Ухвала суду № 73164476, 30.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 137/703/17

Провадження №11-кп/772/283/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «30» березня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12017020210000096 від 01.04.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_4

народження 1961 року 05 місяця 03 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

району Вінницької області, українця,

громадянина України, в силу ст. 89

КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_5

народження 1973 року 11 місяця 07 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

Вінницької області , українця, громадянина

України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_5

захисників – адвокатів: ОСОБА_6, ОСОБА_7

за апеляційними скаргами захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року, -

В с т а н о в и в:

Вироком Літинського районного суду Вінницької області від 24.11.2017 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 3 місяців арешту.

Даним вироком визнано ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 місяців арешту.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави у відшкодування витрат за проведення товарознавчого дослідження у сумі 175 грн. 92 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави у відшкодування витрат за проведення товарознавчого дослідження у сумі 175 грн. 92 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що 30.03.2017 р. приблизно о 14:00 год. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5, розпиваючи спиртні напої на вулиці поряд із входом на територію домогосподарства ОСОБА_8, яке розташоване за адресою: вул. Шевченка, 7, с. Микулинці Літинського району Вінницької області помітили мобільний телефон «Номі І240», який випадково випав із кишені ОСОБА_8 ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно й за попередньою змовою із ОСОБА_5, маючи умисел на вчинення крадіжки чужого майна, переконавшись, що їх дії не будуть помічені, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрали мобільний телефон «Номі І240», вартість якого відповідно до висновку експерта № 359 від 10.04.2017 р. становить 712,51 гривень. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з викраденим телефоном зникли з місця вчинення злочину. Надалі ОСОБА_5 вимкнув викрадений мобільний телефон та викинув сім-картку, після чого разом із ОСОБА_4 збув мобільний телефон ОСОБА_9, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 ставить питання про скасування вироку Літинського районного суду Вінницької області від 24.11.2017 року, а провадження в справі – закрити, в зв’язку з відсутністю в діях його підзахисного складу кримінального правопорушення.

Свої вимоги захист мотивував тим, що вирок суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що досудове та судове слідство було проведено неповно, упереджено та з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Обвинувачення ОСОБА_5 ґрунтується на припущеннях, побудованих на показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_8, які прямо не вказали, що були свідками події кримінального правопорушення. Вказує, що обвинувачені ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 повідомили свідку ОСОБА_9 про знахідку, а не крадіжку телефону і запропонували придбати його за грошові кошти. Крім того обвинувачений ОСОБА_5 заперечив крадіжку даного телефону.

В апеляційній скарзі захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку Літинського районного суду Вінницької області від 24.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження закрити в зв’язку з відсутністю в діях його підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Свої вимоги захист мотивував тим, що вироку суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги до уваги одні докази і відкинув інші, крім того висновки суду містять істотні суперечності. Зазначає, що у вироку суд посилається на показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_8, але жоден із свідків прямо не вказали, що були свідками події кримінального правопорушення, а тільки виказали припущення з даного приводу. Вказує, що обвинувачені ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 повідомили свідку ОСОБА_9 про знахідку, а не крадіжку телефону і запропонували придбати його за грошові кошти. Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що телефон знайшов його товариш ОСОБА_4 біля дороги громадського значення.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 подав заперечення на апеляційні скарги захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 та захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4, в яких просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а вирок Ліитинського районного суду Вінницької області від 24.11.2017 року – без змін, оскільки вирок є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_7 та захисника – адвоката ОСОБА_6, які підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах в повному обсязі, міркування прокурора , який заперечив проти апеляційних скарг та вважає вирок суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги захисників – адвокатів не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення – це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

На думку апеляційного суду, таке рішення є законним, оскільки відповідає завданням кримінального провадження щодо захисту особи, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений та засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб є обґрунтованими.

Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України - є правильною.

Посилання в апеляційних скаргах захисників – адвокатів, що судове слідство проведено неповно, не об’єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально – процесуального законодавства, доказах є безпідставними.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даному провадженню дотримано вимог кримінально – процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об’єктивної істини.

Суд першої інстанції ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи адвокатів аналогічні тим, які викладені в апеляційних скаргах про те, що їх підзахисні не вчиняли крадіжку телефону.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), суд першої інстанції обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_8, яка показала, що 30.03.2017 р.за адресою її домогосподарства прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, котрих вона бачила разів чотири в житті, та принесли із собою ємність із алкоголем та запропонували спільно вжити, на що вона вагаючись погодилась. Алкоголь вони вживали за територією домогосподарства за кілька метрів від проїжджої частини. Телефон був при ній, оскільки до неї телефонував її ж чоловік.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду першої інстанції, що спільно проживає із ОСОБА_8 у с. Микулині Літинського району Вінницької області та 30.03.2017 р. виїхав до м. Вінниці Вінницької області у своїх справах. Згодом, коли зателефонував до ОСОБА_8 та хотів щоб вона його зустріла при приїзді з м. Вінниці, почув нечітку мову останньої та чоловічі голоси та зробив висновок, що вона перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Зазначає, що спілкувався тоді по телефону із ОСОБА_4 По приїзду виявив відсутність мобільного телефону у ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_9 повідомив суду першої інстанції , що він працює на пилорамі, до нього звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_12 та повідомили, що знайшли телефон та запропонували його придбати за грошові кошти. ОСОБА_9 дослідив телефон, впізнав володільця телефона за наявними на ньому відеофайлам та вирішив придбати цей телефон, щоб надалі повернути реальному власнику.

Викладені в апеляційних скаргах захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 твердження, що обвинувачені не знали про належність телефону потерпілій ОСОБА_8 спростовуються показами обвинуваченого ОСОБА_4, так як він спілкувався із ОСОБА_10, - чоловіком потерпілої ОСОБА_8 і який вимагав у ОСОБА_4, щоб він повернув телефон.

Обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_5 були обізнані про наявність телефону у потерпілої ОСОБА_8, оскільки бачили його, коли вона розмовляла із чоловіком, під час розпиття з ними спиртних напоїв.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Також згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Розглядаючи справу в межах апеляційних скаргах, апеляційний суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 районний суд дотримався вимог ст. 65 КК України, та призначив покарання з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, осіб обвинувачених , а саме те, що останні негативно характеризується за місцем проживання, зловживають алкогольними напоями, тому і апеляційний суд вважає, що призначена міра покарання - є достатньою для їх виправлення та перевиховання та попередження вчинення ними нових злочинів.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо помер обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №326-Г від 01.01.2018 року,

Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

Отже, у зв’язку з встановленим фактом смерті обвинуваченого ОСОБА_4 кримінальне провадження щодо останнього підлягає закриттю, в зв’язку із смертю ОСОБА_4

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року щодо ОСОБА_5 за ч.2 ст. 185 КК України.– залишити без змін.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року щодо ОСОБА_4 – скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України в зв"язку зі смертю обвинуваченого.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_14 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: