Постанова № 73188991, 04.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Київ

Справа №761/15903/17-ц

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя-доповідач СтрижеусаА.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

сторони: позивач ОСОБА_2

відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підстав довіреності в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року, постановленої під головуванням судді Макаренко І.О. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про захист прав споживачів та про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Справа №761/15903/17-ц № апеляційногопровадження:22-ц-796/2800/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 березня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє на підстав довіреності в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «Банк Форум» про захист прав споживачів та про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 березня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про захист прав споживачів та про стягнення грошових коштів визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, представником ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позивач є споживачем фінансових послуг відповідно до укладеного договору банківського вкладу, а тому на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Зауважує, що після початку процедури виведення банку з ринку (визнання його неплатоспроможним, ліквідації) вкладник не втрачає статус вкладника, тому захист його прав регламентується, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів», яким в свою чергу, передбачені пільги по сплаті судового збору.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Як убачається з матеріалів справи, у грудні 2016 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк Форум» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року позовні вимоги роз'єднано в окремі провадження, зокрема в окреме провадження виділено позов ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк Форум» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору.

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є правовідносини щодо виплати Фондом відшкодування за вкладам, які регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а не Законом України «Про захист прав споживачів». Враховуючи те, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, тому надано строк для надання документу на підтвердження сплати судового збору. (а.с.57-58)

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано представником позивача 07 грудня 2017 року, проте станом на 14 грудня 2017 року недоліки позивачем та його представником не усунуті, судовий збір не сплачено. (а.с.67)

Разом з тим, з таким висновком суду погодитися не можливо з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ПАТ «Банк Форум» укладено договори банківського вкладу №2630/1300/689245 від 25 лютого 2014 року, №2630/1300/689281 від 25 лютого 2014 року, 2630/1300/689282 від 25 лютого 2014, 2630/1300/689283 від 25 лютого 2014 року.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, тому на дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

У даній справі спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди.

Отже, після початку процедури виведення банку з ринку (визнання його неплатоспроможним, ліквідації) вкладник не втрачає статус вкладника, тому захист його прав регламентується, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів», яким в свою чергу, передбачені пільги по сплаті судового збору.

Частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів, звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність посилання суду першої інстанції на те, що на правовідносини між позивачем та Фондом щодо стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Залишаючи позовну заяву без руху та в подальшому визнаючи її неподаною і повертаючи, суд не звернув уваги на зазначене вище та повернув заяву з підстав несплати судового збору, в той час як ОСОБА_2 є вкладником і споживачем послуг та відповідно до положень ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» є звільненим від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав.

Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року постановлена з порушенням вимог процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню, а матеріали заяви направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підстав довіреності в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І.Шкоріна