Вирок № 73165281, 03.04.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 241/240/17

Провадження № 1-кп/263/98/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Музики О.М.,

за участю секретарів: Чертової О.С., Єрмоленка Р.С., Рудь Ю.О., Лапоног Т.Г.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Джансиз Д.В.,

захисника - адвоката Спруцко В.І.,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження № 42016051290000060 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у смт Ялта Мангушського району Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у смт Ялта Мангушського району Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, 2010 року народження, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із пред'явленим обвинуваченням 11 травня 2016 року ОСОБА_3, за попередньою спільною змовою, з ОСОБА_2 та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, достовірно розуміючи, що згідно з п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення і внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, вилов риби породи «бичок» підйомними пастками заборонено, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, прибули на берег Азовського моря, який розташований поблизу с. Білосарайська Коса у Мангушському районі Донецької області, де приблизно о 05.00 год. ранку, без належного дозволу на пластиковому човні «БОТ» номер НОМЕР_2 з двигуном «Ямаха-200 V 6», вийшли в акваторію Азовського моря, після чого, діючи умисно, незаконно, без належного дозволу на право ведення промислового рибальства, знаходячись приблизно на відстані 700 метрів від узбережжя, забороненим способом та знаряддям, а саме: підйомними пастками мононить, самовільно виловили рибу породи «бичок». 11 травня 2016 року о 06.00 годині під час проведення огляду, який проводився в акваторії Азовського моря поблизу с. Білосарайська Коса у Мангушському районі Донецької області, у пластиковому човні «БОТ» номер НОМЕР_2 було виявлено та вилучено рибу породи «бичок» у кількості 10 400 штуки, розміром від 4 до 15 сантиметрів. Згідно з іхтіологічним оглядом риби було встановлено, що дана риба в кількості 10 400 екземплярів свіжа, була виловлена підйомними пастками, які ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, незаконно, без належного дозволу на право ведення промислового рибальства та порушуючи правила любительського рибальства, забороненим способом та знаряддям, а саме: підйомними пастками мононить, самовільно виловили, тим самим своїми умисними діями завдали шкоду рибним запасам України на загальну суму 353 600 гривень.

Дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Під час розгляду кримінального провадження по суті судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки судом досліджені всі докази, надані сторонами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, не визнав, суду пояснив, що станом на 11 травня 2016 року він працював у ТОВ «Азоврибпром» за договором на період путини, має право на керування катером. ТОВ «Азоврибпром» підйомні пастки брало в оренду. 30 квітня 2016 року закінчився промисел на бичка, його закріпили до бригади ОСОБА_5 для допомоги. 11 травня 2016 року бригада ОСОБА_5 вийшла в море, а він вийшов пізніше, підійшов до ставників і бригада йому перевантажила бичка у такий спосіб - їм передавали ящики з бичком, вони висипали бичка на катер і повертали ящики. Він попросив дозволу у ОСОБА_5 забрати з моря його пастки, оскільки після закінчення промислу ними не можна було ловити бичка, пастки дорого коштують і він не хотів їх залишати у морі, а самостійно для цього виходити у море він не мав права. Через деякий час до них підплили працівники рибінспекції, піднялися на борт, перевірили їх документи, вели зйомку. Він стояв біля керма, пастки не виймав. Інспектори наказали його працівникам підняти пляшки (поплавки) та виламати пастки, що вони й почали виконувати. Інспектори рахували рибу, але він при цьому не був присутнім. Він мав відповідний дозвіл на вилов риби у бригаді ОСОБА_5, зокрема білет на ставникові невода, про що повідомив інспектора. Він зателефонував директору ОСОБА_6 і доповів про ситуацію з рибінспекцією, на що директор сказав підписувати документи, буде штраф за те, що він не мав права перебувати в Азовському морі, а лише у районі бухти Таранья. Його пасток на одній мотузці було 25, а з моря витягнуто 35 пасток. Директору він доповів, що бичка вилучила рибінспекція. Уся риба, що перебувала у катері, була відвантажена йому бригадою ОСОБА_5.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, не визнав, суду пояснив, що 11 травня 2016 року о 5.30 годині він, ОСОБА_20 та ОСОБА_2 на пластиковому човні «Бот», під керуванням ОСОБА_2, вийшли у море, щоб забрати бичка у бригади ОСОБА_5, який вийшов у море на мотодорці з двома каюками. Бичка перевантажували у ящиках з каюка, усього близько 10 ящиків завантажили на їх човен. Після цього вони деякий час дрейфували, до них підплили інспектори рибінспекції та наказали зламати підйомні пастки, що вони і зробили, усю рибу з їх човна вилучили рибінспектори. Він у цей період працював у ТОВ «Азоврибпром» за договором. Протоколи про адмінправопорушення підписував, коли вони були пусті, пояснення він писав, але йому сказали, що до відповідальності притягатиметься підприємство.

