Ухвала суду № 73168784, 03.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 квітня 2018 року Чернігів Справа № 825/2057/17

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника заявника Ананка Ю.М.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДФС у Чернігівській області про повернення судового збору за позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

12.01.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області звернулося до суду з заявою про відмову від позовних вимог.

25.01.2018 ухвалою суду заяву представника позивача задоволено, провадження у справі закрито.

27.03.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області подано заяву про повернення судового збору, сплаченого при поданні даного позову.

02.04.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин. Зокрема зазначає, що у з зв'язку з некоректною роботою ІС "Податковий блок", позивач був позбавлений можливості надати суду докази погашення податкового боргу відповідачем, і як наслідок звернутися своєчасно із заявою про повернення судового збору. При цьому доказів на підтвердження вказаних доводів на надає.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною шостою статті 143 КАС України визначено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про прийняте рішення.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема день вручення судового рішення під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС в Чернігівській області отримало судове рішення про закриття провадження у справі № 825/2057/17 - 30.01.2018.

Таким чином, судом встановлено, що фактом обізнаності позивача про прийняте судом рішення про закриття провадження у даній справі є дата отримання.

Отже, суд дійшов висновку, що початком перебігу строку звернення до суду є 30.01.2018, проте з заявою про повернення судового збору ГУ ДФС в Чернігівській області звернулося 27.03.2018, тобто з пропуском строку, встановленого частиною шостою статті 143 КАС України.

Строки звернення до адміністративного суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 123 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, заяву про повернення судового збору подано з пропуском строку звернення до суду, з пояснень сторін та матеріалів справи не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, заявлені обставини поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому заяву від 27.03.2018 вх. № 6530/18, слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122-123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Заяву про повернення судового збору залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.І. Соломко