Ухвала суду № 73184127, 26.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю секретаря судового засідання Мельник С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №4201814040000025

з участю прокурора Табака Ю.П.,

підозрюваного ОСОБА_5,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління Служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_6, погоджене військовим прокурором Рівненського гарнізону ОСОБА_7 та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який проходить військову службу на посаді заступника начальника штабу 3-го стрілецького батальйону 2 Галицької бригади Національної гвардії України - запобіжний захід у виді тримання під вартою, негайно в залі суду.

Встановлено строк дії ухвали терміном 60 діб, а саме, з моменту затримання 19 лютого 2018 року до 20 квітня 2018 року.

Одночасно визначено розмір застави у сумі 96 910 грн. у національній грошовій одиниц.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

_________________

№11сс/787/89/ 2018 Головуючий в суді 1-ї інстанції – ОСОБА_8

Категорія: запобіжний захід Доповідач – Гладкий С.В.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 20 квітня 2018 року.

Роз’яснено підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з–під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. А також те, що перебуваючи на волі він може уникнути слідства та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити новий злочин. Крім того, маючи можливість вільного доступу до місця своєї служби ОСОБА_5 має реальну можливість знищити та приховувати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При цьому суд відповідно до ст.183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) прийшов до висновку про наявність підстав для визначення розміру застави, необхідної для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, передбачених КПК, та враховував при визначенні її розміру встановлені п.2 ч.5 ст.182 КПК.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_4 просив вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління Служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_6, погоджене військовим прокурором Рівненського гарнізону ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.

На підтвердження цих вимог захисник зазначив, що досудове розслідування кримінального провадження №4201814040000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, проводиться слідчим СВ управління СБУ в Рівненській області, який відповідно до ч.2 ст.216 КПК України не має права розслідувати злочин, передбачений цією статтею.

Також зазначив, що 05 лютого 2018 року наказом командира військової частини 3002 «По стройовому складу» № 29 ОСОБА_5 з 05 лютого по 24 лютого 2018 року вибув в чергову відпустку, отже в цей період він не здійснював своїх організаційно-розпорядчих обов’язків пов’язаних з відбором кандидатів на службу за контрактом. Отже, за вказаних обставин, ОСОБА_5 не міг і не може бути суб’єктом злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а отже у його діях відсутній склад вказаного злочину не залежно від будь - яких інших встановлених досудовим слідством обставин.

Крім того вказав, що в повідомленні про підозру від 20 лютого 2018 року відсутні дані про конкретний час і місце вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, а лише вказані дати 04 січня 2018 року, 29 січня 2018 року, 16 лютого 2018 року.

Також зазначив, що слідчий суддя при винесені оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, оскільки взагалі не вдавався в аналіз наданих сторонами провадження доказів, обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК. Також має місце недостатність дослідження слідчим суддею можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч.1 ст. 194 КПК).

Однак, як вбачається з ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, під час прийняття рішення, слідчий суддя не керувався принципом верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а виключно взяв до уваги ті обставини та припущення, які були вказані в клопотанні слідчого.

Щодо розміру застави в сумі 96910 грн., вказаного слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, як альтернативний запобіжний захід, то зазначив, що такий розмір є таким, що повністю не враховує всіх обставин кримінального провадження, розміру неправомірної винагороди (8500 грн.), майновий та сімейний стан підозрюваного, його стан здоров'я, з підстав які були викладені у письмових запереченнях на клопотання слідчого.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу і відмовити у задоволенні клопотання слідчого, думку прокурора Табака Ю.П. про безпідставність апеляційних доводів і залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 04 січня 2018 року заступник начальника штабу з комплектування та проходження служби 3 стрілецького батальйону військової частини 3002 капітан ОСОБА_5 провів зустріч із кандидатом на військову службу по контракту ОСОБА_9

Тоді ж у капітана ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за вирішення питання щодо призову на військову службу по контракту ОСОБА_9

Під час вказаної розмови, заступник начальника штабу з комплектування та проходження служби 3 стрілецького батальйону військової частини 3002 капітан

ОСОБА_5 висунув категоричну вимогу ОСОБА_9 щодо необхідності передачі йому грошових коштів як неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за вирішення питання щодо призову на військову службу по контракту до зазначеного військового формування. На вказану вимогу ОСОБА_9 погодився, при цьому звернувшись до правоохоронних органів із відповідною заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди.

29 січня 2018 року, продовжуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, капітан ОСОБА_5 у ході розмови висунув категоричну вимогу ОСОБА_9 щодо необхідності передачі йому грошових коштів як неправомірної вигоди у меншому розмірі - 300 доларів США за вирішення питання щодо призову останнього на військову службу по контракту.

У цей же день, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9, що грошові кошти у вищезазначеній сумі йому необхідно буде передавати у гривнях у розмірі 8700 грн. у зазначений ним (ОСОБА_5В.) час.

16 лютого 2018 року, реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, заступник начальника штабу з комплектування та проходження служби 3 стрілецького батальйону військової частини 3002 капітан ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що його прийнято на військову службу по контракту.

19 лютого 2018 року, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, заступник начальника штабу з комплектування та проходження служби 3 стрілецького батальйону військової частини 3002 капітан ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що коли останній буде за місцем свого проживання то має обов’язково зателефонувати і він (ОСОБА_5В.) під’їде на своєму автомобілі для здійснення розрахунку.

У цей же день, 19 лютого 2018 року заступник начальника штабу з комплектування та проходження служби 3 стрілецького батальйону військової частини 3002 капітан ОСОБА_5 близько 20 год. 40 хв., перебуваючи у автомобілі «Славута», номерний знак НОМЕР_1, у м. Рівне по вул. Грушевського,42, поблизу ПАТ «Приватбанк», з метою незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 8500 грн. як неправомірну вигоду за вирішення питання щодо призову останнього на військову службу по контракту.

Тоді ж, 19 лютого 2018 року о 21 год. 10 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри заступника начальника штабу 3-го стрілецького батальйону 2 Галицької бригади Національної гвардії України капітана ОСОБА_5, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Повідомлення про підозру складено 20 лютого 2018 року та цього ж дня вручено ОСОБА_5

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами: протоколами допитів свідка ОСОБА_9, його заявою про вчинення злочину; протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_5 від 19 лютого 2018 року, протоколом освідування ОСОБА_5 від 19 лютого 2018 року; протоколом обшуку автомобіля марки «ЗАЗ ОСОБА_8», номерний знак НОМЕР_1, від 19 лютого 2018 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження №42018140400000025.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею правильно встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність зазначених ризиків.

З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим в ОВС СВ УСБ України в Рівненській області матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчим суддею досліджено клопотання з доданими до нього матеріалами та встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цій стадії розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Перевіривши доводи клопотання слідчого щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які послався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може уникнути слідства та суду, впливати на свідків к кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Доводи захисника про незаконність оскарженої ухвали колегія суддів вважає позбавленими підстав, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання з належною повнотою та об'єктивністю досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження застосування запобіжного заходу.

Безпідставними є твердження сторони захисту про порушення вимог ст.216 КПК щодо підслідності, оскільки на спростування вказаних доводів апелянта у ході апеляційного розгляду прокурором було надано для ознайомлення постанову заступника військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_10 від 29.01.2018 р. про доручення проведення досудового розслідування кримінального провадження №4201814040000025 слідчим УСБ України в Рівненській області у зв?язку з неможливістю здійснення ефективного досудового розслідування Державнмм бюро розслідувань через те, що слідчі підрозділи вказаного органу влади не розпочали свого функціонування, з метою захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

Як повідомив прокурор, ця постанова надавалась стороні захисту для ознайомлення під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Також колегія суддів вважає, що рішенням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним призначенням альтернативного запобіжного заходу - застави, її розмір було встановлено з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу ОСОБА_5, його майнового та сімейного стану, розміру незаконно отриманого доходу.

Отже вказані обставини дозволяють зробити висновок про законність і обгрунтованість ухвали, яку постановалено слідчим суддею з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, тобто з дотриманням вимог КПК.

При розгляді клопотання, слідчим суддею дотримано вимог ст.ст.178, 183, 194 КПК та прийнято законне і обґрунтоване рішення.

Під час апеляційного розгляду прокурор довів обгрунтованість ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку, що апеляційні доводи захисника – адвоката ОСОБА_4М позбавлені підстав, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 422 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 залишити без зміни, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_4 – без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

С.В.ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_3