Постанова № 73169956, 28.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 517/557/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Тростенюк В.А. повний текст рішення складений 04 грудня 2017 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гончарової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Фрунзівського районного суду Одеської області від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 23 червня 2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Фрунзівського районного суду Одеської області від 04 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 23 червня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано управління Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити з 07 квітня 2017 року ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Йосипівка Фрунзівського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.

Апелянт/відповідач зазначає, що ОСОБА_2 відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 07.05.1977 р. по 14.11.1978 р., з 01.03.1981 р. по 05.02.2000 р. відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відсутні відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду та, крім того, відповідно до акту зустрічної перевірки у 1977 р., 1978 р. 1995 р. значився на посадах різноробочого, зварника, фуражира, у 1981 р.-1989 р. на посаді слюсаря, з 1996 р. по 2000 р. - бригадиром, що не передбачено п «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справа розглянута апеляційним судом за їх відсутністю на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 навчався по професії тракторист-машиніст ІІІ класу в професійно-технічному училищі №6 села Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області та 25 серпня 1977 року отримав відповідний атестат №5255. 28 березня 2000 року позивач отримав посвідчення тракториста-машиніста нового зразка серії АК №283472.

Згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач розпочав трудову діяльність на посаді тракториста 07 травня 1977 року в колгоспі імені «Фрунзе». З 15 листопада 1978 року до 01 грудня 1980 року проходив військову службу. 01 березня 1981 року знову був прийнятий в колгосп імені «Фрунзе» на посаду тракториста, який 27 жовтня 1992 року реорганізували у СВК імені «Фрунзе», а потім 06 лютого 2000 року реформований в філію №8 «Осиповський» та пропрацював до 16 грудня 2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що у подальшому ОСОБА_2 у періоди з 04 січня 2003 року по 01 квітня 2004 рік, з 01 березня 2010 року по 30 жовтня 2011 рік та з 01 березня 2012 року по 30 жовтня 2012 рік працював трактористом у СФГ «Князь».

Крім цього, зазначений трудовий стаж, також підтверджується архівними довідками від 30.03.2017 року № 115 за 1977 рік, 1978 рік, 1981 рік, 1982 рік, 1983 рік, 1984 рік, 1985 рік, 1986 рік, 1987 рік, від 30.032017 року № 116 за 1988 рік, 1989 рік, 1990 рік, 1991 рік, 1992 рік, 1993 рік 1994 рік, 1994 рік, 1995 рік, 1996 рік, від 30.03.2017 року № 117 за 1997 рік, 1998 рік, 1999 рік, 2000 рік.

25 вересня 2015 року позивачу виповнилося 55 років, а 07 квітня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши необхідні документи.

Рішенням Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 23 червня 2017 року №115 на підставі рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 30 травня 2017 року позивачу було відмовлено у підтвердженні періодів роботи з 07.05.1977 року по 14.11.1978 року та з 01.03.1981 року по 05.02.2000 року, оскільки відсутні відомості про безпосередню зайнятість у вирощуванні сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду та, крім того, відповідно до акту зустрічної перевірки у 1977, 1978, 1995 роках позивач значився на посадах різноробочого, зварника, фуражиста, у 1981-1989 роках на посаді слюсаря, з 1996 по 2000 роки - бригадиром.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який врахував, що свідки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у судовому засіданні показали, що знають позивача по спільній роботі в тракторній бригаді колгоспу ім. Фрунзе села Йосипівка Фрунзівського району Одеської області. Підтвердили, що ОСОБА_2 працював на тракторній бригаді на колісному тракторі Т-150, на якому був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції рослинництва на протязі повного польового періоду, оскільки виконував роботи з оранки, дискування, культивації. Під час їхньої спільної роботи позивач працював тільки трактористом-машиністом і зазначену роботу не змінював.

Також свідками надані трудові книжки про їх роботу трактористами у вказаному колгоспі за слідуючі періоди: ОСОБА_3, - з 1973 по 2000 роки, ОСОБА_4 - з 1957 по 2000 рік.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджений наявний пільговий трудовий стаж, а відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсії на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радколгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

За змістом частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з якими кореспондується положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок №637), основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (абзац перший пункту 17 Порядку №637).

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пунктів 2, 3, 20 даного Порядку, у разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2, оскільки записами в трудовій книжці та показаннями двох свідків підтверджено наявність у ОСОБА_2 загального трудового стажу більше 25 років та пільгового стажу більше 20 років із зайнятістю у виробництві сільськогосподарської продукції, в зв'язку з чим рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є необґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відтак, апеляційна скарга Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення, а постанову Фрунзівського районного суду Одеської області від 04 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя А.В.Бойко

Суддя Ю.В.Осіпов