Рішення № 73190728, 04.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/368/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року о 10 год. 36 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, адреса проживання: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 30.кв.1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна,83) про визнання протиправними дій з відмови листом №2483/О-11 від 09 січня 2018 року у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 08 лютого 2005 року по 30 листопада 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн та зобов’язання нарахувати та виплатити суму компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 29 січня 2018 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі – ГУПФУ), в якому позивач просив визнати протиправними дії з відмови листом №2483/О-11 від 09 січня 2018 року у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 08 лютого 2005 року по 30 листопада 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн та зобов’язати нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів за період з 08 лютого 2005 року по 30 листопада 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відмовляючи листом №2483/о-11 від 09 січня 2018 року у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 08 лютого 2005 року по 30 листопада 2017 року, послався на те, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а виплату компенсації не вирішено у судовому порядку, тому законі підстави для компенсації втрати доходів відсутні.

Позивав вважає, зазначену відмову протиправною та такою, що порушує його права, оскільки основною умовою для виплати позивачу, передбаченої ст. 46 Закону України №1058-IV, ст. 2 Закону України №2050-III та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі і пенсії). При цьому, позивач вважає, що порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством установою чи організацією добровільно чи на виконання рішення суду. Таким чином, позивач вважає, що відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», за умови виплати позивачу в грудні 2017 року нарахованої суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058, 15 грн., позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з затримкою виплати з 08 лютого 2005 року по 30 листопада 2017 року, донарахованої та виплаченої на виконання постанови суду за цей період пенсії.

Ухвалою суду від 30 січня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У встановлений судом строк, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, позивач, в свою чергу надав відповідь на відзив .

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року ГУПФУ позивачу в грудні 2011 року було проведено перерахунок підвищення пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, в результаті зробленого перерахунку за період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року утворилась доплата у розмірі 8058, 15 грн. Так, відповідач зазначив, що доплата у розмірі 8058, 15 грн. має характер разового платежу, а тому ніяким чином не може бути використана в контексті ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати». Враховуючи, що Законами України про Державний бюджет на відповідний рік не було передбачено видатків для проведення відповідних виплат, зазначена доплата відповідачем позивачу не виплачувалась. При цьому, відповідач акцентував увагу на тому, що Пенсійний фонд не має жодного відношення до виплати зазначеної суми, оскільки остання виплачується органами Державного казначейства за рахунок коштів державного бюджету. Також відповідач у відзиві зазначає, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців. Враховуючи те, що доходи, в даному випадку пенсія, виплачуються позивачу вчасно, без затримки, підстав для виплати компенсації немає.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що зазначена сума доплати фактично складається із сум перерахунку пенсії позивача на виконання постанови суду і є донарахованою сумою пенсії, яка не отримана позивачем, внаслідок протиправних дій відповідача, тому є пенсійною виплатою і частиною доходу позивача, яку він втратив у зв’язку з протиправними діями відповідача. Таким чином, на думку позивача, є законні підстави для задоволення його позовних вимог щодо зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу компенсацію втрати частини пенсійних доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати в порядку, визначеному Законом України №2050-ІІІ.

До суду 23 лютого 2018 року (вхід. №5371/18) від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника відповідача, суд у справі встановив такі факти та обставини.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення від 25 жовтня 1996 року. (а.с.7).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року у справі №2а-4468-09/1570 зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення пенсії в розмірі 150% мінімальної заробітної плати за віком та виплатити йому різницю недоотриманої пенсії за період з 01.01.2004 року по 01.07.2006 року (а.с.10-12).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі №2-а-4468/09/1570 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року змінено, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини у наступній редакції:

«Визнати бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_2 підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком в період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року протиправною.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком в період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року, з урахуванням фактично виплачених сум».

Суд встановив, що на виконання зазначеної постанови суду, в грудні 2011 року ГУПФУ в Одеській області проведено перерахунок ОСОБА_2 пенсії у розмірі 8 058,15 грн., що підтверджено відповідним розрахунком від 22 грудня 2011 року та направлено на виконання до органу Державного казначейства.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав від Управління державної виконавчої служби повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою від 02.02.2015 року № 09.3-1402 (а.с. 24), на виконання якого відповідачем була надіслана на адресу управління державної виконавчої служби довідка про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 12.02.2015 року № 1844/05 (а.с. 25).

