Постанова № 73194144, 29.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/14809/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Моісеєвої К.Ю.

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 р. (ухвалену суддею Штих Т.В. ) по справі № 638/14809/17

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі м. Харкова, в якому просив: зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії, починаючи з 07.09.2017 р., виходячи із 90 відсотків від середньої заробітної плати посади (місячного заробітку) слідчого прокуратури району м. Харкова відповідної категорії працівників органів прокуратури, згідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та виплатити різницю в пенсії за минулий час.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 р. та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії відповідача щодо відмови відмови в перерахунку пенсії та зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії, починаючи з 07.09.2017 р., виходячи із 90 відсотків від середньої заробітної плати посади (місячного заробітку) слідчого прокуратури району м. Харкова відповідної категорії працівників органів прокуратури, згідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та виплатити різницю в пенсії за минулий час.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 р. замінено відповідача ОСОБА_5 Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі м. Харкова правонаступником ОСОБА_4 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 з 15.11.2011 р. звільнений з посади слідчого прокуратури Дзержинського району м. Харкова за власним бажанням. у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років, перебуває на обліку в ОСОБА_4 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та одержує пенсію за вислугу років, яка йому призначена, відповідно до ст. 50-1 Закону Україну "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ.

ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова №260/к-11 від 26.09.2017 р. за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 07.09.2017 р. позивачу відмовлено в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки перерахунок пенсій працівникам прокуратури здійснюються відповідно до ст. 86 Закону Україну "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 р., якою визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівником прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, а постанова №657 від 30.08.2017 р. не встановлено обов’язку проводити перерахунок раніше призначених пенсій.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що проведення перерахунку пенсії позивача чинним законодавством не передбачено.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 18 ст. 50- 1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (у редакції чинній до 01.01.2015 р.), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VIII внесені зміни до ст. 50- 1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 р. набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. №1697-VII.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII положення Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (вересень 2017 року) ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ при призначенні пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Відсутність, визначених Кабінетом Міністрів України, умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку таких пенсій.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6

Доводи апелянта, що відповідач повинен здійснити перерахунок його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, щодо оплати праці працівників прокуратури», суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки цією постановою внесені зміни щодо оплати праці працівників прокуратури, а не визначено умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Щодо інших доводів апелянта суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 р. – без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 9, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 по справі № 638/14809/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст постанови складено 03.04.2018 р.