Рішення № 73160337, 29.03.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2018 р.Справа № 924/1226/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попик О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Шепетівської міської ради, м. Шепетівка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка

про стягнення 182 015,78 грн. заборгованості за концесійним договором від 02.12.2011р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1В, довіреність № 01-13/52 від 05.01.2018р.,

ОСОБА_2, довіреність № 01-13/51 від 05.01.2018р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 27.03.2018р.

В судовою засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

22.12.2017р. на адресу суду надійшла позовна заява Шепетівської міської ради, м. Шепетівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка про стягнення 182 015,78 грн. заборгованості за договором концесії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.01.2018р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Мусі М.Є.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.01.2018 року відкрито провадження у справі № 92412269/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.02.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми недоплаченого концесійного платежу за експлуатацію цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Шепетівське підприємство теплових мереж” згідно умов концесійного договору від 02.12.2011р. в розмірі 182015,78 грн. за період 3 квартал 2017 року.

Стверджує, що за III квартал 2017 року відповідач повинен був до 25.10.2017 р. сплатити концесійний платіж, скоригований на індекс інфляції за поточний квартал відповідно до п.4 Методики розрахунку концесійних платежів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. №639 в сумі 182 015,78 грн. з наступного розрахунку: 261519,82 грн. х 100,2% х 99,9%х102,0% - 0,66 грн. - 85000,00 грн. = 182 015,78 грн., де: 261519,82 грн. - проіндексований концесійний платіж за II квартал 2017 року, в тому числі 100,2% - індекс інфляції за липень місяць 2017 року, 99,9% - індекс інфляції за серпень місяць 2017 року, 102,0% - індекс інфляції за вересень місяць 2017 року, 0,66 грн. – сума переплати за попередній період 2017 року, 85000,00 грн. - сплачено 30.08.2017 року авансом концесійний платіж за III квартал 2017 року. Однак, в повному обсязі оплату не проведено, що й призвело до виникнення боргу в сумі 182015,78 грн.

Розрахунок платежів позивачем здійснено з посиланням на п. 10 концесійного договору, ст. 15 Закону України „Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності”, а також на ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 18 Закону України „Про концесії”.

В обґрунтуванні позовних вимог вказує, що за своєю правовою природою заявлена сума позову є грошовим зобов’язанням концесіонера з внесення саме концесійного платежу з нарахованою індексацією.

У письмових поясненнях зазначає, що згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків зокрема є договори та інші правочини. Укладений між сторонами правочин з якого виникли взаємні права та обов’язки за своїм змістом і правовою природою є договір концесії. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 ст. 407 Господарського Кодексу України визначено що користування об’єктом концесії є оплатним.

Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про концесії» концесійні платежі це плата обумовлена у концесійному договорі яку вносить концесіонер за право створення (будівництва) та або управління експлуатації об’єктів що надаються в концесію. Умови розмір і порядок внесення концесійних платежів встановлено в законі України «Про Концесії», «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності.

Наголошує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про концесії» однією з істотних умов договору концесії є умови розмір і порядок внесення концесійних платежів. Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про концесії» встановлено, що концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно до умов концесійного договору незалежно від наслідків господарської діяльності. У пункті 6 статті 15 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» встановлено, що концесійні платежі вносяться концесіонером у розмірі, визначеному сторонами концесійним договором. Концесійні платежі встановлюються у фіксованому розмірі. У пункті 7 ст. 15 цього ж закону визначено, що концесійні платежі встановлюються у фіксованому розмірі, враховуючи вартість наданого в концесію об'єкта за результатами його оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, та/або як частка (у відсотках) прибутку від концесійної діяльності, отриманого концесіонером.

У вказаних нормативних актах фіксований розмір концесійного платежу визначається як розмір концесійного платежу за перший квартал, що настає після укладення договору концесії і фіксується у договорі. Індексацію концесійних платежів закріплено в Законі України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» Так згідно п. 8 ст. 15 закону передбачено, що фіксований розмір концесійних платежів, встановлений виходячи з вартості наданого в концесію об’єкта підлягає індексації відповідно до законодавства.

