Рішення № 73190727, 03.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/228/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Марчук Ю.В.,

за участю сторін: позивача - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

представник відповідачів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 (67513, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5), ОСОБА_4 патрульної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – Позивач або ОСОБА_1В.) з позовною заявою до Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції (далі – Відповідач 1), ОСОБА_4 патрульної поліції України (далі – Відповідач 2) про визнання протиправними дій Управління патрульної поліції міста ОСОБА_4 патрульної поліції, що виразились в складенні 20.10.2017 року висновку службового розслідування та визнання протиправним та скасування наказу ОСОБА_4 патрульної поліції України №1733 від 13.11.2017 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1”.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що він не згоден з наказом ОСОБА_4 патрульної поліції №1733 від 13.11.2017 року, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність, вважає його протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, Також Позивач вважає протиправними дії Управлінння патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції, що виразились в складенні висновку службового розслідування від 20 жовтня 2017 року.

Позивач зазначає, що при складанні зазначених висновку та наказу було проігноровано положення Інструкції № 230 про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України та положення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Позивач зазначив, що письмові пояснення, форма яких є додатком до затвердженої Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України, він не надавав та не був ознайомлений з результатами та висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення.

Позивач зазначив, що йому був вручений витяг з наказу начальника ОСОБА_4 патрульної поліції України №1733 від 13.11.2017 року та наголосив на тому факті, що лише у разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу, зміст якого доводиться до відома особи, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

З наведених підстав Позивач вважає, що є всі підстави для визнання дій Управлінння патрульної поліції в місті ОСОБА_4 патрульної поліції протиправними, що виразились в складенні 20 жовтня 2017 р. висновку службового розслідування, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 15.07.2017 року інспектором роти №4 батальону №3 Управлінння патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5, що виразилось в порушенні вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 р «Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських» про що відомо із скарги гр. ОСОБА_6.

Позивач зазначає, що ОСОБА_4 патрульної поліції його не було ознайомлено з наказом № 4740 від 29.09.2017 «Про призначення та проведення службового розслідування» та з висновком службового розслідування, який складено 20 жовтня 2017 р. Управлінням патрульної поліції міста ОСОБА_4 патрульної поліції.

З наведених підстав Позивач вважає, що він, в порушення вимог чинного законодавства, я був обмежений в своїх правах при проведенні службового розслідування.

Позивачу був вручений витяг з наказу начальника ОСОБА_4 патрульної поліції України №1733 від 13.11.2017 року, але він зазначає, що лише у разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу, зміст якого доводиться до відома особи, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Позивач вважає доведення до його відома 13.12.2017 року неповної інформації про оскаржуваний наказ та надання лише витягу з наказу є навмисною та цілеспрямованою діяльністю, яка переслідує на меті приховати від нього факти, які він вважає недостовірними, та такими, що не знайшли свого підтвердження при службовому розслідуванні, яке повинно було бути проведеним та з його результатами Позивача були зобов’язані ознайомити в повному обсязі, нічого не приховуючи.

13.12.2017 року Позивачу було вручено витяг з наказу ОСОБА_4 патрульної поліції №1733 від 13.11.2017 року.

Позивач вважає, що ОСОБА_4 патрульної поліції неправомірно застосував до нього заходи дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, у зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 21.02.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

28.03.2018 року від представника Відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що до Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції 31.07.2017 року за вх. № Р-1587 надійшла скарга від гр. ОСОБА_6, в якій заявник скаржиться на неналежну поведінку інспектора роти № 4 батальйону № З УПП у м. Одесі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1, що мала місце 15.07.2017 року.

Попередньою перевіркою вищезазначеної скарги встановлено підстави для проведення службового розслідування.

Відповідно до доповідної записки від 25.09.2017 року, начальник УПП у м. Одесі ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 доповів керівництву ОСОБА_4 про доцільність проведення службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 15.07.2017 інспектором роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилось в порушенні вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» про що стало відомо із скарги гр. ОСОБА_6

Відповідно до наказу ОСОБА_4 патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 29.09.2017року №4740 призначено службове розслідування та доручено його проведення комісії зі складу посадових осіб Управління.

За результатами службового розслідування складено висновок, який 24.10.2017 р. затверджено начальником ОСОБА_4 патрульної поліції підполковником ОСОБА_8

За змістом висновку службового розслідування, під час його проведення виявлено значну кількість порушень вимог чинного законодавства, що регламентують дотримання обов’язків поліцейського, матеріалами службового розслідування, підтверджується систематичне порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1. При цьому, зазначений інспектор, нехтуючи зазначеними обов’язками працівника правоохоронного органу, повноваженнями, своїми діями, завдав істотної шкоди іміджу Національної поліції в цілому та Управлінню патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції зокрема, підірвав довіру населення до правоохоронних органів, що виразилося в негідному несенні високого звання поліцейського в позаслужбовий час 15.07.2017 року, що підтверджується відеозаписами, розміщеними на сайті «YouTube» під назвою «Полиции.нет в ОСОБА_4 033: Бесполезный патрульный ОСОБА_1», «Полиция!!! Издевательство над гражданином Украины».

Зазначена вище подія, що виразилась у неналежній поведінці лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час спілкування з громадянином ОСОБА_6, набула суспільного резонансу та негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, підвищення довіри населення до правоохоронних органів.

Згідно висновку службового розслідування, за наслідками проведеного службового розслідування запропоновано розглянути питання про накладення дисциплінарного стягнення відносно позивача у вигляді попередження про неповну посадову відповідність

Твердження позивача щодо порушення його прав під час проведення службового розслідування, зокрема не ознайомлення з матеріалами розслідування, його проведення без письмового пояснення особи РНС, вважаємо безпідставними та такими що спростовуються матеріалами справи (поясненнями ОСОБА_1 від 19.08.2017 р. та 18.10.2017 р.).

Позивач зазначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Позивач за період проходження служби на посаді інспектора роти № 4 батальйону № З УПП у м. Одесі ДПП мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. З наведених підстав за наслідками службового розслідування правомірно зроблено висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням, в зв'язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та відсутні підстави для їх задоволення.

В судовому засіданні 29.03.2018 року Позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі та просили задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви.

В судовому засіданні 29.03.2018 року представник Відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

До Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції 31.07.2017 року за вх. № Р-1587 надійшла скарга від гр. ОСОБА_6, в якій заявник скаржиться на неналежну поведінку інспектора роти № 4 батальйону № З УПП у м. Одесі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1, що мала місце 15.07.2017 року.

З приводу даної скарги 16.08.2018 року ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що ОСОБА_6 провокував його на неадекватні дії, ображав як офіцера, вербально принижував честь та гідність. На неодноразову вимогу покинути проїжджу частину ОСОБА_6 не реагував, у зв’язку з чим ОСОБА_1 взяв його за руку і провів на тротуар, де ОСОБА_6 продовжував йоо ображати

25.09.2017 року, начальник УПП у м. Одесі ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 доповів керівництву ОСОБА_4 про доцільність проведення службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 15.07.2017 інспектором роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилось в порушенні вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» про що стало відомо із скарги гр. ОСОБА_6.

Відповідно до наказу ОСОБА_4 патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 29.09.2017року №4740 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 15.07.2017 інспектором роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 та доручено його проведення комісії зі складу посадових осіб Управління.

18.10.2017 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що з наказом ОСОБА_4 патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 29.09.2017року №4740 він ознайомлений та просив використовувати надані ним раніше пояснення від 16.08.2017 року, оскільки доповнень та заперечень в нього не було.

За результатами службового розслідування складено висновок, який 24.10.2017 р. затверджено начальником ОСОБА_4 патрульної поліції підполковником ОСОБА_8

За змістом висновку службового розслідування, зокрема, встановлено наступні порушення:

лейтенант поліції ОСОБА_1 дійсно виражався до заявника нецензурною лексикою, вживаючи такі слова як: «Пошёл нахер, дебил!», «Ничтожество», «Дебил» та при цьому зухвало поводився з заявником, вказуючи на його зовнішній вигляд, що свідчить про порушення п.п. 6,7,10 п. 1 розділу II наказу МВС України № 1179 від 09.11.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських»;

за період служби в УПП у м. Одесі ДПП відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 було проведено 5 службових розслідувань, під час проведення яких було виявлено порушення службової дисципліни останнім, та притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, оголошеної відповідно до наказу ОСОБА_4 патрульної поліції № 449 від 13.03.2017;

дії лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов’язків знаходяться під увагою громадських активістів, таких наприклад, як учасників громадських організацій «Дорожній контроль» та «ІЦ Безпечне місто». Зазначені активісти, фіксують на відеокамери несення служби інспекторами УПП у м. Одесі ДПП в службовий та позаслужбовий час. Неодноразово в інтернет-мережі з’являються відеозаписи на яких зафіксовано порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1, такі як «Полиции.нет в ОСОБА_4 033: Бесполезный патрульный ОСОБА_1», який було розміщено користувачем «Виталий Железняк» на сайті «YouTube» з посиланням на сторінку https://www.youtube.com/watch?v=NWo4HNBKOEs. Та на якому зафіксовано, що лейтенант поліції ОСОБА_1 під час перекриття проїжджої частини не реагує на порушення Правил дорожнього руху транспортними засобами;

незадовільна службова характеристика позивача його безпосереднім керівником, в частині: «У роботі потребує постійного контролю за якістю виконання вказівок, несумлінний при їх виконанні. Іноді безвідповідально ставиться до дорученої справи. Накази виконує, але вимагає постійного контролю з боку командирів, на зауваження реагує негативно. В спілкуванні з громадянами різкий, відмовляється усувати вказані йому недоліки».

Службовим розслідуванням було виявлено значну кількість порушень вимог чинного законодавства, що регламентують дотримання обов’язків поліцейського, матеріалами службового розслідування, підтверджується систематичне порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1. При цьому, зазначений інспектор, нехтуючи зазначеними обов’язками працівника правоохоронного органу, повноваженнями, своїми діями, завдав істотної шкоди іміджу Національної поліції в цілому та Управлінню патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції зокрема, підірвав довіру населення до правоохоронних органів, що виразилося в негідному несенні високого звання поліцейського в позаслужбовий час 15.07.2017 року, що підтверджується відеозаписами, розміщеними на сайті «YouTube» під назвою «Полиции.нет в ОСОБА_4 033: Бесполезный патрульный ОСОБА_1», «Полиция!!! Издевательство над гражданином Украины».

