бюджету, а також з поняття платника ПДВ як особи, яка зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Системний аналіз наведених положень вказує на те, що законодавством встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та включенням сум цього податку до податкового кредиту. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту.

Проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що Приватне підприємство /ПП/ «Ренко-Плюс» та ПП «Фірма СВ-Трейдінг» повинні були включити до складу податкового зобовязання, відобразити у податковій деклараціях та сплатити відповідні суми податку.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 08-26.10.2007р. ревізорами ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведена виїзна планова документальна перевірка ТзОВ «Бета-Маркет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.06.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 465/23-2/20844214 від 01.11.2007р. (а.с.27-48).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п.1.7, 1.8. ст.1, пп.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобовязання по ПДВ в сумі 36603 грн., в тому числі за січень 2007 року на суму 11187 грн. та за лютий 2007 року на суму 25416 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0003042320/0/23976 від 15.11.2007р., яким визначено податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 54904 грн. 50 коп., в тому числі 36603 грн. за основним платежем та 18301 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.49).

За результатами процедури апеляційного узгодження податкових зобовязань скарги позивача були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0003042320/1/2405 від 31.01.2008р., № 0003042320/2 від 05.03.2008р. та № 0003042320/3/9985 від 07.05.2008р. на аналогічні суми визначених податкових зобовязань (а.с.50-52).

На підставі отриманих ДПІ у Личаківському районі м.Львова відповідей на запити встановлено, що зустрічні перевірки по взаєморозрахунках позивача з ПП «Ренко-Плюс» та ПП «Фірма СВ-Трейдінг» провести неможливо у звязку з їх відсутністю за юридичними адресами, останні також подали податкові декларації з ПДВ за 2007 рік з нульовими показниками (а.с.92, 93).

Враховуючи наведені відомості, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» і про безпідставне включення ним до податкового кредиту за січень 2007 року суму податку в розмірі 12315 грн. 81 коп. та за лютий 2007 року суму податку в розмірі 24286 грн. 67 коп., що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податкового зобовязання по ПДВ за січень 2007 року на суму 11187 грн. та за лютий 2007 року на суму 25416 грн.

Вказані висновки були покладені податковим органом в основу винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що суми податкового кредиту позивача за січень і лютий 2007 року підтверджені податковими накладними ПП «Ренко-Плюс» та ПП «Фірма СВ-Трейдінг»; сума ПДВ за вищевказані періоди сплачена позивачем в ціні придбаного товару, що стверджується платіжними дорученнями (а.с.57-68, 71, 77-82).

Також відповідно до вимог п.п.10.1, 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за достовірність та своєчасність визначення сум податку, за повноту і своєчасність його внесення до бюджету несуть контрагенти позивача, також останній не може нести відповідальності за подання його постачальниками податкових декларацій з недостовірними відомостями.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, у розглядуваних господарських відносинах позивач є покупцем товарів, послуг; платниками податку на додану вартість є ПП «Ренко-Плюс» та ПП «Фірма СВ-Трейдінг» , на яких законом покладено обовязок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем, і вони несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету. Закон України «Про податок на додану вартість» не містить положень, відповідно до яких на покупця покладався обовязок по сплаті суми ПДВ не тільки на рахунок продавця, а ще й до бюджету.

Виходячи і з системного аналізу п.1.8. ст.1, пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», слідує, що контрагент договору не може нести відповідальність за порушення, допущені іншою стороною у своїй діяльності, оскільки право на податковий кредит залежить лише від законності самої операції та правильності оформлення податкової накладної.

Також покупець не може відповідати за дії продавця, який не звітує перед податковим органом, не перераховує суми ПДВ до бюджету, не перебуває за своєю юридичною адресою або ліквідований. Чинним законодавством не передбачено обовязку покупця контролювати дії продавця і перевіряти виконання ним своїх податкових зобовязань.

Разом з цим, сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування такого кредиту і має документальне підтвердження його розміру.

Колегія суддів вважає, що прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом фактично покладено на позивача вину за несплату його контрагентом зобовязань, визначених податковим законодавством. Якщо ж віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних чи інших документів, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, при фактичному здійсненні господарської операції, то такі дії платника податку є правомірними.

Оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобовязаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобовязаннями, то в разі порушення контрагентом платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обовязковими до виконання.

Таким чином, ДПІ у Личаківському районі м.Львова необґрунтовано позбавлено позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість з покликанням на факт несплати податку на додану вартість продавцем товарів, робіт, послуг.

Слід також врахувати, що у розглядуваній справі податковий орган не стверджував і не доводив безтоварний характер господарських операцій, обізнаність позивача щодо діяльності контрагентів, зокрема щодо створення їх з протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на викрадення коштів державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ тощо; суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Додатково колегія суддів підкреслює, що відповідачем в основу притягнення до юридичної відповідальності позивача не покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа в конкретному випадку, - при нарахуванні податків та обовязкових платежів посадовими особами підприємства у відповідності до закону; умисел посадових осіб підприємства на ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, не встановлений.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення ТзОВ «Бета-Маркет» сум до податкового кредиту ПДВ за січень та лютий 2007 року з розглядуваних господарських операцій.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0003042320/0/23976 від 15.11.2007р. є підставним, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2008р. у адміністративній справі № 2а-483/08/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб