Рішення № 73190310, 30.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року (о 16 год. 10 хв.)Справа № 808/285/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 71504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 41249795)

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – Енергодарське об’єднане УПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2014-2016 роки;

зобов'язати відповідача провести перерахунок позивачу пенсії по інвалідності із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2014-2016 роки, з 26.09.2019 з урахуванням сум фактично проведених виплат та проводити її виплати.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що з жовтня 1999 року отримував пенсію за вислугу років, а у вересні 2017 року вирішив перейти на пенсію по інвалідності. Вказує, що пенсію призначено з урахуванням страхового стажу та заробітку, але із застосуванням показника за 2007 рік – 1 197,91. На думку позивача, вказаний розрахунок є неправильним, оскільки в даному випадку йдеться про призначення нового виду пенсії за іншим законом і застосуванню підлягає передбачений частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, із якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а тому просить позов задовольнити повністю.

23.02.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (№ 6227), у якому, зокрема, пояснює, що позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, відповідно до останнього перерахунку пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення». Вважає вимоги позивача щодо призначення пенсії по інвалідності відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є незаконними, оскільки позивачу вперше пенсію призначено за вислугу років у 1999 році, тому перехід на пенсію за віком є переведенням з одного виду пенсії на інший, у зв’язку із чим підстави для призначення пенсії за віком із застосуванням вказаних норм Закону відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, 12.03.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №7905), у якій вказує, що враховуючи той факт, що жодним з видів загально передбаченої пенсії не користувався раніше, то право на пенсію по інвалідності у нього виникло вперше (а не відбувся перехід з одного виду пенсії на інший), тобто пенсія згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу була призначена вперше, а тому виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не тих формул та граничних розмірів коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.

Позивач у судове засідання також не з’явився, звернувся до суду із заявою (вх. № 6456 від 26.02.2018) про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

За приписами ч. 6 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

В період з 28.11.1986 по 11.10.1999 позивач безперервно проходив службу в органах внутрішніх справ, стаж складає 12 років 07 міс. 24 дня.

З 11.10.1999 позивачу була призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У відповідності до записів трудової книжки БТ-І №1053705 позивач з 01.03.2000 по теперішній час продовжує працювати.

За заявою від 26.09.2017 позивача призначена та виплачується інший вид пенсії – пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

24 листопада 2017 року ОСОБА_1 надав до відповідача звернення щодо надання пояснень схеми розрахунку його пенсії, надання розрахунку додатком до них копій розпоряджень про застосування при цьому нарахованого трудового стажу та заробітної плати.

Листом від 08.12.2017 №600/Г-1 Енергодарське об’єднане УПФУ в Запорізькій області із посиланням на частину третю статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повідомила, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 по 31.08.2017 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1 197,91 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено наступні види державних пенсій, які призначаються, за цим Законом: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач звернувся вперше.

Таким чином, суд дійшов до висновку суду щодо протиправності дій відповідача, оскільки останній мав здійснити призначення позивачу пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, адже в даному випадку відповідачем фактично призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вперше, а тому при обчисленні розміру пенсії має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх двій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 71504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 41249795) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2014-2016 роки.

Зобов'язати Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2014-2016 роки, з 26.09.2019 з урахуванням сум фактично проведених виплат та проводити її виплати.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Батрак