За результатами службового розслідування ОСОБА_4 патрульної поліції Національної поліції України винесено наказ № 1733 відл 13.11.2017 року, яким, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні п.п. 1, 2 ч.І ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,4,11 ч. 1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п. 1 п.3.1 розділу III «Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції», затвердженої наказом ОСОБА_4 патрульної поліції 05.01.2016 № 4/4, п.п. 6,7,10 п. 4 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, безвідповідальне відношення до виконання функціональних обов’язків, завдання істотної шкоди іміджу Національної поліції в цілому та Управлінню патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції, зокрема, за негідне несення високого звання поліцейського в позаслужбовий час 15.07.2017 року, що набуло суспільний резонанс та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, що підтверджується відеозаписами, розміщеними на сайті «YouTube», під назвою «Полиции нет в ОСОБА_4 033. Бесполезный патрульный ОСОБА_1», «Полиция!!! Издевательство над гражданином Украины», відповідно до ст.2, п.5 ст. 12, ст.ст. 13,14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», враховуючи тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, інспектора роти №4 батальону №3 Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію».

Згідно ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами, (ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Враховуючи частину 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», до набрання чинності Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-ІУ, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

У розумінні ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни та повинен постійно його контролювати. Начальник зобов’язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу (ч. 1 ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

З метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Відповідно до п. 2.1. розділу Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 № 230 (далі – Інструкція), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, вчинення діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну та ін.

Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Згідно з п. 5.1. Інструкції № 230 про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція), службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Згідно з п. 5.2. Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Відповідно до п.5.3 Інструкції завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.

Згідно з п. 5.4 Інструкції, якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Пунктом 6.3 Інструкції визначені права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об’єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.

Судом встановлено, що Позивач, як на підставу протиправності висновку службового розслідування, серед іншого, посилається на ті обставини, його не було ознайомлено з наказом № 4740 від 29.09.2017 «Про призначення та проведення службового розслідування», та письмові пояснення Позивачем під час проведення службового розслідування не надавались.

Проте з матеріалів справи вбачається, що 18.10.2017 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що з наказом ОСОБА_4 патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 29.09.2017року №4740 він ознайомлений та просив використовувати надані ним раніше пояснення від 16.08.2017 року, оскільки доповнень та заперечень в нього не було.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач був ознайомлений з наказом № 4740 від 29.09.2017 «Про призначення та проведення службового розслідування» та в нього відбирались письмові пояснення.

З наведених підстав суд не вбачає протиправності в діях Управління патрульної поліції міста ОСОБА_4 патрульної поліції, що виразились в складенні 20.10.2017 року висновку службового розслідування.

Крім того, Позивач зазначає, що йому був вручений витяг з наказу начальника ОСОБА_4 патрульної поліції України №1733 від 13.11.2017 року та наголосив на тому факті, що лише у разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу, зміст якого доводиться до відома особи, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис, у зв’язку з чим Позивач вважає, що доведення до відома 13.12.2017 року неповної інформації про оскаржуваний наказ та надання лише витягу з наказу є навмисною та цілеспрямованою діяльністю, яка переслідує на меті приховати від нього факти, які Позивач вважає недостовірними, та такими, що не знайшли свого підтвердження при службовому розслідуванні.

Суд критично ставиться до зазначеного, оскільки Відповідачем до суду надано копію наказу №1733 від 13.11.2017 року, на останньому аркуші якого Позивач власним підписом підтвердив що 13.12.2017 року він ознайомився з даним наказом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що зміст наказу №1733 від 13.11.2017 року було доведено до відома ОСОБА_1 під підпис, у відповідності до положень ч. 8 ст. 14 дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

При цьому, судом встановлено, що Позивачем, по суті обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування, та були його предметом, не надано жодних пояснень. Позивач оскаржує наказ №1733 від 13.11.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності суто з процесуальних питань, посилаючись на порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно накладення такого дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність суд зазначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Верховний Суд України у постановах від 29 вересня 2015 року у справі №21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2103а15 дійшов висновку, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Враховуючи, що ОСОБА_1 за період проходження служби на посаді інспектора роти № 4 батальйону № 3 УПП у м. Одесі ДПП мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, та з урахуванням обставин, викладених у висновку службового розслідування, суд дійшов висновку, що за наслідками службового розслідування висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційними встановленим за результатами службового розслідування порушенням.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (67513, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5), ОСОБА_4 патрульної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними дій Управління патрульної поліції міста ОСОБА_4 патрульної поліції, що виразились в складенні 20.10.2017 року висновку службового розслідування та визнання протиправним та скасування наказу ОСОБА_4 патрульної поліції України №1733 від 13.11.2017 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1” – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.04.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.