Вирок № 73168117, 28.03.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4768/17

Провадження № 1-кп/242/41/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.M., при секретаях Носаль А.В., Сафроновій К.В., за участю прокурора Прокопова П.В., обвинуваченої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050140000770 від 23.09.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Новочеркаськ Ростовської області РФ, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, яка в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має трьох неповнолітніх дітей:сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина,ІНФОРМАЦІЯ_5, дочку, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16.09.2016 року у денний час доби ОСОБА_3, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу через зламаний паркан, проникла на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та знаходячись біля літньої кухні, умисно, таємно викрала металеві гаражні ворота вартістю 288,88 грн., які належать ОСОБА_4, чим спричинила останній матеріальні збитки на загальну суму 288,88 грн.

З викраденим місце злочину ОСОБА_3 покинула та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю та пояснила,що дійсно 16.09.2016 року у денний час доби вона побачила у сусідів по АДРЕСА_2, металеві гаражні ворота. Коли її дії ніхто не бачив, поклала їх на тачку та відвезла на пункт прийому металобрухту, отримала за них 190 грн., які витратила на придбання продуктів харчування. У скоєному щиро кається. Просить застосувати до неї Закон України «Про амністію в 2016 році».

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд вважає вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судима, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3, суд визнає її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону. 07.09.2017 року набрав чинності Закон України від 22.12.2016р. «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з

позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Суд приходить до висновку, що вказані вище обставини та дані про особу обвинуваченої, яка щиро кається, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - 2003 року народження, 2002 року народження , 2009 року народження, та відносно яких не позбавлена батьківських прав, а також відсутність обтяжуючих обставин, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. З врахуванням скоєного ОСОБА_3 злочину та конкретних обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті 185 ч.1 КК України та звільнення її від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням експертизи у розмірі 263 грн. 88 коп.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 185 ч.1 КК України у виді 100 (сто) годин громадських робіт.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням експертизи у розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн. 88 коп. (р/р 31119115700052, код ЄДРПОУ 37989721, код класифікації доходу 24060300 «Інші надходження», код банку отримувача 834016, банк отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: витрати на проведення експертизи (за висновком експерта № 2/20-480 від 17.10.2016 року).

Речовий доказ: металеві гаражні ворота, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_4, залишити потерпілій ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська