Ухвала суду № 73183942, 02.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/1779/18 Номер провадження 11-сс/786/207/18Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ч.4 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Корсун О.М.

суддів: Захожая О.І., Герасименко В.М.

за участю секретаря Іщенко Є.М.

прокурора Передерія А.А.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали клопотання по кримінальному провадженню № 12018170260000193 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 березня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 18 год. 20 хв. 19 березня 2018 року по 18 год. 20 хв. 18 травня 2018 року включно щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судимий останній раз:

-6.04.2012 Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71КК України засуджений на 6 років 5 місяців позбавлення волі. 11.04.2016 звільнений з місць позбавлення з місць позбавлення волі за відбуттям покарання.

який підозрюється за ч.4 ст. 185 КК України.

Одночасно визначено ОСОБА_2 заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528600 грн.

Покладено на ОСОБА_2 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який є тяжким і за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, з конфіскацією майна або без такої; ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що, перебуваючи на волі ОСОБА_2 може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення і вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, стан його здоров’я та членів його сім’ї, відсутність місця роботи, те, що ОСОБА_2 одружений, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, звільнившись з місця позбавлення волі через короткий проміжок часу знову вчинив корисливий злочин, що свідчить про те, що підозрюваний має стійку антизаконну установку в своїй поведінці, та дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним вище ризикам. При цьому розмір застави визначив в межах розмірів, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді – скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, визначити мінімальний розмір у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому апелянт зазначає, що підозрюваний ОСОБА_2 не має наміру уникати кримінальної відповідальності, оскільки вину свою визнає, але не погоджується з кваліфікацією.

Зазначив, що застава - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначена з урахуванням виключності, передбаченої ч.5 ст. 182 КПК України, проте слідчий суддя в своїй ухвалі не аргументував, який саме виключний випадок є у даному злочині, оскільки потерпілий претензій до ОСОБА_2 не має і цивільний позов не заявлений, а викрадене майно повернуте. Враховуючи, що п.2 ч.5 ст. 182 КПК України визначає суму застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму, просив визначити ОСОБА_2 заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму.

Заслухавши доповідь судді; пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили апеляційну скаргу задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави, визначивши його у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки у підозрюваного є хворі батьки; позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без зміни, оскільки більш м`який запобіжний захід до підозрюваного застосувати не можна з підстав зазначених в ухвалі слідчого судді, врахувавши той факт, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини; вивчивши матеріали клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні слідчого відділу Миргородського ВП ГУНП України в Полтавській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170260000193 від 19.03.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.к. 5).

Органами досудового розслідування встановлено, що 19.03.2018, приблизно 10 год. 20 хв., ОСОБА_2 діючи на виконання заздалегідь розробленого плану, аби приховати власну зовнішність від викриття, оскільки господарство ОСОБА_5 ззовні устатковане камерами відеоспостереження, про що ОСОБА_2 стало відомо напередодні, в період підготовки до вчинення злочину, аби унеможливити власне викриття, в якості спорядження використав зимовий маскувальний костюм та рюкзак, риси ж обличчя сховав за головним убором по типу балаклави. В той же час, в якості зв’язку ОСОБА_2 використав рацію, що в свою чергу позбавило б у майбутньому працівників поліції здійснити розшук злочинця за сигналом мобільного зв’язку.

За таких обставин, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 у невстановлений слідством спосіб, прибув до домогосподарства ОСОБА_5, що знаходиться в с. Гаркушинці, Миргородського р-ну, по вул. Яблунева,5.

Далі, діючи таємно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю господаря та сторонніх осіб, шляхом розбиття скла одного із вікон, відчинив віконну раму, після чого через вже без додаткових перепон проник до будинку господаря, що на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_5, 31.жовтня ІНФОРМАЦІЯ_4, яке розташоване у с. Гаркушинці, Миргородського р-ну, по вул. Яблунева, 5. Вже перебуваючи у житловому приміщенні домогосподарства, ОСОБА_2 поспіхом, вивертаючи речі і документи із меблів, наскільки йому дозволяв час, здійснив огляд речей та документів, за якими віднайшов грошові заощадження як в українській, так і в іноземній валюті, а також золоті ювелірні прикраси, що належать подружжю ОСОБА_5.

Зокрема, в спальній кімнаті будинку, ОСОБА_2 виявив ювелірні прикраси із золота, серед яких: чотири хрестики, із золота 585 проби; дві ладанки із золота 585 проби; один кулон, із золота 585 проби; овальна підвіска, із золота 585 проби; ланцюжок, із золота 585 проби; плетіння «Бісмарк»; чотири пари сережок із камінням та без таких, із золота 585 проби; шість обручок із камінням та без таких, із золота 585 проби; браслет, із золота 585 проби; ланцюжок із перлів та пакетик із порваним ланцюжком із перлів, все загальною вартістю, за оцінкою потерпілого 86 тисяч гривень, а також 11 тисяч 100 доларів США та 94 тисячі 500 гривень в національній Українській валюті, які помістив до камуфльованого рюкзака, та поспіхом через віконний отвір покинув приміщення будинку, тим самим спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_5 у великих розмірах, на загальну суму, 180 тисяч 500 гривень та 11 тисяч 100 доларів США, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, до кінця.

Ввечері того ж самого дня, приблизно о 18 год. 25 хв., за результатами проведення слідчих-розшукових дій, працівниками поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, в одній із прилеглих лісосмуг, що на території Гаркушинської сільської ради Миргородського району, при спробі втечі, здійснено затримання ОСОБА_2, який був одягнутий у зимовий маскувальний костюм з рюкзаком, та головним убором на голові у вигляді балаклави, у якого при спробі виявлені викрадені речі, з огляду на що ОСОБА_2, був затриманий слідчим в порядку ст. 208 КПК України, з підстав, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин. При його особистому обшуку у затриманого виявлені ювелірні прикраси із золота, а також грошові кошти у національній та іноземній валюті, в сумі заявленій потерпілим про вчинення злочину.

Відповідно до офіційного курсу національного банку вартість одного долару США, станом на 19 березня 2018 року, складає 26.44 грн., що в перерахунку на українську національну валюту, з огляду на 11 тис.100 доларів, відповідає 293484 грн., а тому сума шкоди, не враховуючи ювелірні вироби, в (293484+180500):863=549 разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що відповідно до п. 3 примітки до ст.185 КК України, визначено як крадіжка вчинена у великих розмірах.

19.03.2018 о 21:10 год. в приміщенні Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України (а.к. 17-21).

20.03.2018 о 17 год. 54 хв. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло, вчиненому у великих розмірах (а.к. 22-23).

21.03.2018 старший слідчий слідчого відділу Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4, за погодженням з прокурором Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або

суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності оскільки за вчинений злочин, який йому інкримінується, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років;

- вчинити інше кримінальне правопорушення майнового характеру чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний є раніше судимим за злочини корисливої спрямованості, відсутністю постійного або тимчасового місця працевлаштування і відповідно постійного заробітку (а.к. 2).

Інші більш м’які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, з таких причин:

-особисте зобов’язання - у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитись у перешкоджанні встановленню об’єктивної істини у даному кримінальному провадженні;

-особиста порука - на адресу слідчого чи прокурора не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_2, оскільки не має в своєму оточені людей з відповідною репутацією;

- застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_2, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу;

- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вказаних вище ризиків (а.к. 3).

Слідчий суддя клопотання слідчого задовольнив та застосував до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 528 600 грн із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яка підтверджується: даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5, відповідно до яких, 19.03.2018 останній, перебуваючи на роботі, отримав телефонний дзвінок служби охорони, що спрацювала сигналізація будинку, а приїхавши виявив, що вікно у кімнаті спальні розбито. З будинку зникли грошові кошти в сумі 11 100 доларів США і 100 000 грн. та золоті вироби, загальною вартістю 86 000 грн., після чого, виявивши доріжку слідів взуття людини, почав шукати особу по сліду разом з працівниками поліції, і побачивши особу, схожу на ту, яка виходила з будинку, працівник поліції затримав її (а.к. 13-14); даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7, відповідно до яких, 19.03.2018 отримала дзвінок від служби охорони, що спрацювала сигналізація будинку, а приїхавши додому виявила нестачу золотих виробів (а.к. 15-16); даними скріншотів із записів камер зовнішнього відеоспостереження домогосподарства, розташованого по вул. Яблуневій, 5, с. Гаркушенці, Миргородського р-ну, Полтавської обл., відповідно до яких невідома особа, чоловік, який вдягнений у камуфльований одяг білого кольору та тримає в руках палицю, а на плечах мається рюкзак спортивного типу темного кольору; також на одному скріншоті зафіксований момент, коли зазначена вище особа вилазить через вікно тримаючи в руках рюкзак спортивного типу темного кольору (а.к. 35-37).

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні всіх зазначених у клопотанні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя правильно врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, даних про особу підозрюваного, який не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, стан його здоров’я та членів його сім’ї, та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання (а.к. 25, 43, 44-50).

На даний час підозрюваний одружений, не працює, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується ксерокопією паспорту (а.к. 29).

Крім того, ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів корисливої спрямованості, є особою працездатного віку, за станом здоров’я має хронічну виразкову хворобу шлунку, не працюючий, одружений відповідно до свідоцтва про шлюб 3.03.2018 ( а.к. 32, 47-50).

Доводи захисника про необґрунтованість застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються наведеним вище.

Колегія судів враховує наявність у підозрюваного дружини, хворих батьків, брата та сестри, але на правильність винесеної слідчим суддею ухвали ця обставина не впливає.

На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.

Частина 4 статті 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Застосувавши щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя одночасно визначив розмір застави, відповідно до вимоги виключності частини 5 статті 182 КПК України, що на думку колегії суддів, є правильним, з наступних підстав.

Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, належним чином оцінив ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, співставив існуючі ризики, характер кримінального правопорушення, його тяжкість з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 528600 грн. 00 коп. виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків підозрюваного. Зазначені обставини не ставлять під сумнів дієвість такого запобіжного заходу. Таким чином з урахуванням даних про особу підозрюваного, враховуючи стан його здоров’я та стан здоров’я його батьків, обставин кримінального провадження, тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, конкретного контексту справи та серйозності злочину, його наслідків та враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 528600 грн. 00 коп. є достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками, не порушує ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України. Отже, підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Тому доводи захисника ОСОБА_3, що розмір застави визначений слідчим суддею, перевищує встановлений п.2 ч.5 ст. 185 КПК України, без аргументування виключності випадку, є безпідставними.

Доводи апелянта, що ОСОБА_2 добровільно повернув потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти та золоті вироби, спростовуються тим, що вказані вище предмети були вилучені у підозрюваного під час затримання працівниками поліції, що не заперечується підозрюваним ОСОБА_2 та його захисником.

Порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_2, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9