Рішення № 73166718, 27.03.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13803/17

Провадження № 2/234/271/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Фоміної Ю.В.,

при секретарі Кравченко Я.Ю.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист порушених прав, які виникли із трудових правовідносин,-

В С Т А Н О В И В :

15.09.2017 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист порушених прав, які виникли із трудових правовідносин.

03.11.2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що вона працювала на посаді інженера в підрозділі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго». 31 березня 2017 року вона була звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, про що було здійснено запис в трудовій книжці. Відповідач нарахував їй грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 2216 грн. 24 коп. З цієї суми відповідач сплатив до бюджету належні страхові внески (за березень 2017 року), що підтверджується випискою з персоніфікованого обліку. Крім того, як свідчить виписка з персоніфікованого обліку відповідач не сплатив їй належну заробітну плату за березень 2017 року. Отже, відповідач не провів з позивачкою кінцевий розрахунок та не виплатив належну їй компенсацію за невикористану щорічну відпустку в день її звільнення, чим порушив її паво на грошову компенсацію за невикористані нею дні щорічної відпустки, передбачене ст. 24 Закону України «Про відпустки». Відповідач також порушив право позивачки на оплату праці. Відповідач визнав суму грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 2216 грн. 24 коп., проте не виплатив позивачці на руки. Як вбачається із розрахункового листка заробітна плата за березень 2017 року позивачці не була нарахована і не була і не була виплачена. Термін розрахунку – останні два повних робочих місяці, тобто січень-лютий 2017 року. Для розрахунку заборгованості позивачка використовує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100. Так, середньоденна заробітна плата складає: 5267,27 грн. (січень 2017 року) + 6180,41 грн. (лютий 2017 року) : 40 робочі дні за два місяці (20 робочих днів у січні 2017 року та 20 робочих днів у лютому 2017 року) = 286 грн. 20 коп. Період не виплати належної заробітної плати з 01.03.2017 року по 01.04.2017 року (повний березень 2017 року) – 22 робочі дні. Таким чином, загальний розмір середнього заробітку за березень 2017 року складає 6296 грн. 40 коп. Крім того, оскільки на час подання цієї заяви відповідач не сплатив позивачці заборгованість із заробітної плати, розмір середнього заробітку за весь час затримки збільшується. Період не виплати належної заробітної плати з 01.04.2017 року по 31.10.2017 року включно (день складання заяви про збільшення розміру позовних вимог): квітень 2017 року – 19 робочих днів, травень 2017 року – 20 робочих днів, червень 2017 року – 20 робочих днів, липень 2017 року – 21 робочий день, серпень 2017 року – 22 робочих дні, вересень 2017 року – 21 робочий день, жовтень 2017 року – 21 робочий день. Разом: 144 робочих дня. Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день складання заяви про збільшення розміру позовних вимог складає 41212 грн. 80 коп. (286 грн. 20 коп. х 144 робочих дня). З урахуванням середнього заробітку за березень 2017 року середній заробіток за весь час затримки складає: 6296 грн. 40 коп. + 41212 грн. 80 коп. = 47509 грн. 20 коп. Позивачка просить суд захистити її право на грошову компенсацію за не використані нею дні щорічної відпустки шляхом стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на її користь нарахованої, але не виплаченої грошової суми в розмірі 2216 грн. 24 коп., а також захистити її право на плату праці , яке встановлено ст. 21 Закону України «Про оплату праці», шляхом стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на її користь середнього заробітку за весь час затримки по день подання заяви про збільшення розміру позовних вимог в розмірі 47509 грн. 20 коп.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує повністю та просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому заперечила проти позовних вимог, посилалася на доводи, викладені у письмових запереченнях (том 1 а.с.45-48), відповідно до яких,Оскільки факт наявності невиплаченої Позивачу заробітної плати заперечується Відповідачем, вказана обставина підлягає доказуванню у справі, що розглядається. 02.09.2014 р. Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» № 1669 – VII (далі Закон 1669). Розпорядження КМУ від 02.12.2015р. № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція (далі Розпорядження 1275-р), відповідно до якого м. Краматорськ (де зареєстроване Товариство) є територією проведення антитерористичної операції. Розпорядженням КМУ № 1085 – р від 07.11.2014р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (далі Розпорядження № 1085-р), відповідно до якого населені пункти де знаходиться майно Товариства та здійснюється ним діяльність є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження (зона АТО).

Приймаючи до уваги Положення Закону № 1669, Розпорядження 1275-р, № 1085-р, Товариство здійснювало господарську діяльність на території проведення АТО у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 5 Постанови КМУ № 263 від 07.05.2015р. «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», Суб’єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій (КТ) та неконтрольованій території (НКТ), ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

На виконання вимог вказаної постанови, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було здійснено розподіл кадрового та бухгалтерського обліку по контрольованій та неконтрольованій території, що підтверджується наказом Відповідача від 08.05.2015р. № 289-ОД.

Таким чином, ведення та зберігання документації по персоналу та ведення бухгалтерського обліку на території, що не контролюється українською владою, здійснювали відповідні робітники дирекції по персоналу та бухгалтерії, що знаходились на НКТ.

13.03.2017р. за місцезнаходженням виробничих потужностей, адміністративних будівель та матеріально-технічних баз ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, яка не контролюється українською владою у Донецькій області, невідомими особами були вчинені дії, які мають ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.206 Кримінального кодексу України, а саме вчинення противоправних дій, які блокують діяльність підприємства.

Внаслідок захоплення майна та приміщень посадові особи Товариства позбавлені контролю над будівлями, спорудами, об’єктами електроенергетики, обладнанням, транспортними засобами, товарно-матеріальними цінностями, комп'ютерною технікою, документацією, базами даних та іншим майном на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв’язку із зазначеними обставинами, Товариство, починаючи з 13 березня 2017 року, фактично було позбавлене можливості забезпечувати виконання своїх зобов`язань до моменту усунення форс-мажорних обставин. За фактом втрати контролю над активами, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 15.03.2017р. звернулось до правоохоронних органів України, ДФС України та державних фондів.

За заявою Товариства Головним управлінням Національної поліції у м. Києві було відкрите кримінальне провадження № 12017100000000150.

17.03.2017 р. Товариство повідомило Державну фіскальну службу про відсутність доступу до особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності Товариства, а 20.03.2017 р. також про неможливість вивезення первинних бухгалтерських документів.

Також, 17.03.2017 р. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було видано наказ №188а-ОД про припинення виробничої діяльності на неконтрольованій території в зв’язку з втратою контроля над майном.

Крім того, 12.05.2017р. відбулася масштабна вірусна атака комп’ютерних систем в 150 країнах світу (вірус WannaCry https://ru.wikipedia.org/wiki/WannaCry). ОСОБА_3 ДТЕК, в тому числі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» були заражені вказаним вірусом. Деяка інформація, що знаходилась на серверах та безпосередньо на комп’ютерах була зашифрована, але Товариство намагається відновити втрачені дані.

27.06.2017р. та 29.06.2017р. на об’єкти інфраструктури енергогенеруючих та енергопостачальних компаній нашої держави, в тому числі на Товаристві, відбулася ще одна масштабна кібератака. Результатам цього стала дестабілізація роботи інформаційних та комунікаційних елементів корпоративних мереж, а також виведення з робочого ладу ряду автоматизованих систем.

Масова кібератака в державі є загальновстановленим фактом та призвела до втрати доступу до деяких документів та інформації.

З цього приводу, 04.07.2017р. Товариство звернулось з відповідним повідомленням до Департаменту кіберполіції НПУ, яке 14.07.2017р. було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390001995.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства) належать: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

Так як табелі обліку робочого часу щодо Позивача, відповідно до наказу від 08.05.2015г. № 289-ОД, велись на неконтрольовані території, в зв’язку з захопленням майна товариства, в розпорядженні Відповідача відсутні табелі обліку робочого часу, тобто первинні документи, які фіксують факт виконання працівником роботи за березень 2017 р., про що Товариство повідомляло органи ДФС листом від 17.03.2017 р. вих. №68/1742/ис, а тому підстав для нарахування Позивачу заробітної плати немає, нарахування її є технічно та юридично неможливим.

Відповідно до частини 12 статті 10 Закону України «Про відпустки», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) про надання відпустки (типова форма № П-3 наказу Держкомстату №489). На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника (типова форма № П-2 наказу Держкомстату №489).

Відповідно до п.п. б) п. 121 наказу Міністерства юстиції України № 578/5від 12.04.2012 р. «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» підприємствами ведуться реєстраційні журнали з кадрових питань (особового складу) зі строком зберігання 75 років.

В розпорядженні Відповідача відсутні накази про надання відпусток Позивачу з яких можливо було б встановити кількість днів відпустки, які не були використані Позивачем та які б підлягали компенсації в зв’язку зі звільненням. До матеріалів справи Позивачем не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність на день звільнення невикористаних днів відпусток.

Таким чином, кількість невикористаних днів відпустки має бути підтверджена допустимими доказами, а в іншому випадку не може бути взята до уваги.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, а саме, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки

При цьому, до складу середньої заробітної плати включаються не всі виплати, які були здійснені на користь працівника. Так п. 4 вказаної постанови визначені виплати які не враховуються під час обрахування середнього заробітку, зокрема:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Отже для розрахунку середньої заробітної плати необхідна інформація про виплачені раніше Позивачу суми та їх склад, для встановлення, чи підлягають ці суми включенню у розрахунок. За відсутності таких відомостей, провести розрахунок середньої заробітної плати згідно з вимогами постанови КМУ №100 від 08.02.1995 р. неможливо.

Відповідно, також неможливо розрахувати розмір компенсації за невикористані дні відпустки, так як невідома ні кількість днів, які підлягають компенсації, ні розмір середнього заробітку, який підлягає виплаті.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, в період з 25.07.2017 р. по 03.08.2017 р. в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Головним управлінням Держпраці у Донецької області була проведена перевірка додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове соціальне страхування за період 2015-2017 роки. За результатами перевірки, оформленими Актом від 29.08.2017р. №05-20-3335/0032, порушень трудового законодавства не виявлено.

При цьому, у вказаному Акті зазначено, що в зв’язку із втратою контролю за документацією, архівами, комп’ютерною технікою товариства, які перебувають на неконтрольованій території, перевірка питань, що стосуються невиплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, невиплати розрахункових сум працівникам, які перебувають на неконтрольованій території не вбачається можливим.

Також, відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так як нездійсненя виплат на користь позивача є наслідком злочинних дії третіх осіб, вина Відповідача у існуючому становищі відсутня, що також підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України № 2374/2/21-10.2 від 24.07.2017 року, в розділах V та VI здійснено аналіз обставин подій, існуючої судової практики та зроблено висновок про наявність після 13.03.2017 р. обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» своїх обов’язків.

При цьому, як вже зазначалось, в зв’язку з відсутністю необхідних даних, здійснити розрахунок середнього заробітку Позивача з дотриманням вимог п. 3 та 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати неможливо.

Крім того, Відповідач звертає увагу на те, що існуюча ситуація виникла внаслідок незаконних та злочинних дій проти нашого підприємства, які відбулись 13.03.2017 р. та завдали величезної шкоди нашому товариству.

Всі обов’язки перед працівниками до лютого 2017 р. виконані в повному обсязі. Незважаючи на факт проведення АТО на території Донецької області, наше Товариство, як соціально-орієнтоване підприємство, добросовісно та відповідально ставилось до потреб працівників, неухильно та в повному обсязі дотримувалось своїх обов’язків, в тому числі в сфері оплати праці.

До відновлення контролю над майном Товариства, зокрема документацією, необхідною для проведення розрахунків заробітної плати ми фізично неспроможні з’ясувати факт наявності зобов’язань перед працівниками.

При цьому, Кабінет Міністрів України в п. 9 розпорядження від 11 січня 2017 р. № 8-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» передбачив, що виплата заробітної плати на підприємствах усіх форм власності, які провадять законну господарську діяльність на неконтрольованій території, за умови дотримання ними вимог щодо протидії фінансуванню тероризму та недопущення дій, спрямованих на зміну кордонів або територіальної цілісності України забезпечується з моменту настання умов, визначених пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 р. № 62.

Умовою, визначеною в п. 1 вказаного рішення РНБО «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» є реалізація пунктів 1 і 2 Мінських домовленостей (припинення вогню, відведення важкого озброєння), а також повернення захоплених підприємств до функціонування відповідно до законодавства України.

У зв’язку з вищенаведеним, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість та передчасність.

Суд, проаналізувавши зібрані в справі докази, враховуючи думки сторін, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 працювала на посаді інженера в підрозділі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго». 31 березня 2017 року вона була звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, наказ № 209-к від 17.03.2017 року. Відповідач нарахував їй грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 2216 грн. 24 коп. З цієї суми відповідач сплатив до бюджету належні страхові внески (за березень 2017 року), що підтверджується розрахунковим листком та випискою з персоніфікованого обліку. (том 1 а.с.9, 13-19, 20)

Відповідно до Виписки з рахунку позивачки ОСОБА_2, відкритого в ПАТ «ПУМБ», з якої вбачається, що остання виплата була здійснена 07.03.2017 року. (том1 а.с.29)

Відповідно до копії наказу від 17.03.2017 року № 209-к ОСОБА_2 (таб. 11099) інженер архіву проектно-конструкторного бюро технічної дирекції була звільнена з 31.03.2017 року за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України). (том 2 а.с.11-12)

