Постанова № 73179643, 02.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року

м.Суми

Справа №588/1191/17

Номер провадження 22-ц/788/549/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року в складі судді Линник О.С., ухвалене у м. Тростянець,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 липня 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки, ОСОБА_2 не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором, станом на 30 червня 2017 року у неї утворилася заборгованість у розмірі 14015 грн. 95 коп., яка складається з наступного: 735 грн. 68 коп. - заборгованість за кредитом; 9636 грн. 65 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2500 грн. - пеня та комісія, а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 643 грн. 62 коп. - штраф (процентна складова).

У зв'язку з цим, позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

При цьому вказує, що строк дії останньої картки відповідача № НОМЕР_1 встановлений до липня місяця 2021 року. Керуючись правовою позицією ВСУ, яка викладена в постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14 зазначає, що перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України). тобто з 01 липня 2021 року. Відповідачем не спростовано строк дії кредитної картки. Вказує, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 31 серпня 2017 року - до спливу строку позовної давності.

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України так інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, а також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Гакаля Р.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08 липня 2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відстотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як зазначає в позовній заяві позивач, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява від 08 липня 2010 року разом з довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 12, 13, 105).

Довідкою про умови кредитування, що підписана відповідачем (а.с. 13), передбачено сплату відсотків у розмірі 30% на рік, внесення щомісячних платежів на погашення заборгованості до 25 числа місяця, сплату пені та штрафів у разі порушення строків внесення платежів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого станом на 30 червня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 14015 грн. 95 коп., яка складається з наступного: 735 грн. 68 коп. - заборгованість за кредитом; 9636 грн. 65 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2500 грн. - пеня та комісія, а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 643 грн. 62 коп. - штраф (процентна складова).

Судом також встановлено, що відповідач здійснила останню проплату у розмірі 150 грн. по кредиту 21 липня 2014 року, після чого жодної сплати, у тому числі до 25 серпня 2014 року, до якого повинна була внести наступний платіж, не здійснювала (а.с. 60-71).

Починаючи з 26 серпня 2014 року і по день нарахування суми заборгованості 30 червня 2017 року, заявленої позивачем у позові, відповідач жодної проплати не здійснювала та кредитних коштів у цей період не отримувала.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд першої інстанції виходив того, що починаючи з 26 серпня 2014 року почався відлік строку, у який позивач мав право звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, а банк звернувся лише 31 серпня 2017 року, тобто після спливу строку загальної позовної давності.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети-заяви разом з довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність встановлюється у один рік, зокрема щодо вимог про стягнення пені і штрафу (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж з погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 здійснила 21 липня 2014 року. Починаючи з 26 серпня 2014 року, відповідач не виконує умов кредитного договору зі сплати щомісячних платежів по тілу кредиту та процентів, що стало підставою для звернення банку до суду з позовом 06 вересня 2017 року.

Враховуючи, що повернення кредиту здійснювалося щомісячними платежами, тому і строк позовної давності необхідно обраховувати по кожному місячному платежу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині основних зобов'язань підлягають задоволенню в межах трирічного строку, що передував зверненню до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2010 року було укладено кредитний договір, відповідач отримала картку зі строком дії до грудня 2011 року, потім картки перевипускались строком дії до жовтня 2015 року, до листопада 2015 року та до липня 2021 року, що підтверджується довідкою Банку (а.с. 129).

Довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» ОСОБА_2 були визначені наступні умови надання кредитних коштів: тип кредитної лінії відновлювальний; пільговий період 55 днів по кожному траншу; базова відсоткова ставка 2,5% в місяць; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів 25 число місяця наступним за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, що складається з пені 1, яка дорівнює базовій процентній ставці за кожний день прострочення кредиту та пені 2, яка дорівнює 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. за місяць, яка нараховується один раз у місяць; штраф при порушенні строку платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, більш чим на 30 днів 500 грн. + 5% від суми позову, а також комісія. З цими умовами кредитування ОСОБА_2 ознайомилась 08 липня 2010 року, що засвідчила своїм особистим підписом (а.с. 161).

Тобто, сторонами були узгоджені істотні умови, які є обов'язковими для кредитних договорів, зокрема щодо порядку надання кредитних коштів, відсоткової ставки за користування коштами, строків та порядку погашення заборгованості, відповідальності за порушення зобов'язання, тощо.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого апеляційному суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», виходячи з умов договору, що викладені в підписаній відповідачем довідці про тарифи, заборгованість за кредитним договором станом на 30 червня 2017 року становить 2906 грн. 56 коп., яка складається з: 735 грн. 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту (722 грн. 30 коп. - поточна заборгованість за тілом кредиту та 13 грн. 38 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту), 842 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 750 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також судові штрафи - 578 грн. 88 коп. (а.с. 167-170).

Підстав для стягнення штрафу колегія суддів не вбачає, так як застосування останнього разом з пенею за одне і те ж порушення, а саме - порушення строків внесення платежів, тягне за собою подвійну відповідальність для відповідача, що суперечить діючому законодавству.

За таких обставин, з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, нарахована в межах строків позовної давності, в сумі 1817 грн. 60 коп. за період з 06 вересня 2014 року по 30 червня 2017 року, яка складається зі слідуючого: 735 грн. 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 781 грн. 92 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також заборгованість за пенею в сумі 300 грн. за період з 06 вересня 2016 року по 30 червня 2017 року, тобто в межах одного року, що передував зверненню до суду.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Проте, суд першої інстанції вищевказаних обставин справи не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 207 грн. 36 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 311 грн. 04 коп. - за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 13 лютого 2018 скасувати та прийняти нову постанову.

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08 липня 2010 року в сумі 1817 грн. 60 коп. за період з 06 вересня 2014 року по 30 червня 2017 року, яка складається зі слідуючого: 735 грн. 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 781 грн. 92 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; заборгованість за пенею в сумі 300 грн.

В іншій частині в задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» компенсацію судового збору у розмірі 207 грн. 36 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 311 грн. 04 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді : О.М. Біляєва

О.Ю. Кононенко