Ухвала суду № 73187590, 20.03.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3768/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2018 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Марченко М.В., при секретарі Гончаренко М.Р., розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві Миронюк В.В. про арешт майна у кримінальному проваджені №12017100040015719 від 23 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції Миронюк В.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Базна Р.В. звернулась до суду в рамках кримінального провадження №12017100040015719 від 23 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: на квартиру №7 в будинку №10 по Дарницькому бульвару у м.Києві.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ОСОБА_3, яка свідчить про незаконні дії працівників ТОВ «Кей-Колект» по відношенню ОСОБА_3, пов'язані з незаконним привласненням належної останній квартири АДРЕСА_1.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 18.12.2016 року, власником квартири АДРЕСА_1, являється ОСОБА_4.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 02.04.2007 року ОСОБА_4 уклав договір про надання споживчого кредиту №11134698000 з УкрСиббанком на суму 150000 доларів США. Згідно умов вище вказаного договору гарантією виплати суми кредиту була застава квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором іпотеки №51024 від 02.03.2007 року.

Згідно показань ОСОБА_3, було встановлено, що 02.07.2007 року її чоловік ОСОБА_4 уклав Договір про надання споживчого кредиту №11134698000 з «УкрСиббанком» на суму 150000 доларів США, що за курсом НБУ на момент оформлення кредиту становило 757500 гривень Умови надання кредиту були такими, що вони мали сплачувати 13 відсотків річних, в заставу надавалася чотирьох кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1. Однак, вищевказана квартира була придбана у грудні 2006 року, про, що свідчить свідоцтво про право власності від 18.12.2006 року № 2274-С/КІ. Кошти на придбання вищевказаної квартири були позичені у фізичної особи, а у квітні 2007 року було оформлено споживчий кредит під заставу зазначеної квартири, з метою повернення боргу фізичній особі. Протягом року з моменту отримання кредиту, сім'я ОСОБА_4 вчасно здійснювала платежі, однак із настанням фінансової кризи кінця 2008-2009 років, в 2009 році останні повідомили представників «УкрСиббанку», що не мають змоги сплачувати кредит. Тому приблизно наприкінці 2009 року даний борг було перепродано компанії «Укрборг». На даний час компанія має назву ТОВ «Кей-Колект». Починаючи з 2010 року почали здійснюватися телефонні дзвінки з погрозами, а також постійно приїзжають за їхньою адресою невідомі чоловіки спортивної тіло будови і висловлюють погрози всій сім'ї ОСОБА_4.

За даним фактом було розпочато кримінальне провадження №12017100040015719 від 23.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З урахуванням, викладених в клопотанні обставин кримінального правопорушення та наданих матеріалів стороною кримінального провадження, яка звернулась до суду з даним клопотанням, враховуючи поряд з цим наявність ризиків відчуження майна, що може призвести до втрати речового доказу у кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України без повідомлення осіб, зазначених у вказаній статті з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Миронюк В.В. будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилась. Разом з тим, на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява слідчого Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві Миронюк В.В. про розгляд клопотання без її участі, у зв'язку із зайнятістю та проведенням слідчих дій.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обгрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, додатки додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка передбачає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поряд з цим, відповідно до положень ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема на рухоме чи нерухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Судом встановлено, що 02.04.2007 року ОСОБА_4 уклав договір про надання споживчого кредиту №11134698000 з УкрСиббанком на суму 150000 доларів США. Згідно умов договору, гарантією виплати суми кредиту була застава квартири №7 по бул.Дарницькому, 10, в м.Києві, що підтверджується договором іпотеки №51024 від 02.03.2007 року. Протягом року з моменту отримання кредиту, справно сплачували щомісячні платежі в рамках виконання фінансових зобов'язань за вказаними договорами з УкрСиббанком. Однак, в наслідок фінансової кризи кінця 2008-початку 2009 років ОСОБА_4 не міг в повному обсязі виконувати фінансові зобов'язання за договором споживчого кредиту, про що було повідомлено представників УкрСиббанком.

Наприкінці 2009 року фінансові зобов'язання по кредиту ОСОБА_4 було перепродано банком колекторській компанії «КейКолект», з якою ОСОБА_4 вирішує питання остаточної суми боргу у судовому порядку, так як дійти змоги з менеджерами ТОВ «КейКолект» не видалось можливим.

В подальшому, приватним нотаріусом ОСОБА_5 було винесено рішення №28882218 про державну реєстрацію права власності ТОВ «КейКолект» на квартиру АДРЕСА_1. Дане рішення було скасовано на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 03.11.2017 року.

Разом з тим, як встановлено слідством, починаючи з 2010 року до теперішнього часу представники ТОВ «КейКолект» вчиняють як прямий так і опосередкований психологічний тиск на сім'ю ОСОБА_3, який проявляється у постійних телефонних дзвінках з погрозами, візитах невідомих людей на адресу проживання ОСОБА_3 та її родини.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України та про необхідність накладення арешту на нерухоме майно, з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що може призвести до втрати та знищення речового доказу.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 369, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві Миронюк В.В. про арешт майна у кримінальному проваджені №12017100040015719 від 23 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, шляхом позбавлення права на його відчуження з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що може призвести до втрати та знищення речового доказу.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про арешт майна через слідчого передати для негайного виконання уповноваженому на це органу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №4.

Копію ухвали надіслати прокурору, іншим заінтересованим особам.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: