Постанова № 73193399, 03.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. Справа№ 910/5035/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду м. Києва від 19.10.2017р.

у справі № 910/5035/17 (суддя -Ковтун С.А.)

за позовом ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", в якій просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 1 від 20.01.2015 р., та скасувати реєстраційні дії (рішення) від 22.01.2015 № 1681070007022051, якою вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", не пов'язану зі змінами до установчих документів, проведену на підставі протоколу зборів учасників № 1 від 20.01.2015 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації Шубіною Т.Я.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2017 р. у справі № 910/5035/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку, підстава позову, яка наведена позивачем - невідповідність змісту рішення вимогам трудового законодавства, не впливає безпосередньо на обсяг прав, які наведені у Цивільному кодексі України та Законі України "Про господарські товариства", та є корпоративними правами. Фактично, звернення до суду з позовом пов'язано з метою захисту трудових прав позивача як керівника, а не корпоративних прав як учасника.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 р. по справі № 910/5035/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до передчасних висновків, викладених в оскаржуваному рішенні. Апелянт вказує, що спірне рішення загальних зборів порушує не тільки його корпоративні права, а також трудові і майнові. Станом на грудень 2017 р. позивач не може приймати участь в управлінні товариством, володіти та розпоряджатись своєю власністю та виконувати функції директора.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5035/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р. розгляд справи призначено на 06.03.2018 р.

06.03.2018 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі № 910/5035/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 р. розгляд справи було відкладено до 03.04.2018 р., у зв'язку з неявкою уповноважених представників сторін.

03.04.2018 у судове засідання представники сторін в друге не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином (т.3 а.с.87-91, 94-95, 115), що підтверджується повідомленням про вручення їм поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, а саме повідомлялися за адресами:

- ОСОБА_2 08000, АДРЕСА_1, - поштове повідомлення №20267775 від 26.01.2018 отримано 02.02.2018. (т.3 а.с.87), поштове повідомлення №19994914 від 07.02.2018 отримано (особисто ОСОБА_2) 15.02.2018. (т.3 а.с.91), поштове повідомлення №19996895 від 19.02.2018 отримано (особисто ОСОБА_2) 22.02.2018. (т.3 а.с.95)

- ОСОБА_2 03170, м. Київ, вул. Драй-Хмари, 44 офіс 77, поштове повідомлення № 20267767 від 26.01.2018, отримано 29.01.2018 (т.3 а.с.89)

- ТОВ «Плато Плюс» 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62А, поштове повідомлення №19994922 від 07.02.2018, отримано 16.02.2018 (т.3 а.с.90), поштове повідомлення №19996909 від 19.02.2018, отримано 21.02.2018 (т.3 а.с.94), поштове повідомлення №19998340 від 12.03.2018, отримано 13.03.2018 (т.3 а.с.115).

- ОСОБА_3 (третя особа ) 07400 , Київська обл. Броварський р-н, м. Бровари, вул. Димитрова, 59, поштове повідомлення №19994930 від 07.02.2018 року повернулась без вручення, з відміткою «причина - за закінченням терміну зберігання»(т.3 а.с.102), поштове повідомлення №19996917 від 19.02.2018 року повернулась без вручення, з відміткою «причина - за закінченням терміну зберігання»(т.3 а.с.97)

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин нявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, в свою чергу представники сторін не скористались своїм правом, у судове засідання не з'являлись, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.01.2008 р. проведені збори учасників ТОВ "Плато Плюс", що оформлені протоколом №28-01/2008 від 28.01.2008 р. Згідно порядку денного було ухвалено низку питань, зокрема про створення товариства, затвердження редакції статуту, його державну реєстрацію та призначення на посаду директора, за пропозицією ОСОБА_5, ОСОБА_2. Статутний фонд розділений на дольові частки, якими ОСОБА_2 і ОСОБА_5. володіють у розмірі 50 % кожен.

Згідно з п. 6.1. Статуту (в редакції від 08.12.2011 року, що була затверджена протоколом зборів учасників № 01-12/2011 від 01.12.2011 р. ) статутний фонд товариства складає 3 000 000,00 грн. (а.с. 123 том 1)

Відповідно до п.п. 2.1., 6.1.1. статуту учасниками товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» є: ОСОБА_5 (50 % статутного фонду), ОСОБА_2 (50 % статутного фонду).

20.01.2015 р. відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", рішення яких оформлені протоколом № 1 від 20.01.2015 р. (том 1, а.с. 22)

На вказаних зборах були присутні ОСОБА_2 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_5 (50% статутного капіталу), які в сукупності володіють 100 % статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс".

На вказаних загальних зборах було вирішено:

- звільнити з посади директора ОСОБА_2 за власним бажанням з 20.01.2014 року;

- призначити директором ОСОБА_3 з 21.01.2014 р.;

- включити до Єдиного державного реєстру ОСОБА_7, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;

- уповноважити ОСОБА_3 провести зміни до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням товариства, оформленим протоколом від 20 січня 2015 року, позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що

оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує його трудові права, оскільки звільнення минулим днем не передбачено законодавством (вирішено звільнити з 20.01.2014); також, вказує, що його, як директора товариства, не було проінформовано про розгляд питання про звільнення. Вважає, що оскаржуваним рішенням загальних зборів були порушені його корпоративні права на участь в управлінні товариством, одержувати інформацію про діяльність товариства та отримувати його частку, а також охоронюваний законом інтерес, як учасника товариства, який полягає в тому, що всі рішення товариства повинні відповідати закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що в даному випадку, підстава позову, яка наведена позивачем - невідповідність змісту рішення вимогам трудового законодавства, не впливає безпосередньо на обсяг прав, які наведені у Цивільному кодексі України та Законі України "Про господарські товариства", та не є корпоративними правами. Фактично, звернення до суду з позовом пов'язано з метою захисту трудових прав позивача як керівника, а не корпоративних прав як учасника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Положеннями статті 98 Цивільного кодексу України унормовано, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст. 143 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 82 ГК України передбачено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 ГК України.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (ч. 4 ст. 82 ГК України).

Відповідно до п.п. 2.1., 6.1.1. статуту ТОВ «Плато Плюс» учасниками Товариства є:

- ОСОБА_5 - 1 500 000,00 грн., що становить 50 % статутного фонду;

- ОСОБА_2 - 1 500 000,00 грн., що становить 50 % статутного фонду.

Разом з тим, відповідно ч. 1 ст. 145 ЦК України та ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Зазначене вище кореспондується з пунктом 10.1. статуту, згідно якого вищим органом товариства є збори учасників, що складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Пунктом 10.8 статуту визначено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Пунктом 10.5. Статуту визначено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності 60 відсотками голосів.

Як вже зазначалось, рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», оформлених протоколом № 1 загальних зборів учасників від 20.01.2015 р., було прийнято наступні рішення: звільнення з посади директора ОСОБА_2 за власним бажанням з 20.01.2014 р.; призначення директором ОСОБА_3 з 21.01.2014 р.; включення до Єдиного державного реєстру ОСОБА_7, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; уповноваження ОСОБА_3 провести зміни до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приписами ч. 1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2015 р. на загальних зборах учасників товариства, які оформлені протоколом № 1, були присутні учасники, зокрема і позивач, що володіють часткою в 100 % статутного капіталу. При цьому, протокол загальних зборів підписаний учасниками товариства без зауважень. Доказів не підписання вказаного протоколу позивачем ОСОБА_2 суду надано не було

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що за ініціативою Прокуратури Голосіївського районну м. Києва в межах кримінального провадження №12015100010000755 було проведено ряд експертних досліджень. (том 1, а.с.186, 196)

На дослідження експертам при проведенні судово-почеркознавчої експертизи ставилися наступні питання:

1. Чи виконаний підпис на протоколі № 1 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" код ЄДРПОУ 35725096 від 20 січня 2015 року від імені ОСОБА_2 самим ОСОБА_2?;

2. В який період часу було виконано підпис на протоколі від імені ОСОБА_2?

Внаслідок проведеної судово-почеркознавчої експертизи № 2957/2958/2959/15-32 від 11.03.2015 року експертами встановлено: "Підписи від імені ОСОБА_2 у розділі "ПІДПИСИ:" у графі "учасники:" у рядку "ОСОБА_2." у двох примірниках протоколу №1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" (код ЄДРПОУ 35725096) від 20 січня 2015 року виконано самим ОСОБА_2."

Для проведення другого експертного дослідження, зокрема судово-технічної експертизи, на вирішення експерту ставилося наступне питання:

1. В який період було часу було виконано підпис на протоколі № 1 загальних зборів ТОВ "Плато плюс" код ЄДРПОУ35725096 від 20.01.2015 року ОСОБА_2?".

За результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 5980/5981/15-34 від 20.04.2015 року встановлено: "Підписи від імені ОСОБА_2 в обох примірниках Протоколів № 1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", датованих 20.01.2015 року, виконані у період після надання зразків порівняння 19 січня 2015 року, тобто виконання підписів від імені ОСОБА_2 в обох примірниках Протоколів № 1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" датованих 20.01.2015 року, у вказану у документі дату 20.01.2015 року не виключається. Більш точно встановити період виконання документа не представляється можливим із причин малої кількості наданих зразків порівняння із штрихами паст також рецептур, як і у досліджених записах та підписах".

Суд приймає до уваги висновки судово-почеркознавчої експертизи №2957/2958/2959/15-32 від 11.03.2015 року та судово-технічної експертизи документів № 5980/5981/15-34 від 20.04.2015 року, як належні докази у справі, оскільки вказані дослідження призначалися в рамках кримінального провадження №12015100010000755 та проводилися за наявності оригіналів протоколів № 1 загальних зборів ТОВ "Плато плюс" від 20.01.2015 р., оригіналів договорів минулих періодів, на час коли директором та підписантом підприємства був позивач, а також оригінал протоколу № 28-01/2008 від 28.01.2008, на підставі якого було створено товариство.

За таких обставин, враховуючи висновки судових експертів, суд приходить до висновку, що позивач брав участь у проведенні оскаржуваних загальних зборів 20.01.2015 р., був ознайомлений з його порядком денним та голосував за прийняті рішення, що підтверджується його підписом на протоколі №1 загальних зборів ТОВ "Плато плюс" від 20.01.2015 р.

Зазначене, також, підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2016 р. у справі № 910/3353/15-г за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_5, ОСОБА_3, про визнання недійсними рішень зборів, оформлених протоколом № 1 від 20.01.2015р., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. (а.с. 63-71 том 1) та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2017 р. (а.с. 109-114 том 2)

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення та ч. 4 ст. 75 ГПК України в редакції з 15.12.2017 р., обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, при прийнятті 20.01.2015 р. спірних рішень був наявний кворум, що відповідно до ст. 60 ЗУ "Про господарські товариства" дає підстави вважати загальні збори товариства повноважними та такими, що можуть приймати будь-які питання порядку денного.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у п.п. 17, 18, 19 постанови Пленуму від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Крім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

У відповідності до п. 10.4. Статуту до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання та відкликання директора товариства.

Як вже було встановлено вище, позивач брав участь у проведенні оскаржуваних загальних зборів 20.01.2015 р., був ознайомлений з його порядком денним та голосував за прийняті рішення.

В той же час, позивачем не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено факту порушення корпоративних прав ОСОБА_8 під час проведення 20.01.2015 р. загальних зборів учасників ТОВ «Плато Плюс».

Посилання позивача, в якості підстави для скасування оспорюваного рішення, на порушення трудового законодавства під час прийняття 20.01.2015 р. рішень загальних зборів спростовується наступним.

Позивач є учасником товариства та, на момент прийняття оскаржуваного рішення, був посадовою особою товариства, звільнення якого ґрунтується на прийнятому рішенні. Розмежування корпоративних і трудових прав позивача полягає у визначенні мети розгляду спору.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстава позову, яка наведена позивачем - невідповідність змісту рішення вимогам трудового законодавства, не впливає безпосередньо на обсяг прав, які наведені у Цивільному кодексі України та Законі України "Про господарські товариства", та не є корпоративними правами. Фактично, звернення до суду з позовом пов'язано з метою захисту трудових прав позивача як керівника, а не корпоративних прав як учасника, та такий захист права вирішується судами загальної юрисдикції, а не господарськими судами.

Водночас, як вірно було зазначено судом першої інстанції, відновлення трудових прав ОСОБА_2, як директора товариства, мало місце під час розгляду Макарівським районним судом Київської області справи №370/890/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Плато Плюс», Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про поновлення на роботі.

Враховуючи, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства, чого в ході розгляду даної справи не встановлено, а тому колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Плато Плюс», які оформлені протоколом № 1 від 20.01.2015 р., задоволенню не підлягають.

Вимога про скасування реєстраційної дії (рішення) від 22.01.2015 № 1681070007022051, якою вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", не пов'язану зі змінами до установчих документів, проведену на підставі протоколу зборів учасників № 1 від 20.01.2015 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації Шубіною Т.Я. є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, які оформлені протоколом № 1 від 20.01.2015 р., а тому задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року у справі № 910/5035/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року у справі № 910/5035/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року у справі № 910/5035/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/5035/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови підписано 05.04.2018 року

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко