Постанова № 73172364, 29.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/870/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

29 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника третіх осіб: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу "ЖБК "БРАУХАУЗ ГАССЕ-2" до державного реєстратора Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Гаврилюк Руслани Захарівни, Державного реєстратора Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Пендюр Тараса В'ячеславовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2017 року обслуговуючий кооператив "ЖБК "БРАУХАУЗ ГАССЕ-2" звертаючись до суду з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Гаврилюк Руслани Захарівни, Державного реєстратора Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Пендюр Тараса В'ячеславовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, одночасно подав клопотання про забезпечення позову, в якому просив заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) нерухомого майна; заборонити третім особам відчужувати будь-яким способом право власності на обєкт нерухомого майна.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено частково:

- заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо наступного нерухомого майна:

- квартири, загальною площею 88,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394563073101, що зареєстрована за ОСОБА_3;

- нежитлового приміщення, XXXIV, загальною площею 35,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394623373101, що зареєстроване за ОСОБА_3;

- квартири загальною площею 56, 1 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394595173101, що зареєстрована за ОСОБА_3;

- квартири загальною площею 58,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394527873101, що зареєстрована за ОСОБА_4

-в іншій частині клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, треті особи подали апеляційні скарги, зазначивши, що ухвала винесена без дослідження будь-яких доказів з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обгрунтування апеляційних скарг скаржники зазначають, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки дії реєстраторів не порушили права, свободу та інтереси позивача, а в матеріалах справи відсутні докази, які б давали суду підстави вважати, що є очевидні ознаки протиправності дій державних реєстраторів.

Представник третіх осіб в судовому засіданні підтримав доводи апеляційних скарг та просив суд апеляційної інстанції задовольнити їх з підстав, викладених в них.

Позивач та відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що клопотання про забезпечення позову містить прохання позивача заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) нерухомого майна; заборонити третім особам відчужувати будь-яким способом право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за вищевказаними адресами.

Суд першої інстанції частково задовольняючи клопотання про забезпечення позову дійшов висновку, що позивачем доведено необхідність забезпечення адміністративного позову вказаним способом в частині заборони відповідачам вчиняти певні дії, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, до ухвалення рішення у справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.3 та 4 ст.117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов, може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем оскаржено до суду рішення державних реєстраторів Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне БТІ про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна в будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що на даний момент ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають можливість вільно розпоряджатися зареєстрованими об'єктами нерухомого майна, в тому числі відчужувати їх на користь третіх осіб.

Таким чином, враховуючи викладене, та приймаючи до уваги той факт, що предметом спору є вирішення питання щодо законності прийняття рішень державними реєстраторами Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наразі існує очевидна небезпека заподіяння правам та законним інтересам позивача, оскільки зазначені обставини підтверджують можливість переходу в будь-який час права власності на це майно іншим особам, що може ускладнювати виконання рішення у цій справі, в разі задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення клопотання про забезпечення позову лише в частині заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, оскільки вказаний захід забезпечення адміністративного позову у даній частині відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та унеможливить приймати будь-яке рішення щодо реєстраційних дій державними органами та фізичними особами щодо спірних об'єктів нерухомого майна.

В обгрунтування апеляційних скарг апелянти зазначають лише ті обставини, які на думку колегії суддів, можуть бути предметом доказу під час розгляду справи по суті вирішення питання про правомірність дій та рішень державних реєстраторів.

При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідачів підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Доводи апелянтів стосовно того, що прийняті державними реєстраторами рішення жодним чином не вплинуть на права та інтереси позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані рішення надають можливість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вільно розпоряджатися зареєстрованими об'єктами нерухомого майна та підтверджують можливість переходу в будь-який час права власності на це майно іншим особам.

Таким чином, судова колегія, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків, викладених в судовому рішенні не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 17.11.2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.