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав присудженні рішенням суду кошти на свій розрахунковий рахунок 13.12.2017 року, що підтверджено випискою по картковому рахунку (а.с. 15).

15 грудня 2017 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму компенсації втрати частини доходів за період з 08 лютого 20005 року по 30 листопада 2017 року (а.с.8).

Між тим, листом від 09.01.2018 року (вих. №2483) ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а позивач вимагав про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, йому повідомлено про відсутність законних підстав для компенсації втрати таких доходів. Окрім того, управління зазначило, що проведення розрахунку компенсації втрати частини доходу не було предметом судового розгляду справи №2а-4468/091570, а тому вчинення таких дій Головним управлінням виходитиме за межі зобов’язань, покладених постановою від 23.06.2009 року (а.с.9).

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача щодо відмови, позивач звернувся з позовом до суду за захистом свого права.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та надані учасниками справи пояснення, суд зробив такі висновки.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III від 19.10.2000р. (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 р. (далі - Порядок №159).

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з п. п. 3,4 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (п.4 Порядку №159).

Згідно з ст. 3 Закону №2050-III, обчислення суми компенсації шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Частиною 2 ст. 6 Закону №2050-III передбачено, що виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.

Основною умовою для виплати позивачу компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, а саме добровільно чи на виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року № 21-518а14.

У постанові Верховного суду України від 18.11.2014р. у справі № 21-518а14 зазначено, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 7 листопада 2012 року № 6-131цс12.

Як вбачається зі змісту ст. 5 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі №2-а-4468/09/1570 визнано бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_2 підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком в період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року протиправною та зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком в період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року, з урахуванням фактично виплачених сум.»

Згідно довідки про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 12.02.2015 року за №1844/05 повідомлено Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, що ОСОБА_2 нараховано 8058, 15 грн. з урахуванням виплачених сум (а.с.25).

Проте, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі №2-а-4468/09/1570 недоотриману пенсію у розмірі 8058,15 грн. позивачу вплачено лише 13.12.2017р., що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_2 (а.с.15).

Таким чином, несвоєчасність виплати позивачеві додаткової пенсії сталася з причин, що не залежали від позивача.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що доплата у розмірі 8058, 15 грн. є одноразовим платежем, та управління не здійснювало виплату, оскільки це спростовується висновками постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі №2-а-4468/09/1570, яким саме відповідача зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком в період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Враховуючи, що відповідач не виконав обов'язку з виплати позивачеві компенсації втрати частини доходів, суд вважає, що така компенсація належить стягненню в судовому порядку.

Враховуючи зазначене, суд вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 суми компенсації втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії неправомірною, в зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині належать задоволенню.

Стосовно періоду стягнення суми компенсації, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 2 Закону України №2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.

Враховуючи те, відповідачем на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року проведено перерахунок пенсії у грудні 2011 році, проте виплачено лише у грудні 2017 року, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму компенсації втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн. згідно з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі №2-а-4468/09/1570 за період з 01.02.2012 року по 30 листопада 2017 року.

За період з 08 лютого 2005 року по 31.01.2012 року, який просить позивач слід відмовити в зобов’язанні здійснити нарахування та виплату компенсації, оскільки в цей період не встановлено порушення строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн., відповідно до приписів Закону України №2050-III.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать частково.

Відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Між тим, такі судові витрати не понесені, тому не стягуються на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

еВ И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, адреса проживання: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 30.кв.1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна,83) про визнання протиправними дій з відмови листом №2483/О-11 від 09 січня 2018 року у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 08 лютого 2005 року по 30 листопада 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн та зобов’язання нарахувати та виплатити суму компенсації, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом №2483/О-11 від 09 січня 2018 року у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, адреса проживання: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 30.кв.1) суми компенсації втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн. згідно з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі №2-а-4468/09/1570 за період з 01 лютого 2012 року по 30 листопада 2017 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, адреса проживання: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 30.кв.1) суму компенсації втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8058,15 грн. згідно з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі №2-а-4468/09/1570 за період з 01.02.2012 року по 30 листопада 2017 року.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 04» квітня 2018 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.