Відповідно до довідки від 11.01.2018 року № 65/98/ис, наданою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_2 працювала на посаді інженера проектно-конструкторського бюро Дирекції із забезпечення виробництва. 31.03.2017 року її було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. Робоче місце працівника знаходилось на території, яка тимчасово не контролюється українською владою (НКТ), облік робочого часу, ведення кадрової документації та нарахування заробітної плати також здійснювалось на НКТ згідно відпрацьованого часу. В зв’язку із захопленням 13.03.2017 року невідомими озброєними особами майна товариства, яке знаходилось на неконтрольованій території, в тому числі кадрової, бухгалтерської документації та баз даних, в «ДТЕК Донецькобленерго» відсутня інформація щодо роботи зазначеного працівника в березні 2017 року. На момент звільнення вказаного працівника та по цей час інформація в обліку товариства щодо будь яких сум, які були б йому нараховані, але не виплачені, відсутня. (том 1 а.с.194)

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-рзатверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та визначені населені пункти, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. До переліку таких міст включене м. Горлівка.

Наказом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 08.05.2015 року № 289-ОД здійснено розподіл кадрового та бухгалтерського обліку по контрольованій та неконтрольованій державною владою території. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015 року для забезпечення ефективного управління і контролю за діяльністю підрозділів і працівників, які виконують роботу на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», ведення і зберігання документації на персонал, який знаходиться на непідконтрольній території, покладено на працівників дирекції по персоналу, який знаходяться на непідконтрольній території. (том 1 а.с.49)

Встановлено, що позивачка продовжила працювати на тій частині підприємства, яка перебувала на території проведення антитерористичної операції, а саме у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виробнича діяльність якого здійснювалась на території проведення АТО (м. Горлівка).

Таким чином, позивачка за своїм вибором погодилася з виконанням роботи в умовах проведення АТО та не території, яка є тимчасово непідконтрольною Україні.

У зв’язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об’єктів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» розташованих у м. Горлівка, у відповідача з 13.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп’ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.

За фактом здійснення протидії законній господарській діяльності, привласнення майна та за вчинення дій, спрямованих на неправомірне втручання в діяльність ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за заявою останнього порушено кримінальне провадження № 1207100000000150 за ознаками ч. 3 ст.206 КК України. (том 1 а.с.50-51, 52-54).

Відповідно до копії Наказу від 07 березня 2017 року № 188а-ОД, у зв’язку з втратою контролю над усім рухомим та нерухомим майном, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», а також запасами, документацією, архівами, комп’ютерними системами, системами обліку, програмним забезпеченням, які знаходяться в зоні проведення АТО, на території, яка не контролюється українською владою в Донецькій області та в м. Донецьку, вважати припиненою виробничу діяльність підприємства з використанням майна ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», над який втрачений контроль з 13 березня 2017 року. (том 1 а.с.67)

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на адресу Дніпропетровського Управління ОВПП ДФС було направлено повідомлення від 20.03.2017 року № 68/1742/ис про неможливість вивезення первинних документів. (том 1 а.с.65-66)

Висновком торгово-промислової палати України ПАТ № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року щодо унеможливлення виконання обов’язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно «ДТЕК Донецькобленерго» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Горлівка. Судом встановлено, що з 13.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб . Майно ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходиться в тому числі в м. Горлівка, перебувають у незаконному володінні та під контролем третіх. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) є 13 березня 2017 року ( том 1 а.с.84-104 ).

На письмові заперечення відповідача, позивачка ОСОБА_2 надіслала до суду письмові пояснення, відповідно до яких право людини на заробітну плату та грошову компенсацію за не використані дні щорічної відпустки гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законами України «Про оплату праці», «Про відпустки», а позивачка знаходилася з відповідачем в трудових відносинах і по 31.03.2017 року виконувала свої трудові обов’язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримала грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вона має «виправданні очікування» на отримання заробітної плати за цей період часу, а також компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України, п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо). У зв’язку з цим, на думку позивачки, суд має відхилити посилання відповідача на неможливість вивезти первинні документи (не доступ до них), які знаходяться на неконтрольованій території, як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачці заробітної плати та компенсації за дні невикористаної відпустки. Так, обов’язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов’язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію. (том 1 а.с.182-183)

Представник відповідача ОСОБА_1 надіслав до суду письмові додаткові пояснення по справі відносно тверджень позивача щодо здійснення нарахувань відповідачем, відповідно до яких у зв’язку із переміщенням апарату управління ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на контрольовану територію, відповідно до постанови КМУ № 263 від 07.05.2015 року, підприємство здійснювало окремий облік господарських операцій, які здійснюються на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі – неконтрольована територія/НКТ) та на території України (далі – контрольована територія/КТ). Так, здійснено розподілення обліку бухгалтерських операції, здійснюваних на контрольованій та неконтрольованих територіях. Ведення бухгалтерського обліку на неконтрольованій території здійснювалось працівниками бухгалтерії, які фактично знаходились на НКТ. Також, було окреме ведення кадрового обліку працівників, які виконують роботу на КТ та НКТ. Ведення та зберігання документації на персонал, який виконує трудові обов’язки на НКТ здійснювався співробітниками департаменту з управління персоналом, в тому числі окремо проводився облік нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам. Персонал, який здійснював облік, був розподілений за місцем ведення обліку та також знаходився на контрольованій та неконтрольованій території відповідно. 13.03.2017 року за місцезнаходженням виробничих потужностей та адміністративних будівель ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходяться на території проведення АТО за адресами: м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 99-а, та м. Донецьк, бул. Шевченко, буд. 11, яка не контролюється українською владою у Донецькій області невідомими особами були вчинені противоправні дії, які блокують діяльність підприємства. Правоохоронними органами порушено кримінальне провадження № 12017100000000153 за ч. 3 ст. 206 КК України. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», як платник єдиного внеску зареєстровано в Дніпропетровському управлінні офісу ВПП ДФС України, щомісячний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» формувався консолідовано, на підставі відомостей, що надавались відповідними службами як з території КТ та НКТ спеціалісту розрахункового сектору на КТ. Після чого передавались відповідній особі страхувальника, ня якого покладено обов’язки щодо здійснення комплексу робіт, пов’язаних із формуванням та поданням Звіту. Під час підготовки звіту за березень 2017 року спеціаліст розрахункового сектору бухгалтерської служби, який консолідував відомості, отримані щодо працівників, які виконували роботу на НКТ та працівників, які виконували роботу на КТ включив до звіту інформацію отриману від відповідальних осіб, які залишились на НКТ, та які на день формування звіту фактично не перебували у трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». З урахуванням того, що з 13 березня 2017 року втрачено контроль за первинними документами необхідними для нарахування заробітної плати робітникам ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з НКТ керівництвом підприємства поставлено під сумнів поданий звіт за березень 2017 року. Адже, звіти по ЄСВ та ПДФО щодо працівників формуються на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення), або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), якими є табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжної відомості, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок, матеріальної допомоги тощо). З метою недопущення надання неправдивої та недостовірної інформації в звітах по ЄСВ та ПДФО та недопущення порушень принципів формування звітності прийнято рішення про корегування поданих в квітні 2017 року звітів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, вказана позивачем у позовній заяві сума нарахувань допустимими доказами не підтверджена, а тому не може бути взята до уваги. Враховуючи викладене, та надані раніше заперечення по суті позовних вимог, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню. (том 1 а.с.191-192)

Представником відповідача надана інформація з Пенсійного Фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 за звітні періоди, в тому числі за 2017 рік. З наданих відомостей вбачається, що позивачці були виплачені суми заробітної плати за січень 2017 рік, лютий 2017 рік; не було здійснено будь-яких нарахувань за березень 2017 рік. (том 1 а.с.193)

Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень сторін, роботодавець фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Горлівка, місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.

Розглядаючи заявлений позов, суд вважає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не доведений. При цьому судом приймались відповідні заходи щодо встановлення вказаних позивачем фактів та обставин, проте їх з’ясування через форс-мажорних обставин є неможливим.

Крім того, судом за клопотанням представника відповідача була витребувана із Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області інформацію про доходи позивачки ОСОБА_2 за березень 2017 року. Однак, згідно інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в 1 кварталі 2017 року отримала дохід від ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в розмірі 10799,52 грн. Порядок надання та заповнення податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованих на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку, затверджено наказом Міністерством фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (далі –Наказ №4). Відповідно до вимог Наказу № 4 Податковий розрахунок подається за кожний квартал. Враховуючи вищевикладене, неможливо визначити суму доходу за конкретний місяць. Для уточнення розміру доходів громадянки ОСОБА_2 за березень 2017 року необхідно звернутись до джерел доходів. (том 1 а.с.211)

Також, судом за клопотанням позивачки у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» були витребувані наступні документи: наказ про звільнення позивачки ОСОБА_2; табель робочого часу щодо неї, за період в який нарахована грошова компенсація за невикористані нею дні щорічної відпустки; наказ про нарахування позивачці грошової компенсації за невикористані нею дні щорічної відпустки; витяг з бухгалтерських регістрів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо нарахування позивачки грошової компенсації за невикористані нею дні щорічної відпустки, а також інші відомості, які підтверджують, або спростовують наявність у ОСОБА_2 певних днів невикористаної щорічної відпустки до моменту звільнення.

Так, на виконання ухвали суду від 20.03.2018 року про витребування доказів представником відповідача була надана копія наказу від 17.03.2017 року № 209-к про звільнення ОСОБА_2 (том 2 а.с.11-12), та повторно надали копію довідки № 65/98/ис від 11.01.2018 щодо відсутності інформації в обліку товариства відносно роботи працівника за березень 2017 та нарахування і виплати сум. (том 2 а.с.13)

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 надала письмові пояснення на виконання ухвали суду від 20.03.2018 року, відповідно до яких надати інші документи, витребуваних судом, не має можливості. Так, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства) належать: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості. Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати. Оскільки табелі обліку робочого часу щодо Позивача, відповідно до наказу від 08.05.2015г. № 289-ОД (копія наказу надана із запереченням на позовну заяву), велись на неконтрольованій території, у зв’язку із захопленням майна товариства, в розпорядженні Відповідача відсутні табелі обліку робочого часу, тобто первинні документи, які фіксують факт виконання працівником роботи за березень 2017р., про що Товариство повідомляло органи ДФС листом від 17.03.2017 р. вих. №68/1742/ис (копія листа надана із запереченням на позовну заяву), у зв'язку з чим підстав для нарахування Позивачу заробітної плати немає, нарахування її є технічно та юридично неможливим.

Відповідно до частини 12 статті 10 Закону України «Про відпустки», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) про надання відпустки (типова форма № П-3 наказу Держкомстату №489). На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника (типова форма № П-2 наказу Держкомстату №489). Відповідно до п.п. б) п. 121 наказу Міністерства юстиції України № 578/5від 12.04.2012р. «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» підприємствами ведуться реєстраційні журнали з кадрових питань (особового складу) зі строком зберігання 75 років. В розпорядженні Відповідача відсутні накази про надання відпусток Позивачу, з яких можливо було б встановити кількість днів відпустки, які не були використані Позивачем та, які б підлягали компенсації у зв’язку із звільненням. Крім того, до матеріалів справи Позивачем, в порушення ст. 81 ЦПК України, не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність на день звільнення невикористаних днів відпусток. Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, а саме, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки

При цьому, до складу середньої заробітної плати включаються не всі виплати, які були здійснені на користь працівника. Так п. 4 вказаної Постанови визначені виплати, які не враховуються під час обрахування середнього заробітку, зокрема: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових). Отже для розрахунку середньої заробітної плати необхідна інформація про виплачені раніше Позивачу суми та їх склад, для встановлення, чи підлягають ці суми включенню у розрахунок. За відсутності таких відомостей, провести розрахунок середньої заробітної плати згідно з вимогами постанови КМУ №100 від 08.02.1995 р. неможливо.

Відповідно, також неможливо розрахувати розмір компенсації за невикористані дні відпустки, так як невідома ні кількість днів, які підлягають компенсації, ні розмір середнього заробітку, який підлягає виплаті, а отже видання відповідного наказу про виплату компенсації є неможливим. Крім того, в період з 25.07.2017 р. по 03.08.2017 р. в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Головним управлінням Держпраці у Донецької області була проведена перевірка додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове соціальне страхування за період 2015-2017 роки. За результатами перевірки, оформленими Актом від 29.08.2017 р. №05-20-3335/0032, порушень трудового законодавства не виявлено (копію Акту надано до матеріалів справи із запереченням на позовну заяву). При цьому, у вказаному Акті зазначено, що у зв’язку із втратою контролю за документацією, архівами, комп’ютерною технікою товариства, які перебувають на неконтрольованій території, перевірка питань, що стосуються невиплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, невиплати розрахункових сум працівникам, які перебувають на неконтрольованій території не вбачається можливим.Також, відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вимога щодо наявності вини в діях роботодавця, також передбачена ч. 6 ст. 235 КЗпП. Оскільки нездійснення виплат на користь позивача є наслідком злочинних дії третіх осіб, вина Відповідача у існуючому становищі відсутня, що також підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України № 2374/2/21-10.2 від 24.07.2017 року, в розділах V та VI здійснено аналіз обставин подій, існуючої судової практики та зроблено висновок про наявність після 13.03.2017 р. обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» своїх обов’язків щодо виплати заробітної плати та видачі трудових книжок (копія висновку наявна в матеріалах справи). При цьому, як вже зазначалось, у зв’язку з відсутністю необхідних даних, здійснити розрахунок середнього заробітку Позивача з дотриманням вимог п. 3 та 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати неможливо.

02.09.2014р. Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» № 1669 – VII (далі Закон 1669). Розпорядження КМУ від 02.12.2015р. № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція (далі Розпорядження 1275-р), відповідно до якого м. Краматорськ (де зареєстроване Товариство) є територією проведення антитерористичної операції. Розпорядженням КМУ № 1085 – р від 07.11.2014р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (далі Розпорядження № 1085-р), відповідно до якого населені пункти де знаходиться майно Товариства та здійснюється ним діяльність є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження (зона АТО). Таким чином, ведення та зберігання документації по персоналу та ведення бухгалтерського обліку на території, що не контролюється українською владою, здійснювали відповідні робітники дирекції по персоналу та бухгалтерії, що знаходились на НКТ. 13.03.2017р. за місцезнаходженням виробничих потужностей, адміністративних будівель та матеріально-технічних баз ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, яка не контролюється українською владою у Донецькій області, невідомими особами були вчинені дії, які мають ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.206 Кримінального кодексу України, а саме вчинення противоправних дій, які блокують діяльність підприємства. Внаслідок захоплення майна та приміщень посадові особи Товариства позбавлені контролю над будівлями, спорудами, об’єктами електроенергетики, обладнанням, транспортними засобами, товарно-матеріальними цінностями, комп'ютерною технікою, документацією, базами даних та іншим майном на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв’язку із зазначеними обставинами, Товариство, починаючи з 13 березня 2017 року, фактично було позбавлене можливості забезпечувати виконання своїх зобов`язань до моменту усунення форс-мажорних обставин. За фактом втрати контролю над активами, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 15.03.2017р. звернулось до правоохоронних органів України, ДФС України та державних фондів. За заявою Товариства Головним управлінням Національної поліції у м. Києві було відкрите кримінальне провадження № 12017100000000150. 17.03.2017 р. Товариство повідомило Державну фіскальну службу про відсутність доступу до особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності Товариства, а 20.03.2017р. також про неможливість вивезення первинних бухгалтерських документів. Також, 17.03.2017 р. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було видано наказ №188а-ОД про припинення виробничої діяльності на неконтрольованій території в зв’язку з втратою контроля над майном. Крім того, 12.05.2017 р. відбулася масштабна вірусна атака комп’ютерних систем в 150 країнах світу (вірус WannaCry https://ru.wikipedia.org/wiki/WannaCry). ОСОБА_3 ДТЕК, в тому числі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» були заражені вказаним вірусом. Деяка інформація, що знаходилась на серверах та безпосередньо на комп’ютерах була зашифрована, але Товариство намагається відновити втрачені дані. 27.06.2017 р. та 29.06.2017 р. на об’єкти інфраструктури енергогенеруючих та енергопостачальних компаній нашої держави, в тому числі на Товаристві, відбулася ще одна масштабна кібератака. Результатам цього стала дестабілізація роботи інформаційних та комунікаційних елементів корпоративних мереж, а також виведення з робочого ладу ряду автоматизованих систем. Масова кібератака в державі є загальновстановленим фактом та призвела до втрати доступу до деяких документів та інформації. З цього приводу, 04.07.2017 р. Товариство звернулось з відповідним повідомленням до Департаменту кіберполіції НПУ, яке 14.07.2017г було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390001995. Отже, враховуючи викладене, Товариство не має можливості надати витяг із бухгалтерських регістрів відносно нарахування грошової компенсації ОСОБА_4 Крім того, слід зазначити, що всі обов’язки перед працівниками до березня 2017р. виконані в повному обсязі. Незважаючи на факт проведення АТО на території Донецької області, наше Товариство, як соціально-орієнтоване підприємство, добросовісно та відповідально ставилось до потреб працівників, неухильно та в повному обсязі дотримувалось своїх обов’язків, в тому числі в сфері оплати праці. До відновлення контролю над майном Товариства, зокрема документацією, необхідною для проведення розрахунків заробітної плати ми фізично неспроможні з’ясувати факт наявності зобов’язань перед працівниками. При цьому, Кабінет Міністрів України в п. 9 розпорядження від 11 січня 2017 р. № 8-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» передбачив, що виплата заробітної плати на підприємствах усіх форм власності, які провадять законну господарську діяльність на неконтрольованій території, за умови дотримання ними вимог щодо протидії фінансуванню тероризму та недопущення дій, спрямованих на зміну кордонів або територіальної цілісності України забезпечується з моменту настання умов, визначених пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 р. № 62. (том 2 а.с.7-10)

Суд враховує положення частини 2, 8 ст. 9, частини 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суму якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Таким чином, з наданої Індивідуальної відомості про застраховану особу позивача форми ОК-7, яка була сформована 24.01.2018 року, вбачається, що страхові внески страхувальником за березень 2017 року не сплачені.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про неможливість надати звіт за березень 2017 року щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сформованого згідно до Наказу Міністерства доходів та зборів України №454 від 09.09.2013 року «Про затвердження Порядку формування та надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відносно позивача, оскільки під час вірусної атаки комп’ютерних систем в червні 2017 року було виведено з ладу систему M.E.Doc в якій формуються ці звіти, про що було зазначено у заяві до Киберполіції (том 1 а.с.68). В зв’язку з цим, звіти, виготовлені до липня 2017 р. підприємством втрачено.

Згідно ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідност. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст. 116 КЗпП України.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства) належать: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Вказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов’язань згідно ст.ст.47,83,115,116 КЗпП України.

Науково-Правовим висновком Торгово-промислової палати України визнано, що терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, що супроводжується актами тероризму, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків відповідачем, передбачених трудовим договором.

Головним Управлінням Держпраці у Донецькій області перевірений факт додержання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Актом перевірки від № 05-20-3333/0028 від 03.08.2017 року встановлено, що здійснити нарахування заробітної плати за березень 2017 року та здійснити розрахунок компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток неможливо у зв’язку із втратою контролю над всім майном, документацією, архівом, комп’ютерними системами, системами обліку, програмами забезпечення, що залишились в зоні АТО. (то 1 а.с.69-83).

Таким чином, нарахування заробітної плати за березень 2017 року є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Достовірно встановлено, що через захоплення підприємства невідомими особами відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.

Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вимога щодо наявності вини в діях роботодавця, також передбачена ч. 6 ст. 235 КЗпП.

Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, не підтвердили неправомірність дій відповідача, та суд вважає, що вина відповідача відсутня.

Відповідно до ч. 12 ст.10 Закону України «Про відпустки», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Наказом Державного комітету статистики України 489 від 5 грудня 2008 року затвердженні типові форми первинної облікової документації зі статистики праці (із наступними змінами та доповненнями).

Надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) про надання відпустки (типова форма № П-3 вищезазначеного наказу). На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника (типова форма № П-2 наказу Держкомстату № 489).

Відповідно до п.п. б) п. 121 наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012 року «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» підприємствами ведуться реєстраційні журнали з кадрових питань (особового складу) зі строком зберігання 75 років.

В розпорядженні відповідача відсутні накази про надання відпусток позивачу з яких можливо було б встановити кількість днів відпустки, які не були використані позивачем та які б підлягали компенсації в зв’язку зі звільненням. До матеріалів справи позивачем, в порушення ст. 81 ЦПК України, не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність на день звільнення невикористаних днів відпусток.

Таким чином, вказана позивачем у позовній заяві кількість невикористаних днів відпуски допустимими доказами не підтверджена, а тому не може бути взята судом до уваги.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності засобівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога,' збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Таким чином, суд вважає, що відсутня вина роботодавця в не проведенні своєчасного розрахунку з позивачем, що виключає можливість стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, у зв’язку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Втрата контролю і доступу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходяться на територіях міст, в тому числі і м. Горлівка Донецької області, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звіту, що подавались до контролюючих органів, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями і припинення провадження господарською діяльністю, знівелювала можливість відповідача виконати зобов’язання перед працівниками згідно ст.ст.47,83,115 та 116 КЗпП України. Дата виходу з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, тобто дата встановлення непереборної сили 13 березня 2017 року.

Враховуючи вищезазначених норми права, обставини справи, зокрема ту обставину, що фактів наявності або відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем не доведений позивачем по справі, з боку суду були прийняти відповідні заходи щодо встановлення вказаних фактів, проте їх наявність або відсутність судом не встановлено, незважаючи на то, що фактичне припинення трудових відносин позивача не заперечується представником відповідача по справі, судом також не встановлена наявність вини відповідача у порушення трудового законодавства перед працівниками, звільненими в період встановлення непереборної сили, тобто з 13.03.2017 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується нормами ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, в позові їй відмовлено, то на підставі частин 6 та 7 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне компенсувати витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 21, 47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст. 263, 617 ЦК України, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист порушених прав, які виникли із трудових правовідносин шляхом стягнення грошової компенсації за не використані дні щорічної відпустки, та стягнення середнього заробітку за весь час затримки, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд (Перехідні положення п.п. 15, 15.5), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення був виготовлений 30.03.2018 року.

Суддя Ю.В. Фоміна