Такі показання обвинувачених були перевірені шляхом дослідження всіх наявних у розпорядженні суду доказів та наданні їм відповідної оцінки.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що знайомий з обвинуваченими, оскільки він офіційно працює у ТОВ «Азоврибпром» і обвинувачені станом на 11 травня 2016 року тимчасово влаштовувалися на це підприємство на період путини, мали білет на вилов риби «бичок» на раколовки. 11 травня 2016 року у зв'язку із підвищенням температури води начальник направив його забрати бичка зі ставників, щоб не пропав. У них був у розпорядженні 1 човен і 3 каюка до нього, що приєднуються до човна мотузками. Оскільки один їх човен був несправним, начальник їм виділив човен під керуванням ОСОБА_2, щоб допоміг забрати рибу. У цей день вони завантажили близько 8-10 ящиків з бичком на човен ОСОБА_2, що складає приблизно 280-300 кг риби. Цей човен належить ОСОБА_7, який також працює в їх бригаді і здав свій човен в оренду ТОВ «Азоврибпром». Посередині човна стоїть перетин з дощок у вигляді коробки. На 1 кг йде близько 7-8 бичків. ОСОБА_2 його повідомляв, що планує познімати підйомні пастки, якщо не буде подовжена путина, на що ОСОБА_5 не заперечував та надав дозвіл відлучитися.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що працює заступником директора ТОВ «Азоврибпром», у них працює 16-17 бригад, у бригаді ОСОБА_5 працює близько 8 осіб, до якої входять ОСОБА_2 і ОСОБА_3 На підприємстві працює близько 25 плавзасобів на підставі суборенди. 11 травня 2016 року бригада ОСОБА_5 перебрала 3 ставника, здали 200 кг бичка і 3500 кг тюльки, у цей день ОСОБА_2 рибу не здавав, але ОСОБА_5 доповідав, що перевантажував рибу «бичок» ОСОБА_2 приблизно 200-300 кг. З 01 травня 2016 року закінчилася путина, тому вилов на наживку підприємством не здійснювався. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 офіційно перебували у трудових відносинах з ТОВ «Азоврибпром». У зв'язку із підвищенням температури води виникла необхідність швидше доставляти рибу на берег, щоб вона не пропала. Про затримання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ніхто підприємство не повідомляв. ОСОБА_7 є власником човна, який перебуває в оренді у ТОВ «Азоврибпром». ОСОБА_7 входить до бригади ОСОБА_5 Підйомні пастки належать ОСОБА_2, підприємство бере їх в оренду.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працював рибаком у ТОВ «Азоврибпром», директором якого є ОСОБА_6, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Їх бригадиром був ОСОБА_5, до бригади входили він, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, у їх розпорядженні була мотодорка, яка тягнула ще один човен. У травні 2016 року у зв'язку із тим, що температура води у морі піднялася, на підприємстві було прийнято рішення орендувати катери для того, щоб забирали рибу після виймання її зі ставникових неводів. Для цього були залучені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яким вони відвантажували бичка шляхом складання у ящики і пересипання на «Бот», а ті його транспортували на берег. Того дня з одного ставника вони вивантажили приблизно 270 кг бичка. Потім ОСОБА_2 і ОСОБА_3 поїхали виламувати мотузки, на які кріпилися раколовки, оскільки промисловий вилов на підйомні пастки закінчився з 1 травня, але їх одразу неможливо було усі забрати.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 певний час працював у ТОВ «Азоврибпром». 11 травня 2016 року до бригади ОСОБА_13, куди входить він, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, що працювала у ставниках і вибирали бичка зі ставникового неводу, підійшов катер під керуванням ОСОБА_2, що належить їх підприємству, який працював з ними з метою допомогти перевезти бичка на берег. ОСОБА_13 керував мотодоркою, а інші члени бригади сиділи у причіпних човнах (каюках). Так вони відвантажили на катер ОСОБА_2 близько 15 ящиків бичка з трьох ставників, з ящиків бички висипалися на бот, після чого ящики поверталися. Пізніше йому стало відомо, що після взяття на борт бичка зі ставників ОСОБА_2 попрямував знімати свої розтяжки для раколовок. У команді ОСОБА_2 був ОСОБА_3 і ще один чоловік.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працював у ТОВ «Азоврибпром» під час весняної путини звичайним рибаком у бригаді ОСОБА_13, що складається з 5 чоловік. 11 травня 2016 року вони вийшли у море, вода вже була тепла, тому рибу потрібно було швидше доставляти на берег, для чого їм на допомогу виділявся катер під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_7 У той день на мотодорці був 1 чоловік, четверо на човні, вони вибрали бичка зі ставникових неводів, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підійшли до них на катері і вони їм завантажили 8-10 ящиків. ОСОБА_13 після цього дозволив ОСОБА_2 позабирати мотузки, на які зачепилися раколовки. Бригада ОСОБА_2 їм допомагала перевозити бичка у період з 01 по 11 травня 2016 року. На повний ящик йде приблизно до 30 кг бичка. Без дозволу ТОВ «Азоврибпром» ОСОБА_2 не може використовувати цей катер.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що станом на 11 травня 2016 року працював у ТОВ «Азоврибпром» у бригаді ОСОБА_13, що складається з 5 чоловіків, за кермом човна був ОСОБА_13, у бригаді працює ще ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_7, їх прізвища не пам'ятає, вони знаходилися на окремому човні, що за мотузку тягне моточовен. Того дня їх бригада зняла зі ставників і усього відвантажила на човен ОСОБА_2 і ОСОБА_3 близько 8-10 ящиків бичка.

Такі показання свідків є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані за процедурою згідно з положеннями КПК України, вони відповідають показанням обвинувачених щодо наявності у катері риби «бичок». Судом не приймаються доводи сторони публічного обвинувачення щодо необхідності критичної оцінки показів цих свідків, оскільки про їх допит було заявлено саме прокурором та у подальшому стороною захисту.

Таким чином, аналізуючи показання допитаних незацікавлених у певному вирішенні справи свідків, які отримані у відповідності до вимог КПК України, суд бере їх до уваги, і приходить до висновку, що вони повністю відповідають та узгоджуються з показаннями обвинувачених в частині наявності у катері, яким керував ОСОБА_2, риби «бичок», яку на катер відвантажено командою ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що працює інспектором відділу ОВБР Азоврибохорони. 11 травня 2016 року о 6-ій годині у районі Білосарайської затоки в Азовському морі він здійснював рейд по акваторії моря разом із іншим інспектором рибохорони та мотористом. Був помічений човен, правомірність перебування якого у морі було вирішено перевірити. Самого факту вилову обвинуваченими риби підйомними пастками він не бачив. Перевіркою на катері виявлено рибу «бичок» у кількості 10400 штук, тюлька в мішечках (наживка) та 35 підйомних пасток. При цьому проводилася відеозйомка. Зважування риби у присутності обвинувачених не проводилося. Стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_20 складені адміністративні протоколи. Інспектор не вправі визначати істотність шкоди. Вилучену рибу передали у ТОВ ПП «Бриз».

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що працює головним інспектором відділу ОВБР Азоврибохорони. 11 травня 2016 року близько 6-ої години у районі Білосарайської затоки в Азовському морі він здійснював рейд по акваторії моря разом із ОСОБА_18 і ОСОБА_16 Був помічений катер, на якому троє осіб виймали з моря підйомні пастки. Вони пришвартувалися до катеру, він піднявся на борт, де дізнався, що дозвільних документів на промисел у даних осіб немає, після закінчення промислу вирішили познімати знаряддя лову. У пастках виявлена наживка у вигляді мішечків з тюлькою, а у катері виявлено і вилучено рибу бичок у кількості 10 400 штук. При цьому проводилося фіксування відеокамерою. ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_20 доставлені на берег для складання адміністративних протоколів. Вилучено 35 підйомних пасток. Вага бичка встановлена у ТОВ ПП «Бриз», що становила 355 кг. Встановлення істотності шкоди і кваліфікація діяння як адміністративне чи кримінальне не входить до компетенції інспектора рибохорони, він лише складав адміністративний матеріал за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працює мотористом у ОВБР Азоврибохорони. 11 травня 2016 року о 6-ій годині ранку був помічений човен, у якому троє чоловіків витягали з води заборонені знаряддя лову - підйомні пастки. Під час перевірки на дні човна виявлено рибу «бичок», яка була перерахована тими ж членами команди, на довгій мотузці підйомні пастки та тюлька в мішечках (наживка). ОСОБА_16 знімав підрахунок на відеокамеру.

Такі показання свідків є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані за процедурою згідно з положеннями КПК України, вони відповідають показанням обвинувачених щодо наявності у катері риби «бичок», пасток та тюльки.

Таким чином, аналізуючи показання допитаних незацікавлених у певному вирішенні справи свідків, які отримані у відповідності до вимог КПК України, суд бере їх до уваги, і приходить до висновку, що вони повністю відповідають та узгоджуються з показаннями обвинувачених в частині наявності у катері, яким керував ОСОБА_2 риби «бичок», однак жодний із цих свідків не вказав на те, що особисто бачив вилов риби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на заборонені предмети.

З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2016 року було складено протоколи про адміністративне правопорушення інспектором відділу ОВБР Азоврибохорони ОСОБА_17 відносно ОСОБА_2, інспектором відділу ОВБР Азоврибохорони ОСОБА_19 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_20 з приводу того, що спільно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_20 в районі бази відпочинку «СРЗ» у Білосарайській затоці Азовського моря 11 травня 2016 року о 06.00 год. на пластиковому човні «Бот» НОМЕР_2 займались незаконним ловом риби забороненими знаряддями лову - підйомними пастками у кількості 35 одиниць, виловили рибу «бичок» у кількості 10400, чим завдали збиток на суму 353600 гривень, чим порушили ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП (а. п. 119-150, т. 1).

До вказаних протоколів доданий акт огляду риби, який складений інспектором відділу ОВБР Азоврибохорони ОСОБА_17 у присутності держінспектора Азоврибохорони ОСОБА_16 11 травня 2016 року, де зазначено: «бичок кругляк - 10 400 шт, представлені екземпляри довжиною від 4-15 см, надана до огляду риба свіжа, тіло пружне, зябра червоні, не життєздатна, явні сліди «об'ячеіваніе» відсутні, отже виловлена підйомними пастками», а також доданий аналогічного змісту акт огляду водних біоресурсів, складений 11 травня 2016 року о 16.00 год. у м. Бердянськ за підписом головного спеціаліста Бердянського тервідділу Азоврибохорони ОСОБА_21, держінспекторів ОСОБА_16 і ОСОБА_17 Під час складання адміністративних протоколів складено опис вилученого майна, зокрема, риби «бичок» у кількості 10400, пластикового човна, вантажопідйомника з підвісним двигуном, підйомних пасток 35 одиниць (а. п. 119-150, т. 1).

Указані матеріали дають суду підстави для висновку, що фактично на катері ОСОБА_2 проведений обшук.

Згідно з накладною № 116 від 11 травня 2016 року ТОВ ПП «Бриз» прийнято від ОСОБА_22 355 кг бичка (10400 шт.) (а. п. 134, т. 1).

Розрахунок матеріального збитку, заподіяного незаконним виловом цінних видів водних біоресурсів, виконаний головним інспектором відділу ОВБР Азоврибохорони ОСОБА_17, містить підрахунок шкоди за таксою 34 грн. х 10400 екземплярів = 353 600 грн. (а. п. 133, т. 1). Будь-яких інших доказів на підтвердження розміру спричиненої шкоди стороною обвинувачення не надано.

У довідці за підписом директора ТОВ «Азоврибпром» ОСОБА_6 від 26 грудня 2016 року зазначено, що у зв'язку із закінченням путини у 2016 році, а саме - закінченням промислового вилову бичка, 30 квітня 2016 року були вилучені риболовецькі снасті, недостачі снастей немає (а. п. 152, т. 1).

За повідомленням капітана Маріупольського морського порту судно з реєстраційним номером НОМЕР_2 зареєстровано у Маріупольському морському рибному порту та належить ОСОБА_7 (а. п. 153, т. 1).

Згідно з протоколом огляду речей від 20 грудня 2016 року слідчим був оглянутий диск із записом відео тривалістю 17 хв. 18 сек. (а. п. 154-156, т. 1).

У ході перегляду в судовому засіданні вищевказаного диска встановлено, що відеозапис починається із встановлення осіб чоловічої статі на борту човна в акваторії моря, які представилися як ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_20. Вказані особи витягали з моря пусті підйомні пастки, з'єднані між собою мотузками, деінде з пасток виймають 1-2 бичка, окремо на човні складено рибу «бичок», підрахунок якої проводився шляхом розкладання риби в ящики, на 11-ій хвилині один з чоловіків, що рахував рибу, повідомив, що в ящику перебуває 400 бичків, інший чоловік повідомив, що у нього нараховано 300 рибин, продовжуючи кидати у ящик рибу. Відеозапис підрахунку риби перерваний на 15-ій хвилині, після чого наявне зображення вже розкладеної по ящиках риби і чоловік, що знімав відео, повідомив, що кількість риби складає 10400 штук, 35 одиниць підйомних пасток. Точна кількість ящиків з рибою на відеозапису не зафіксована, ідентифікація на ящиках з рибою щодо її кількості у кожному ящику відсутня. Візуально загальна кількість ящиків складає 13 штук, ящики набрані бичком не повністю. Таким чином, факт вилову бичка підйомними пастками на відеозаписі не зафіксований, а лише факт наявності у кузові човна певної кількості бичка і факт витягування з моря пустих пасток на мотузках ОСОБА_3 та ОСОБА_20.

Згідно з протоколом огляду речей від 06 лютого 2017 року та фототаблиці до нього слідчим оглянуто катер БОТ реєстраційний номер НОМЕР_2, який складається з двох відсіків - кабіни та кузова і носової частини, яка обладнана для транспортування вантажу, у кузові встановлений дерев'яний перетин. Зі слів ОСОБА_7, вказаний катер він у період часу з березня по травень 2016 року здавав в оренду «Азоврибпром» (а. п. 158-163, т. 1).

Згідно з протоколом огляду речей від 06 лютого 2017 року та фототаблиці до нього слідчим оглянуто приміщення складу «Азоврибпром» по вул. Луніна, 2а в м. Маріуполі, де знаходяться два пропіленових мішка, в яких наявні підйомні пастки, мононить чорного кольору, вічко 10 мм, діаметром 0,3 мм, довжина 0,6 м, у кількості 35 штук (а. п. 170-173, т. 1).

Згідно з протоколом огляду речей від 06 лютого 2017 року та фототаблиці до нього слідчим оглянуто ділянку місцевості по АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 продемонстрував 100 шт. підйомних пасток (а. п. 176-179, т. 1).

Відповідно до сертифікату компетенції від 04 березня 2014 року № 00011/2014-F, виданого строком до 18 лютого 2018 року, та підтвердження до нього, ОСОБА_2 має кваліфікацію і сертифікацію для персоналу риболовних суден та несення вахти (а. п. 189, т. 1).

За даними журналу інформувань про вихід та повернення плавзасобів впс «Ялта» за 11 травня 2016 року є відомості про вихід човнів: мотоботу НОМЕР_2 - капітан ОСОБА_2 +2, мотоботу НОМЕР_3 - капітан ОСОБА_23 +4, каюків НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 - капітан ОСОБА_23 (а. п. 208-210, 212-214, т. 1).

Згідно з цивільно-правовим договором від 28 лютого 2016 року між ТОВ «Азоврибпром», в особі директора ОСОБА_6, та ОСОБА_2 укладений договір на виконання таких робіт: вилов риби в акваторії Азовського моря під час весняної путини за адресою: вул. Безуха, 1л, с. Білосарайська Коса, Першотравневий район, Донецька області, у строк з 01 березня 2016 року до закінчення путини, за угодою сторін договір може бути продовжено на весь період промислу 2016 року. За вказаним договором виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, самостійно набирає бригаду для здійснення промислу в Азовському морі із затоками, лиманами, протоками у межах квоти ТОВ «Азоврибпром» (а. п. 215, т. 1).

За додатковою угодою до цивільно-правового договору від 01 березня 2016 року бригада № 16 складається з бригадира ОСОБА_2, рибалки ОСОБА_3 (а. п. 216, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2012 року на риболовний човен «Бот», бортовий реєстраційний номер НОМЕР_2, мотор «Ямаха» 200 к.с., власник ОСОБА_7, видано судновий білет серії НОМЕР_7 (а. п. 217, т. 1).

За договором фрахтування судна від 16 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Азоврибпром», в особі директора ОСОБА_6, ОСОБА_7 надав ТОВ «Азоврибпром» у користування судно, бортовий номер НОМЕР_2, для здійснення промислового вилову строком до 31 грудня 2019 року (а. п. 218, т. 1).

Відповідно до квитанції від 11 травня 2016 року № 630 від ОСОБА_5 ТОВ «Азоврибпром» прийнято 200 кг бичка, 3 500 кг тюльки (а. п. 219, т. 1).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 666864 з 16 липня 2009 року ТОВ «Азоврибпром» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. п. 221, т. 1).

Згідно з ліцензією серії АЕ № 195686 від 08 серпня 2014 року ТОВ «Азоврибпром» вправі здійснювати діяльність, пов'язаної з промисловим виловом риби, з 11 серпня 2014 року на необмежений строк (том 1 а. п. 220).

Разом з тим, стороною захисту у судовому засіданні фактичні обставини справи заперечувались, і відмінність в їх позиціях зводилася до питання, чи вбачається у діянні обвинувачених склад кримінального правопорушення - злочину за ч. 1 ст. 249 КК України, зокрема чи доведено органом публічного обвинувачення обставини вилову риби «бичок» саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Частина 1 статті 249 КК України передбачає настання кримінальної відповідальності виключно за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Суспільною небезпечністю цього кримінального правопорушення визначається завдання шкоди рибним запасам та іншим водним тваринам в Україні шляхом їх хижацького знищення.

