Рішення № 73186160, 27.03.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/842/18

Справа № 712/1206/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, держаний нотаріус Третьої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про звільнення майна з під арешту та скасування заборони на його відчуження,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про звільнення майна з під арешту та скасування заборони на його відчуження, посилаючись на те, що у серпі 2017 року його мати звернулась до державного нотаріуса Третьої державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з метою оформлення спадщини та виявила, що 1/4 частина квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві спільної сумісної власності, перебуває під арештом та забороною на відчуження. Оскільки, згідно даних про наявність у нього будь-яких зобов’язань, він не є боржником у виконавчих провадженнях, тому постанова, винесена державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області є незаконною і підлягає скасуванню.

Таким чином, його права підлягають захисту шляхом зняття усіх обтяжень, в тому числі обтяження іпотекою із вказаного нежитлового приміщення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнили просили позов задоволити, в частині стягнення судового збору відмовились.

Представник Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав відзив на позов, в якому вказував, що на момент завершення вищевказаних виконавчих проваджень, у державного виконавця не було підстав для припинення чинності арешту майна боржника, ОСОБА_1, оскільки заборгованість не погашена, виконавчий збір та витрати на користь держави боржником не сплачені. Також вимога позивача, в частині стягнення судових витрат, не підлягає до задоволення, оскільки державний виконавець діяв в межах повноважень наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» та безпосередньо виконував свої функції, що покладені на нього цим Законом.

Державний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, скерувала до суду заперечення в якому просила частково відмовити у позові.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства та Законом України «Про виконавче провадження».

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 листопада 2003 року, виданого Соснівським райвиконкомом, власниками (спільна сумісна) квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - номер запису про обтяження : 22153939, 15.04.2011 року, постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції від 15 квітня 2011 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та винесено заборону на її відчуження.

28 вересня 2017 року позивач звернувся до начальників Соснівського та Придніпровського відділів ДВС м. Черкаси головного управління юстиції Черкаської області з відповідними письмовими заявами про скасування незаконно накладеного арешту та заборони на відчуження належного йому майна. Проте йому було відмовлено.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, згідно даних про наявність у позивача будь-яких зобов’язань, останній не є боржником у виконавчих провадженнях, тому на його думку, постанова, винесена державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області є незаконною і підлягає скасуванню. Крім того, накладення арешту та заборони на відчуження пояснюється помилкою державного виконавця при ідентифікації особи боржника (архівний запис державної виконавчої служби – де боржник має однакове з позивачем прізвище ім’я та по-батькові). Інших даних про боржника дата народження, місце народження та проживання чи ідентифікаційний код в постанові не зазначені.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.3, 4, 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач не являється стороною виконавчого провадження, не був боржником і відносно нього не було жодних підстав для накладення арешту на його майно чи вжиття інших обтяжень відносно майна.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття безпідставно накладеного арешту, але такої підстави, як зняття арешту з майна, яке боржнику не належить, законом не передбачено, тому питання про зняття арешту з майна, яке боржнику не належить, вирішується у судовому порядку

У відповідності до вимог ст. 16 ЦК України, захист права позивача необхідно вчинити шляхом припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто звільнити майно з-під арешту.

За таких обставин, суд вважає, що вказаний арешт та обтяження перешкоджають позивачу в повному обсязі реалізувати свої права щодо оформлення, користування та розпорядження належним йому майном, а тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд –

В И Р І Ш И В:

Постанову Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 квітня 2011 року, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2, та яка зареєстрована 15 квітня 2011 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про обтяження № 22153939 в частині накладення арешту на майно – скасувати, в решті постанову залишити без змін.

Обтяження житлового приміщення, а саме: АДРЕСА_3, що зареєстроване у Єдиному державному реєстрі обтяжень за № 22153939 – скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: