Постанова № 73194145, 04.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2752/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства " Комплекс з вивозу побутових відходів" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017, суддя Біленський О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 28.12.17 по справі № 820/2752/17

за позовом ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби

до Комунального підприємства " Комплекс з вивозу побутових відходів"

про зобов`язання виконати вимогу,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби, звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів", з урахуванням уточнених позовних вимог, про зобов’язання усунути виявлені порушення законодавства, які зазначені у пункті 8 та 9 вимоги від 18.04.2017 року №20-06-25/2759 в установленому законом порядку.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказав, що на виконання п.1.2.4.3. Плану контрольно-ревізійної роботи ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби на IV квартал 2016 року, останнім проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2016 року. Під час перевірки встановлені фінансові порушення, що відображено в акті ревізії від 03.04.2017 № 06-12/4, який посадові особи КП «КВПВ» відмовились підписувати, про що складено акт відмови від підпису від 07.04.2017 № 1. Директору КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» направлено вимогу від 18.04.2017 № 20-06-25/2759 щодо усунення виявлених порушень в строк до 19.05.2017 року, яка не виконана. Позивач вважає, що вимога від 18.04.2017 № 20-06-25/2759 є обґрунтованою, винесеною на підставі, в межах повноважень, в порядку та спосіб, що передбачені законодавством України, та спрямована на виконання функцій, покладених Законом на органи державного фінансового контролю тому підлягає обов’язковому виконанню відповідачем.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість вимоги позивача з огляду на те, що на підприємстві складено та затверджено директором графік виплати індексації працівникам та підприємством не була нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати через відсутність достатніх грошових коштів.

19 грудня 2017 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби до комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» про зобов’язання виконати вимогу задоволено. Зобов’язано комунальне підприємство «Комплекс побутових відходів» усунути виявлені порушення законодавства, які зазначені у пунктах 8 та 9 вимоги від 18.04.2017 року № 20-06-25/2759 в установленому законом порядку.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби Державної аудиторської Служби України відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи. Так, зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що головний державний аудитор ОСОБА_2 у ході перевірки не керувався Програмою ревізії, допустив порушення та вийшов за межі основних питань ревізії, встановлених вищеозначеною Програмою, своїми протиправними діями присвоїв собі повноваження Державної інспекції України з питань праці Міністерства соціальної політики України та не маючи на це повноважень та компетенції, провів аудит і ревізію з питань дотримання законодавства України про працю, соціальних питань та державного соціального страхування відповідача. Крім того, зазначив, що перевірка проведена з порушенням вимог п.5 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності.», оскільки здійснена протягом 66 робочих днів, тобто з перевищенням строку встановленого законом. Також відповідач зазначив, що судом при розгляді питання компенсації втрати частини доходів працівників підприємства ( п. 9 вимоги) не взято до уваги, що компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням їх термінів виплати, не була нарахована та виплачена через відсутність достатніх грошових коштів та вказувалось, що зазначена ситуація на підприємстві виникла у зв’язку з несвоєчасним відшкодуванням з бюджету витрат на оплату з вивезення побутових відходів, наданих споживачам м. Харкова, що користуються пільгами за соціальною ознакою та яким призначено субсидії.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, посилаючись на законність ухваленого рішення.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги , відзив на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до пункту 1.2.4.3 Плану контрольно-ревізійної роботи Північно - східного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2016 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» (далі — КП «КВПВ» або підприємство) за період з 01.08.2013 по 30.11.2016 року.

Ревізію проведено з 29.12.2016 по 27.03.2017 відповідно до питань, визначених програмою ревізії, з відома директора КП «КВПВ» ОСОБА_3 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4

Другий примірник програми ревізії вручений директору КП «КВПВ» ОСОБА_3 про що є підпис 29.12.2016 року. ( том 5 а.с. 197).

За результатами ревізії 3 квітня 2017 року складено акт № 06-12/4, яким встановлені числені фінансові порушення з боку відповідача. Предметом по даній справі є саме:

Порушення вимог ст. 2 Закону України від 03.07.1991 р. № 1282 – ХП «Про індексацію грошових доходів населення» ( зі змінами) та п. 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, в 2013-2016 роках підприємством не проводилась обов’язкова індексація грошових доходів працівників. В результаті чого, працівникам підприємства не нараховано індексації грошових доходів на загальну суму 2653649,26 грн. ( в тому числі за період з 01.08.2013 по 31.12.2013 – 638,44 грн., за 2014 рік – 308173,70, за 2015 рік – 1998512,35 грн., за 11 місяців 2016 року – 346324,77 грн.:

Дане порушення допущено з вини колишнього директора підприємства ОСОБА_5 та теперішнього директора підприємства ОСОБА_3, якими не видавались накази про проведення індексації грошових доходів працівників підприємства. Пояснення колишнім директором підприємства ОСОБА_5 не надані в зв’язку зі звільненням. Обґрунтованого пояснення щодо даного порушення директором підприємства ОСОБА_3 не надано.

Внаслідок даного порушення працівниками підприємства недоотримано фінансових ресурсів на загальну суму 2653649,26 гривень.

Зазначене порушення призвело до заниження у формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» собівартості реалізованої продукції за 2013 рік на суму 0,64 тис. грн., за 2014 рік на суму 308,17 тис. грн., за 2015 рік на суму 1998,51 тис. грн., за 2016 рік на суму 346,32 тис. грн. та, відповідно, до заниження у рядку 2355 «Чистий збиток» чистого збитку за 2013 рік на суму 0,64 тис. грн. і за 2014 рік на суму 308,17 тис. грн., до завищення у рядку 2350 «Чистий прибуток» чистого прибутку за 2015 рік на суму 1998,51 тис. грн. і за 2016 рік на суму 346,32 тис. грн., що є порушенням ч.1 ст.3 Закону України від 16.07.1999 №996- XIV, п.4 р.І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Під час ревізії порушення усунуто частково. Відповідачем донарахована та виплачена індексація заробітної плати працівникам за 2013 - 2014 роки на загальну суму 308812,14 грн.

Крім того, у квітні 2017 відповідачем донарахована і виплачена індексація заробітної плати працівникам підприємства за 2015 рік на суму 162293,52 гривень.

Залишаються не відшкодованими за цим порушенням кошти у загальному розмірі - 2182543,60 гривень.

Також виявлено порушення відповідачем ст. 1 та ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-Ш «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням їх термінів виплати», п.2 та п. 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159, п. 5.9 умов Колективного договору на 2013-2015 роки, працівникам КП «КВПВ» не нараховувалась і не виплачувалась компенсація втрати частини доходів у зв»язку з порушенням їх термінів виплати.

Дане порушення допущено з вини колишнього директора КП «КВПВ» ОСОБА_5, яким не видавались накази (розпорядження) щодо нарахування і виплати працівникам підприємства компенсації втрат, пов’язаної з порушенням термінів виплати заробітної плати. Пояснення колишнім директором підприємства ОСОБА_5 не надані в зв’язку зі звільненням.

Посадові особи відповідача КП «КВПВ» відмовились від підписання вказано акту, про що складений акт відмови від підпису від 07.04.2017 № 1. ( том 1 а.с.13 – 21, 22- 23).

18 квітня 2017 року на адресу відповідача КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» позивачем направлено вимогу № 20-06-25/2759 щодо усунення виявлених порушень в строк до 19.05.2017 року.( том 1 а.с. 24 – 32).

У зв’язку з невиконанням вищезазначеної вимоги, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби , суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога від 18.04.2017 № 20-06-25/2759 є обґрунтованою, винесеною на підставі, в межах повноважень, в порядку та спосіб, що передбачені законодавством України, та спрямована на виконання функцій, покладених Законом на органи державного фінансового контролю, станом на час розгляду справи відповідачем порушення не усунуті та п.8, 9 вимоги не виконані.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктами 1, 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено право органу державного фінансового контролю , зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік. ( стаття 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, на підставі якого позивачем здійснено ревізію підконтрольної установи (відповідача по справі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 р.,( далі по тексту Порядок № 550 ), який визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 46, 49 Порядку визначає, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акту ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Відповідно п. 50 даного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно приписів ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до положень п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно пункту 4.3 наказу Міністерства фінансів України від 03.12.2011 № 1236 «Про затвердження Положень про територіальні органи Державної фінансової інспекції України та їх підрозділи», який затверджено в Міністерстві юстиції України від 19.10.2011 за №1212/19950, ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби, відповідно до покладених на нього завдань, вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме: звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження та використання активів.

Відповідач не заперечує, що порушення, які виявлені в ході ревізії мали місце.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога від 18.04.2017 № 20-06-25/2759 є обґрунтованою, винесеною на підставі, в межах повноважень, в порядку та спосіб, що передбачені законодавством України, та спрямована на виконання функцій, покладених Законом на органи державного фінансового контролю, станом на час розгляду справи порушення не усунуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки порушенню позивачем строків проведення перевірки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки документи, які складені членами ревізійної групи в період з 28.03.2017 року по 03.04.2017 року та підписані хоча б одним членом ревізійної групи та представниками відповідача в матеріалах ревізії відповідача відсутні . Також не надано доказів подання скарг щодо незаконного перебування працівників позивача на території підприємства відповідача.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивач, не маючи на це повноважень та компетенції, провів аудит і ревізію з питань дотримання законодавства України про працю, соціальних питань та державного соціального страхування відповідача.

Так, проведеною ревізією встановлено, що в 2013 - 2016 роках відповідачем не проводилась обов’язкова індексація грошових доходів громадян. В результаті чого, працівникам підприємства відповідача не нараховано індексації грошових доходів на загальну суму 2 653 649,26 грн (в тому числі за період з 01.08.2013 по 31.12.2013 - 638,44 грн, за 2014 рік - 308 173,70 грн, за 2015 рік - 1 998 512,35 грн, за 11-ть місяців 2016 року - 346 324,77 грн).

Статтею 21 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР передбачається, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Згідно статтей 94, 95 КЗпП, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХП «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно зі статтею 2 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України” від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ), державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Згідно з пунктом 1 статті 10 Закон № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей.

Пунктом 7 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2006 № 550, передбачено, що в ході підготовки до ревізії посадовими особами органу державного фінансового контролю складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю. Програма затверджується керівником органу державного фінансового контролю чи його заступником.

Програма ревізії КП „КВГІВ” складена згідно з примірною програмою ревізії, яка затверджена наказом Державної аудиторської служби України „Про затвердження примірних програм ревізії-” від 14.09.2016 № 80.

Згідно з пунктом 4.2 програми ревізії КП „КВПВ” від 28.12.2016, питання нарахування заробітної плати працівникам підприємства перевіряються у складі перевірки законності здійснення та достовірності відображення в обліку підприємства витрат. Більш детально порядок перевірки витрат підприємства, у тому числі оплата праці працівників, зазначається в робочому плані ревізії, який затверджувався начальником ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби. Зазначений робочий план розробляється згідно вимог Методичних рекомендації щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, що затверджені наказом Держфінінспекції України від 14.12.2011 № 90.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що перевірка питання нарахування заробітної плати, премій, доплат та компенсацій працівникам КП „КВПВ” здійснено уповноваженими особами ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби у межах наданих повноважень та згідно завдань визначених програмою ревізії.

Безпідставними також є доводи відповідача про те, що компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням їх термінів виплати, не була нарахована та виплачена через відсутність достатніх грошових коштів оскільки зазначена ситуація на підприємстві виникла у зв»язку з несвоєчасним відшкодуванням з бюджету витрат на оплату з вивезення побутових відходів, наданих споживачам м. Харкова, що користуються пільгами за соціальною ознакою та яким призначено субсидії.

Так, в ході ревізії компенсації працівникам підприємства втрат, пов’язаної з порушенням термінів виплати заробітної плати встановлено, що в порушення вимог ст.1 і ст.2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням їх термінів виплати», п.2 і п.5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, п.5.9 умов Колективного договору на 2013 - 2015 роки, працівникам відповідача не нараховувалась і не виплачувалась компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням їх термінів виплати.

Питання проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати регулювалося ст. 34 Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95- ВР), Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІЇЇ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Дія зазначених нормативних актів поширювалася на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовувалася у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосувалася усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до цих нормативних актів підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Системний аналіз статті 34 Закон № 108/95-ВР, положень Закону № 2050-ІІІ, статті 115 КЗпП України та Порядку № 159 дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальної виплати, страхових виплат). При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення, оскільки ці нормативні акти не містять будь-якого виключення.

Згідно із пунктами 5 та 7 Порядку № 159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Тому відсутність достатніх грошових коштів у відповідача у зв’язку з несвоєчасним відшкодуванням з бюджету витрат на оплату з вивезення побутових відходів, наданих споживачам м. Харкова, що користуються пільгами за соціальною ознакою та яким призначено субсидії не є підставою для невиконання вимог вищезазначених вимог законодавства.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 306, 308, 309, 311, 313, п.1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства " Комплекс з вивозу побутових відходів" залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 по справі № 820/2752/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя ОСОБА_6 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8