Постанова № 73168332, 03.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/669/18 Справа № 205/4528/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В. С. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 81

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу Новокодацького відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Петрова О.В., заінтересована особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Петрова О.В. (далі - Новокодацький відділу ДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області), мотивуючи тим, що у квітні 22 серпня 2016 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення про стягнення з неї на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (дала - ПАТ КБ "ПриватБанк") заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 59.321 грн.13 коп., на підставі якого видано виконавчий лист.

Зазначала, що відкриття виконавчого провадження було здійснено без дотримання вимог закону, оскільки заяву було подано неповноважною особою.

Вказувала, що всі дії направленні на виконання рішення суду та яке їх наслідок постанови були здійснені з грубими порушеннями, копії постанов їй не надсилалися, .

Посилаючись на те, що крім іншого держаний виконавець має велику особисту зацікавленість у відчуженні належного їй майна, а вчинені дії державного виконавця порушили вимоги закону та її права, просила суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії державного виконавця Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петрова О.В. щодо не направлення процесуальних документів боржнику у виконавчому провадженні №52900908 та щодо відкриття виконавчого провадження на підставі заяви неповноважної особи ОСОБА_4, який діяв в інтересах ПАТ «А-Банк»; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петрова О.В. від 15 листопада 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №52900908; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петрова О.В. від 15 листопада 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження об'єкта, що належить ОСОБА_2; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петрова О.В. від 17 листопада 2016 року про арешт коштів боржника ОСОБА_2; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петрова О.В. від 28 листопада 2016 року про опис та арешт майна боржника (коштів) боржника ОСОБА_2; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11 січня 2017 року про арешт майна боржника ОСОБА_2, а саме: 1/2 частини нежитлової будівлі у м.Дніпро по АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року скарга ОСОБА_2 задоволена.

В апеляційній скарзі Новокодацький ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ставить питання про скасування ухвали суду та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що аргументація суду першої інстанції зводиться до порушення державним виконавцем ч.1 ст.28, ст.56, ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», а саме невиконання вимог вказаних вище норм закону, чим порушив принципи організації і діяльності державної виконавчої служби, у зв'язку з чим скаргу було задоволено у повному обсязі.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст.383 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно частин 2,3 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже за змістом вказаних норм закону, обов'язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі заочного рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 серпня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 21 квітня 2011 року в загальному розмірі 59.321 грн.13 коп.

01 листопада 2016 року на підставі вказаного рішення Ленінським районним судом м.Дніпропетровська видано виконавчий лист (а.с.9).

15 листопада 2016 року представник за довіреністю - ОСОБА_4 звернувся до Новокодацького (Ленінського) ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання виконавчого листа №205/4528/16-ц, виданого 01 листопада 2016 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська (а.с.11).

15 листопада 2016 року державним виконавцем Новокодацького (Ленінського) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано її копію на адресу боржника та стягувача (а.с.52,53).

15 листопада 2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та надіслано її копію на адресу боржника та стягувача (а.с.54).

01 грудня 2016 року на адресу боржника та стягувача надіслано копію постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28 листопада 2016 року (а.с.55,56,57,58).

05 грудня 2016 року винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та надіслано її на адресу боржника та стягувача (а.с.59,60).

27 грудня 2016 року на адресу боржника та стягувача надіслано лист про оцінку вартості описаного майна (а.с.61,62).

Крім того, 27 квітня 2017 року на адресу стягувача, боржника та ТСЦ 1241 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області надіслано для виконання та до відому постанову від 27 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження (а.с.63,64).

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що під час виконання рішення суду державним виконавцем були порушені вимоги закону.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку,встановленим цим Законом.

У відповідності до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при виконанні рішень судів (інших органів) здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Обов'язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Частина 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до положень ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами, (стаття 17 вказаного Закону).

Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у газ: ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат,пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Посилання скаржника ОСОБА_2 на те, що виконавчий лист на виконання було подано неповноважною на те особою, є хибними, оскільки до заяви було додано відповідну довіреність, з якої вбачається, що саме ПАТ КБ "Приватбанк" уповноважує ОСОБА_4 зокрема подавати документи, передбачені законодавством, до державної виконавчої служби з метою їх виконання та користуватися іншими правами сторін у виконавчому провадженні(а.с.51).

А зазначення в заяві про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 як представника ПАТ КБ "А-Банк" є опискою, що підтверджується довіреністю №2785-О від 10 листопада 2011 року.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Скаржником ОСОБА_2 не було у повній мірі доведено порушення її прав.

Колегія суддів наголошує на тому, що оскаржувана ухвала не містить правового обґрунтування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.50, ч.ч.1,2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу - заставодержателя в порядку, визначеному п.6 ч.1 ст.40 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що всі дії були направлені виключно на виконання рішення суду яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Крім того, 27 квітня 2017 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його фактичним виконанням, що свідчить про належне виконання Новокодацьким ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області покладених на нього функцій.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області та необхідність скасування ухвали Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року з прийняттям постанови про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.367,374,376,382,383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Новокодацького відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Петрова О.В., заінтересована особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.