Об'єктом злочину є науково обґрунтоване, раціональне використання і охорона риби та інших водних тварин та їх відтворення. Предметом злочину є риби різноманітних пород, що знаходяться у стані природної волі.

Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, якщо ним заподіяно істотну шкоду.

За положеннями Закону України «Про тваринний світ» одним із видів використання об'єктів тваринного світу є рибальство. Рибальством вважається промислове добування риби. Промисловим рибальством є спосіб спеціального використання об'єктів тваринного світу підприємствами, установами, організаціями і громадянами, яким надається право ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках, до яких також належать внутрішні морські води, які використовуються для промислового добування риби. Під поняттям промислу розуміються випадки вилову риби з використанням промислових засобів (сіток, неводів тощо). Промислом охоплюється як одиничний акт добування, так і дії, що складаються з ряду вольових актів. Незаконність зайняття рибним промислом має місце при здійсненні його без належного дозволу, у заборонений час, у недозволених місцях, а також забороненим способом і знаряддям лову.

Суб'єктивна сторона злочину виражається у формі умислу. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років.

Так для встановлення наявності об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, за яким пред'явлено обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, необхідно встановити факт промислового рибальства, яке проявилося у вилові риби без належного дозволу, у заборонений час, у недозволеному місці або забороненим способом, які призвели до істотної шкоди.

За положеннями ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених. У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумцій факту.

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєренцов проти України»). Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд, проводячи оцінку поданих прокурором доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходить з такого.

Акти огляду риби, наявні на аркушах провадження 119-150 та відеозапис матеріалу, оглянутого у судовому засіданні, дають підстави, що фактично на катері ОСОБА_2 проведений обшук та вилучено майно (рибу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним кодексом України.

Положення статті 2 КПК України вказують на те, що завданнями кримінального провадження, крім іншого, є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких між іншим, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Так, зокрема, згідно з ст. ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Положеннями ч. 2 ст. 87 КПК України передбачено, що суд зобов'язаний визнати істотним порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Частина перша статті 87 КПК України вказує, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Порядок проникнення до іншого володіння особи врегульований у статті 233 КПК України, а порядок отримання дозволу на проведення обшуку та сам обшук проводиться у порядку, передбаченому ст. ст. 234 - 236 КПК України. .

Доказів, які б указували на те, що відповідним органом досудового розслідування обшук катера, яким керував ОСОБА_2 11 травня 2016 року, проводився у відповідності до наведених положень процесуального закону та уповноваженими особами суду не представлено, тому у силу статті 87 КПК України проведені дії, а саме: акти проведення огляду та вилучення риби не є допустимими доказами, оскільки проведенні поза порядком, врегульованим кримінальним процесуальним законом, у зв'язку з чим судом не приймаються.

Підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення та власноруч написані пояснення при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не можуть свідчити та розцінюватися судом як факт вчинення ними саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки такі складені не у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України та за своїм змістом не є доказом у розумінні ст. 99 КПК України.

Факт перебування обвинувачених у трудових відносинах з ТОВ «Азоврибпром» підтверджена як цивільно-правовим договором і додатковою угодою до нього, так і показами свідків, а тому, з урахуванням наявності у катері ОСОБА_2 риби «бичок», підстави для висновку про здійснення обвинуваченими незаконного рибного промислу відсутні.

Оглянутий у судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження відеоматеріал не підтверджує факт промислового рибальства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яке проявилося у вилові риби у заборонений час та забороненим способом, оскільки із нього не вбачається, що саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснюють вилов риби у вказаний в обвинувальному акті час і спосіб.

Наведені в обвинувальному акті обставини спростовуються також і показами свідків, зокрема самих працівників рибохорони, які вказали, що особисто не бачили як обвинувачені здійснювали вилов риби, що у сукупності вказує на отримання ними риби саме від бригади ОСОБА_5

При цьому заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що указані риболовні пастки на відеофіксації витягувалися із морської акваторії саме за вказівкою працівників рибохорони, проте і під час їх витягування відсутній факт вилову риби «бичок», оскільки із них вбачається лише наявність деінде одного чи двох рибин «Бичок».

Як зазначено вище, обов'язковою умовою для встановлення об'єктивної сторони злочину є доведеність істотної шкоди, яка за положеннями ст. ст. 1, 7, 8, 9, 91 КПК України підлягає саме доведенню у спосіб, який визначений цим Кодексом.

При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним рибним промислом, істотною, треба враховувати вартість, екологічну цінність, кількість добутого, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.

У той же час слід відзначити, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають доказуванню, а обов'язок по доказуванню виду і розміру шкоди у даному випадку згідно з вимогами ст. 92 КПК України покладений на прокурора.

Пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК України регламентовано, що слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Проте на виконання свого прямого обов'язку з доказування виду і розміру шкоди, будучи зобов'язаним звернутися до експерта для проведення експертизи, стороною обвинувачення не надано суду експертного висновку щодо виду і розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, яку слід розцінювати як істотну.

А факт перерахунку риби, який зазначений в акті та який не у повному обсязі відображений на відеоматеріалі, не підтверджує у належний спосіб такий розмір, для суду є сумнівним та не може тлумачитися на користь доведення вини.

Інші докази, які дослідженні у судовому засіданні, у своїй сукупності також не підтверджують наявність складу кримінального правопорушення.

За змістом ч. 3 ст. 17 КПК України обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Під час розгляду кримінального провадження прокурором не представлено суду доказів, які б указували на те, що акти проведення огляду, які за своїм змістом є обшуком, факт вилучення риби, розмір істотної шкоди, проведені та встановлені на засадах, які передбачені наведеними нормами кримінального законодавства.

Таким чином, у зв'язку із недоведеністю факту реальних дій із вилову рибу в указаний в обвинувальному акті спосіб, недоведеністю завдання кримінальним правопорушенням істотної шкоди не доведена об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, внаслідок чого підстав у суду для обґрунтованого, переконливого, неспростовного висновку про наявність в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення немає.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Суд зазначає, що завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (стаття 2 КПК України).

Положення статті 62 Конституції України регламентують, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічну позицію викладено і в загальних засадах кримінального провадження, зокрема у ст. 17 КПК України, яка крім іншого регламентує, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконних шляхом.

За загальним правилом частини першої статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У кримінальному провадженні доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» визнано неприпустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

За правилами ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1), обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3).

Згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставина, передбачена пунктом 2 частини першої цієї статті (встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення), виявляється під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Таким чином, оцінюючи та аналізуючи подані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що представлені стороною обвинувачення та досліджені і перевірені судом докази не дають підстав для обґрунтованого, вмотивованого, переконливого висновку про доведеність того, що в діянні обвинувачених є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід визнати невинуватими та виправдати з цих підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у пред'явленому їм обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнати невинуватими та виправдати у зв'язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинувачених є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року на підйомні пастки в кількості 35 штук та рибу породи «бичок» в кількості 10400 штук.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 22 лютого 2017 року на автомобіль ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіль ВАЗ-21013, державний номерний знак НОМЕР_8, що належать ОСОБА_2.

Скасувати арешт, накладений ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2017 року на катер «БОТ», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_7.

Речові докази - рибу породи «бичок» вагою 355 кг, передані на зберігання до ТОВ РП «Бриз» (вул. Халтуріна, 3, м. Бердянськ) та журнал виходу-приходу суден (плавзасобів) - повернути ТОВ «Азоврибпром»; підйомні пастки в кількості 35 штук, передані на зберігання до Азоврибохороні (вул. Луніна, 2а, м. Маріуполь), повернути ОСОБА_2; катер «БОТ», реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_7, - залишити ОСОБА_7; матеріали адміністративних справ відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ДВД-диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Музика