Ухвала суду № 73192777, 04.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" квітня 2018 р. Справа№ 927/645/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Калатай Н.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2017

у справі № 927/645/16 (суддя Оленич Т.Г.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер"

про стягнення 1710000 грн. вартості частки майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.08.2017 у справі № 927/645/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" на користь ОСОБА_2 774941, 33 грн. вартості частини майна у статутному капіталі товариства, 11624, 12 грн.судового збору. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" 6797, 73 грн. витрат по оплаті судової експертизи. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2017 по справі № 927/645/16 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер". Прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" на користь ОСОБА_2 12089248, 70 грн. по виплаті позивачці пропорційно її частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Ашер" в зв'язку з виходом її із товариства, як учасника. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вказаних приписів закону, та того, що позов заявлено про стягнення 1710000, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 38475,00 грн. (38475,00*1.5/100*150/100).

До апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Чернігівської області від 31.08.2017 по справі № 927/645/16.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, яка діяла на дату прийняття рішення, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

З апеляційною скаргою на рішення суду від 31.08.2017, повний текст якого підписано 04.09.2017,. строк оскарження в апеляційному порядку якої спливає 14.09.2017, заявник звернувся 23.03.2018, про що свідчить відмітка відділення зв'язку на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до канцелярії Господарського суду Чернігівської області, тобто з пропуском встановленого законом строку для її подання.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що із оскаржуваним рішенням адвокат позивача Плаван Олександр Олександрович ознайомився лише 11.12.2017, тобто після закінчення встановленого ст.93 Господарського процесуального кодексу України строку для подання апеляційної скарги.

Проте, наведені позивачем у відповідній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки як вбачається з матеріалів справи № 927/645/16 адвокати позивача брали участь у судових засіданнях 23.10.2017, 13.11.2017, 04.12.2017 під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.08.2017 у справі № 927/645/16, тобто на те саме рішення, на яке подано 23.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2, що вказує на обізнаність вже на той час представників позивача та позивача з оскаржуваним рішенням, крім того, в матеріалах справи № 927/645/16 міститься клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій від 06.09.2017 з відміткою про ознайомленя з матеріалами справи 06.09.2017 (а/с 191 т.6).

Крім того, доказів вживання заходів з метою дізнатися про хід судового провадження у справі № 927/645/16 заявником суду не надано.

Судова колегія зазначає про те, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Проте, як зазначено вище, наведені ОСОБА_2 у відповідній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарженні не можуть бути визнані поважними.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення ст. 43 ГПК України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено й у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 254 ГПК України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.

Однак наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Конституцією України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд), як джерело права.

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata".

Причини, за яких строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, встановлений статтею 256 ГПК України, відповідно до ч. 3 якої такий строк може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ст.260 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою( в даному випадку з апеляційною скаргою).

Відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки: надати докази сплати судового збору в сумі 38475,00 грн. та подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 242, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2018 у справі № 927/645/16 залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_2 має право усунути недоліки, а саме, подати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 38475,00 грн. та відповідну заяву, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження

3. Роз'яснити ОСОБА_2, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.В. Андрієнко

Н.Ф. Калатай