Постанова № 73172338, 03.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/4456/17

Головуючий у 1-й інстанції: Войтун О.Б.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

03 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 грудня 2017 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Жижияна Івана Євгеновича про визнання дій незаконними та скасування постанови митного органу,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до Заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Жижияна Івана Євгеновича про визнання дій незаконними та скасування постанови митного органу.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил №0895/40800/17 від 22 вересня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот) гривень.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою заступника начальника Чернівецької митниці ДФС від 22 вересня 2017 року у справі про ПМП №0895 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, о 1 год. 06 хв. 31 травня 2017 року на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску "Россошани-Брічень" митного поста "Кельменці" Чернівецької митниці ДФС заїхав автомобіль марки "LAND ROVER FREELANDER", номерний знак Р.Н. НОМЕР_1, країна реєстрації Польща, під керуванням громадянина України ОСОБА_3, який слідував на виїзд з території України в напрямку Республіки Молдова.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення вищевказаного транспортного засобу, який вивозиться за межі митної території України ОСОБА_3 надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та паспорт "НОМЕР_2", виданий 21 травня 2015 року уповноваженим органом "0517".

Під час здійснення митного контролю, відповідно до інформації програмно-інформаційного комплексу "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" митним органом встановлено, що 22 листопада 2015 року громадянин України ОСОБА_3 ввіз на митну територію України через автомобільний пункт пропуску митного поста "Дністер", Вінницької митниці ДФС автомобіль марки "LAND ROVER FREELANDER", номерний знак Р.Н. НОМЕР_1, країна реєстрації Польща, в митному режимі транзит через митну територію України, на строк передбачений ст. 95 МК України.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що саме з 27 лютого 2016 року необхідно починати відлік строку притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а тому постанова в справі про порушення митних правил, підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки відповідачем здійснено притягнення позивача до відповідальності поза межами строків, визначених ч.1 ст.467 МК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановленого статтею 95 цього кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України визначені статтею 381 Митного кодексу України, за приписами якої громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

У разі порушення зобов'язання про транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 цього Кодексу.

У разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.

В даному випадку позивачем транспортний засіб ввезено в митному режимі "Транзит".

Частиною 1 статті 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 379 Митного кодексу України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень - 10 діб.

За правилами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Вказаними нормами права встановлено обов'язок особи у визначений законодавством строк вивезти транспортний засіб, поміщений у митний режим "Транзит", за межі митної території України, а невиконання такого обов'язку є порушенням митних правил та тягне за собою адміністративну відповідальність.

Позивачем не заперечується факт перевищення десятиденного строку транзитного перевезення транспортного засобу, однак, вказується на наявність об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання обов'язку, а саме технічну несправність транспортного засобу.

Частиною 1 статті 460 Митного кодексу України встановлено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Тобто, умовою звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 470 Митного кодексу України, є аварія, дії непереборної сили, протиправні дії третіх осіб, що підтверджено відповідними документами.

Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 року за № 1428/11708, встановлено, що обставини непереборної сили - це смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Також згідно з п. 2 розділу VIII "Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непоборної сили" Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2013 р. № 657, обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Крім того, цей Порядок передбачає обов'язок особи, яка відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), звернутись до митного органу із відповідною заявою.

В даному випадку позивачем хоча й подана заява до начальника Вінницької митниці ДФС щодо неможливості вивезення транспортного засобу протягом 10 днів, проте не надано доказів наявності факту аварії чи інших обставин непереборної сили у розумінні зазначених вимог митного законодавства.

Технічну несправність транспортного засобу неможливо визнати аварією чи обставиною непереборної сили у розумінні зазначених вище вимог митного законодавства.

Факт технічної несправності транспортного засобу не унеможливлює вивезення автомобіля за межі митної території України, зокрема, за допомогою інших способів та засобів.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що факт ремонту транспортного засобу не входить до переліку обставин непереборної сили, аварії або протиправних дій третіх осіб, а підприємства технічного обслуговування транспортних засобів не є установами (організаціями), які уповноважені видавати документи щодо засвідчення наявності або відсутності фактів виникнення обставин непереборної сили, аварії або протиправних дій третіх осіб.

Окрім того, суд критично ставиться до довідки, яка видана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, оскільки як вбачається з даного документа ремонт автомобіля позивача розпочався 03 січня 2015 року. Натомість лише 22 листопада 2015 року ОСОБА_3 ввіз на митну територію України вищезазначений автомобіль.

Таким чином, суд погоджується з доводами апелянта щодо обгрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Що стосується доводів позивача про порушення строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими з огляду на наступне.

Судом встановлено факт запровадження Львівською митницею ДФС справи про порушення митних правил № 0644/20908/16 від 27.02.2016 р. відносно ОСОБА_3

Відповідно до постанови Львівської митниці ДФС від 25.03.2016 р. закрито провадження у вищезазначеній справі на підставі положень ст. 460 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Стаття 467 МК України не дає вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень тих, що передбачені ст. 469, 477-485 МК України.

Відповідно до положень ст. 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України.

Відтак, ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності за триваюче правопорушення.

Згідно п. 8 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Однак, постановою Львівською митницею ДФС від 25.03.2016 р. закрито провадження в справі про порушення митних правил № 0644/20908/16 від 27.02.2016 р.

Таким чином, ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України щодо порушення строку транзитного перевезення автомобіля марки "LAND ROVER FREELANDER", номерний знак Р.Н. НОМЕР_1, країна реєстрації Республіка Польща, VIN № НОМЕР_3, ввезеного на митну територію України 22.11.2015 р. через автомобільний пункт пропуску митного поста "Дністер", Вінницької митниці ДФС до відповідальності притягнуто не було, будь-яке адміністративне стягнення не застосовувалось.

Отже, ОСОБА_3 правомірно визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 грудня 2017 року - скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.