Рішення № 73186063, 27.03.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Провадження №2/711/117/18

Справа № 711/11356/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого – судді Колода Л.Д.

При секретарі Василенко О.Г.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» України про визнання бездіяльності протиправною , зобов»язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди в сумі 32 000 грн. ,-

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» України про визнання бездіяльності протиправною , зобов»язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди в сумі 32 000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 29.05.2017 року він письмово, звернувся до відповідача ПАТ «Альфа-Банк» про неправомірні та не професійні дії менеджерів банку, які призвели до матеріальних збитків та штрафу накладеного на нього. Всупереч ст. 1 Закону «Про звернення громадян», ст.33 Закону України «Про інформацію» задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. На день звернення з позовом до суду відповіді на отримував.

Вважає, що бездіяльність посадових осіб «Альфа-Банку» є не конституційною та не законною, не надання відповіді на звернення порушує його право на інформацію, оскільки відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти...письмові звернення...до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно з ч.2 ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. При цьому відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 9 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 передбачено, що всі громадяни України...мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів. Одним з механізмів реалізації цього права є надсилання громадянами інформаційних запитів та запитів про надання інформації (ст.32 цього ж Закону), причому за частиною другою та третьою ст.45 цього закону ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт права на інформацію може вимагати усунення будь-яких порушень його права. Позивач вважає, що посадові особи банку самоусунулися від розгляду звернення, та не наддали відповіді у встановлений термін, чим порушили ст. 20 Закону Украйни «Про звернення громадян».

Протиправні дії посадових осіб призвели до значного погіршення морального здоров»я позивача, завдали значну шкоду, тому що весь період він намагався поновити свої права, його життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, та психологічними перевантаженнями, враховуючи , що мені було нанесено удар кастетом та був струс мозгу. Внаслідок бездіяльності посадових осіб банку позивачем зазнано маральних втрат, які призвели до позбавлення можливості реалізації звичок та бажань, які він миг би реалізувати не витрачаючи час на підготовку заяв, звернень, скарг та судового позову.

Позивач вважає, що психологічний та фізичний стан людини залежить від ряду факторів зовнішнього оточуючого середовища, які спричиняють вплив на такий стан . Враховуючи присутність травмуючого фактору бездіяльності відповідача, користуючись принципами розумості та справедливості розмір матеріальної шкоди може дорівнювати 10 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.ст. 16,25 Закону України «Про звернення громадян» у разі не згоди громадянина з прийнятим за його скаргою рішенням органу державної влади (органум міцевого самоврядування, установи, організації обеднання громадян, підприємств, засобів масової інформації, посадової особи) він має право звернутися безпосередньо до суду як зі скаргою на це рішення (дію , бездіяльність) так і з вимогою про відшкодування матеріальних збитків, та моральної шкоди.

Оскільки відповідач неналежним чином не розглянув звернення позивача і не надав відповіді у встановлений законом термін, важає, що «Альфа-Банк» має бути відповідачем у питанні відшкодування заподіяної моральної шкоди на підставі ст.ст. 15,25 ЗаконуУкраїни «Про звернення громадян»

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4, моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно з частиною першою та другою ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Стаття 23 ЦК України регулює загальні делікти, що означає, що для наявності делікту повинні бути встановлені наступні обставини зокрема:

1) факт протиправних (бездіяльність) дій посадової особи;

2) вина посадових осіб у вчиненні протиправних дій( не надання відповіді на звернення у встановлений законом термін);

3) наявність негативних наслідків у вигляді шкоди моральному здоров'ю особи, враховуючи , те що позивач був побитий та мав струс мозгу;

4) причинно-наслідковий зв'язок пункту третього з першими двома пунктами. Незаконними визнаються дії, що порушують встановлений законом (у даному випадку Законом України «Про звернення громадян») або іншим нормативно- правовим актом порядок і умови здійснення даним органом владних функцій або виходять за межі його повноважень.

Вважає, що у даному випадку перераховані обставини мають місце, а тому має місце делікт - правопорушення, за яке має настати цивільна відповідальність, а саме - сплата компенсації за спричинення моральної шкоди.

В зв»язку з цим просить визнати дії (бездіяльність) посадових осіб банку протиправними, зобов»язати посадових осіб банку ретельно розглянути його звернення та надати відповідь, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 32 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений, в позовній заяві від 18.12.2017 року просить справу розглядати в його відсутності.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» по довіреності ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, подав відзив на позов, який мотивує наступним.Право фізичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно- правову природу. Зокрема, ст. 56 Конституції України встановлює право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, статтею 23 якого визначено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній і чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Згідно з п.п. 4, 5 означеної Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини першої ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з приписів ст.ст.23, 1167 ЦК України, підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є склад цивільно-правового правопорушення, що складається з наступних елементів: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Умовою відповідальності є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов’язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). За загальним правилом, зобов’язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. Відповідальність без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Як регламентовано частиною третьою статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 29.05.2017 він звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» із зверненням про неправомірні та непрофесійні дії менеджера банку, які призвели до матеріальних збитків та накладення штрафу на нього. Стверджує, що на день написання позовної заяви він не отримав відповіді на своє звернення. В обґрунтування позовних вимог вказує, що протиправні дії посадови: осіб призвели до значного погіршення морального здоров’я позивача, значної шкоди тому що весь час він намагався поновити свої права, його життя було перенасичеш негативними емоціями, психічними переживаннями, та психологічни перевантаженнями враховуючи, що йому було нанесено удар кастетом та був стру( мозку. На думку ОСОБА_1, внаслідок бездіяльності посадових осіб банку ним зазнано моральних втрат, які призвели до позбавлення його можливості реалізаш своїх звичок та бажань, які він міг би реалізувати, не витрачаючи час на підготовку заяв, звернень, скарг та судового позову.

3 наведеними доводами позивача ПАТ «Альфа-Банк» не погоджується, оскільки вважає їх надуманими, безпідставними, необгрунтованими та такими, що спростовуються наступним.

Позивач ОСОБА_1 помилково вказує, що він звернувся до банку 29.05.2017року . Насправді ним було подано звернення до Банку 28.09.2017року , що засвідчується доданою до позовної заяви копією означеного звернення, яке відповідач того ж дня і зареєстрував за вх. №73130.

Крім цього позивач намагається ввести суд в оману, вказуючи, що відповіді на зазначене звернення не отримував.

ПАТ «Альфа-Банк» при підготовці відповідей на звернення громадян керується, зокрема, Законом України «Про звернення громадян», частиною першою статті 20 якого визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З урахуванням наведених положень закону банк на звернення ОСОБА_1 06.10.2017 підготував відповідь за вих. №71984-23.1-6/6, яку згідно з реєстром №61 13.10.2017 направив позивачу простою письмовою кореспонденцією (копія відповіді та реєстру додаються). Зі змісту наданої Відповідачем відповіді вбачається, що порушені у зверненні питання позивача банком надані вичерпні та деталізовані відповіді.

Крім цього, оскільки з карткового рахунку позивача №26256004762820, відкритого згідно з договором №630544023 від 22.12.2016, невідомі особи незаконно зняли 450 грн., зі свого боку ПАТ «Альфа-Банк» 27.11.2017 направив листа №88418-23.1-6/6 страховій компанії ПрАТ СК «Альфа Страхування», згідно з яким погодив направлення суми страхової виплати з метою відшкодування фінансових збитків ОСОБА_1 (копія листа додається).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч означеній нормі законодавства позивач не обґрунтував розмір заподіяної моральної шкоди, оскільки не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, моральних або фізичних страждань внаслідок протиправної поведінки працівників ПАТ «Альфа-Банк», не зазначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір такої шкоди, та яким указами це підтверджується, не підтвердив наявності причинного зв'язку між юральною шкодою і протиправними діями працівників банку, а також вини останніх в її заподіянні.

В зв»язку з цим в задоволенні позову просив відмовити повністю. Розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного, всебічного та об"єктивного їх дослідження , суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. Позивач, як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що 29.05.2017 року він письмово звернувся до відповідача ПАТ «Альфа банк» про неправомірні та не професійні дії менеджерів банку, які призвели до матеріальних збитків, та накладення на нього штрафу. Всупереч ст. 1 Закону «Про звернення громадян», ст.33 Закону України «Про інформацію», на день звернення з позовом до суду відповіді на отримував. Однак з такими доводами позивача суд не погоджується з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до відповідача із зверненням 28.09.2017 року. Копію звернення позивач додав до позовної заяви. На звороті звернення мається текст про обставини втрати банківської картки та прохання в максимально короткий строк розглянути звернення та дати можливість користуватися карткою і третьому аркуші вказаного звернення чомусь вказано дату 14.12.2017 року та мається підпис позивача ОСОБА_1 На першому аркуші звернення мається відмітка ПАТ «Альфа-Банк» про те, що воно зареєстровано банком 28.09.2017 року вх. №73130.

Позивачем не надано суду достовірних та достатніх доказів з приводу порушення його прав відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач ПАТ «Альфа-Банк» при підготовці відповідей на звернення позивача ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян», яким визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідач на звернення ОСОБА_1 06.10.2017 підготував відповідь за вих. №71984-23.1-6/6, яку згідно з реєстром №61 13.10.2017 направив позивачу простою письмовою кореспонденцією (копія відповідаі арк.спр.25). Зі змісту наданої відповідачем відповіді вбачається, що порушені у зверненні питання позивача банком надані вичерпні та детальні відповіді.

Згідно п.68 реєстру №61 від 13.10.2017 року поштове відправлення надіслано позивачу ОСОБА_1 на адресу м.черкаси. АДРЕСА_1 (арк.спр.27)

Крім цього, поскільки з карткового рахунку позивача №26256004762820, відкритого згідно з договором №630544023 від 22.12.2016, невідомі особи незаконно зняли 450 грн., ПАТ «Альфа-Банк» 27.11.2017 направив листа №88418-23.1-6/6 страховій компанії ПрАТ СК «Альфа Страхування» (копія листа арк.спр.30), згідно з яким погодив направлення суми страхової виплати з метою відшкодування фінансових збитків ОСОБА_1

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому суд вважає, що вимоги позивача про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити дії до задоволення не підлягають.

Так як позивач не довів суду порушення його праві відповідачем, то і підстав для відшкодування моральної шкоди в сумі 32 000 грн. немає.

Згідно статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній і чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Згідно з п.п. 4, 5 вказаної Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини першої ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з приписів ст.ст.23, 1167 ЦК України, підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є склад цивільно-правового правопорушення, що складається з наступних елементів: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Умовою відповідальності є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов’язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). За загальним правилом, зобов’язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. Відповідальність без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Тому позов в частині стягнення моральної шкоди до задовлення не підлягає. В зв»язку з цим питнання її суми суд не обговорює.

Поскільки позивач, при зверенні до суду з позовом, звільнений від сплати судового сбору на підставі п.9 ч.5 Закону України «Про судовий збір», то судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України , ст. ст.4,5, 141 258, 259, 264 , 265, 266 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» України про визнання бездіяльності протиправною , зобов»язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди в сумі 32 000 грн. – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий: ОСОБА_3