Зазначені вище положення Закону відображені в пункті 10 концесійного договору. Зокрема, сторони договору встановили фіксований розмір концесійного платежу та передбачили індексацію подальших концесійних платежів. Однією з особливостей концесії об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, є можливість зміни обумовленого розміру платежу у вигляді інфляційного нарахування для забезпечення компенсації втрат від знецінення грошових коштів.

Тобто, в даному випадку інфляційне нарахування розміру концесійного платежу являється його складовою частиною. В свою чергу, положення чинного законодавства не містять заборони на сплату розміру концесійного платежу без інфляційного нарахування. Отже, позивач, не був позбавлений права приймати від відповідача концесійні платежі без врахування інфляції. Між тим, позивач також не позбавлений права вимагати сплати концесійного платежу з врахуванням інфляційного нарахування, як це передбачено законом.

До того ж, одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов’язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором.

На думку позивача, відповідач, підписавши концесійний договір, погодився з його умовами, між інших, щодо індексації платежів, отже підтвердив свою згоду з умовами стосовно сплати концесійних платежів з урахуванням інфляції. Ч. 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 526. 612. 629 ЦК України).

Відповідач, у відзиві на позов від 02.02.2018р. зазначає, що не погоджується із сумою заявлених Позивачем вимог. При цьому, зазначає, що 30 жовтня 2017 року, рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 292 «Про встановлення ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення», Відповідачу визначено нульовий рівень рентабельності, який враховується в тарифах ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та централізованого опалення, а також встановлено економічно обґрунтовані тарифи на централізоване опалення для населення, а також на теплову енергію для потреб бюджетних установ та для потреб інших споживачів. Станом на 01.11.2017 року сума невідшкодованої Відповідачеві заборгованості з різниці в тарифах для населення становила 17 811 418,13 грн.; заборгованість з різниці в тарифах для бюджетних установ, що фінансуються з місцевого бюджету становила 7 936 799,59 грн. За результатами діяльності за 1-е півріччя 2017 року та 9 місяців 2017 року фінансові результати діяльності Відповідача є збитковими.

За таких умов, Порядком визначення об’єктів концесії, концесіонерам яким можуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації, та умов їх надання (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 року № 1114) передбачено, що концесіонерам збиткових і низькорентабельних об’єктів концесії, які мають важливе соціальне значення, концесієдавець може надати пільги щодо концесійних платежів, а також передбачити в договорі надання дотацій, компенсацій та пільг. Наголошує на тому, що відповідач неодноразово звертався до Позивача з проханням розглянути питання про звільнення підприємства від сплати концесійних платежів.

Крім того, звертає увагу суду на те, що концесійний платіж виключено із структури тарифу на теплову енергію та послуги з централізованого опалення, а органом виконавчої влади відповідачу встановлено нульовий рівень рентабельності. У такій ситуації сплата концесійного платежу можлива лише за рахунок не виконання інших статей витрат. Саме тому, 27 листопада 2017 року Відповідач звертався на адресу позивача з претензією про сплату матеріальних збитків у сумі 1 289 357,32 грн. через дії позивача. Зазначає, що між ТОВ «Шептівка Енергоінвест» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» укладено договори постачання природного газу на період з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року, тому першочерговим обов’язком Відповідача є здійснення оплати за отриманий природний газ. Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд у позові відмовити.

У запереченні на відзив позивач зазначає, що положеннями договору сторони обумовили зміну розміру платежу, який по своїй природі є способом проведення розрахунків, а саме – узгодити певний порядок індексації концесійних платежів та визначили цей порядок обов’язковим для виконання сторонами, про що свідчать печатки та підписи їх уповноважених представників на договорі. Концесійні платежі вносяться концесіонером у розмірі, визначеному сторонами концесійним договором. Концесійні платежі вносяться грошовими коштами, у безготівковій формі у строки, встановлені договором концесії. А, відтак, за своєю правовою природою, зазначена в позовній заяві сума 182 015, 78 грн. є грошовим зобов’язанням концесіонера з внесенням саме концесійного платежу з нарахованою індексацією станом на 23.11.2017 року. Оскільки, строк сплати боргу відповідачем настав, має місце порушення зобов’язань відповідачем. Отже, позивач має право вимагати від відповідача належного виконання зобов’язань за договором та сплати концесійних платежів у розмірі, визначеному договором та чинним законодавством.

Крім того, посилаючись на роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України позивач зазначає, що концесіонер вносить концесійні платежі у розмірі, визначеному сторонами концесійним договором. Що стосується максимального (граничного) розміру ставки концесійного платежу, то згідно з Методикою вибір способу розрахунку концесійногоплатежу здійснюється концесієдавцем самостійно з урахуванням сфери господарської діяльності, в якій об'єкт державної або комунальної власності наданої в концесію

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

02.12.2011р. між Шепетівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест” укладено концесійний договір, згідно умов якого концесієдавець надає на 12 років концесіонеру право істотно поліпшити та здійснювати управління (експлуатацію) об’єкта концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері теплопостачання за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього договору. Об’єктом концесії є цілісний майновий комплекс „Шепетівське підприємство теплових мереж”, юридична адреса якого м. Шепетівка, Хмельницька область, провулок Короленка, 1-а (п. п. 1, 2).

Об’єкт концесії - цілісний майновий комплекс „Шепетівське підприємство теплових мереж” був переданий 23.05.2012р. за актом приймання-передачі.

Згідно п. 10 договору, концесіонер в установленому порядку робить перший внесок за надання об’єкта в концесію на рахунок №31418687700006 ГУДКУ протягом 10 робочих днів з дня підписання акту приймання – передачі об’єкту концесії. Наступні концесійні платежі з розрахунку 40083,60 грн./міс. вносяться щоквартально незалежно від наслідків господарської діяльності до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Розрахунок концесійних платежів проводиться відповідно до Методики розрахунку концесійних платежів, затвердженої Постановою КМУ від 12.04.2000р. №639. Фіксований розмір концесійних платежів, встановлений виходячи з вартості наданого в концесію об’єкта, підлягає індексації відповідно до законодавства.

У пунктах 24 та 25 договору сторони погодили порядок нарахування та використання амортизаційних відрахувань. Так, згідно п. 24, протягом всього строку дії договору концесіонер у порядку, передбаченому законодавством України, нараховує суми амортизаційних відрахувань. Згідно п. 25, амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди, отримані у концесію або створені у зв'язку з виконанням умов цього договору, залишаються у розпорядженні концесіонера і використовуються виключно на відновлення основних фондів, отриманих у концесію, або створених у зв'язку з виконанням умов цього договору.

Згідно розрахунку позивача, відповідач за період 3 квартал 2017 року мав сплатити 267016,44 грн. концесійний платіж за тепло (з урахуванням індексації).

Як вбачається з розрахунку, розмір концесійного платежу за заявлений період визначався шляхом коригування концесійного платежу за попередній квартал на індекс інфляції за поточний квартал. При цьому, базовий платіж, з якого розпочато обрахунки концесійних платежів за заявлений період, взято у розмірі 261519,82грн.

Матеріали справи містять виписку по рахунку від 30.08.2017р. про перерахування відповідачем коштів в рахунок сплати концесійного платежу в сумі 85000 грн. із призначенням платежу „концесійний платіж за ІІІ квартал 2017р.”

Згідно розрахунку позивача, у відповідача наявний борг за оплату концесійних платежів (з урахуванням індексації) за період за III квартал 2017 року в сумі 182 015,78 грн. з наступного розрахунку: 261519,82 грн. х 100,2% х 99,9%х102,0% - 0,66 грн. - 85000,00 грн. = 182 015,78 грн.

У зв’язку із несплатою суми концесійного платежу у повному обсязі позивач звернувся до відповідача з листом про сплату боргу в розмірі 182015,78 грн. до 23.11.2017р.

Також у матеріалах справи наявний лист позивача до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.05.2016р. щодо застосування Методики розрахунку концесійних платежів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000р. №639, ч.ч. 6-8 ст. 15 Закону України „Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності”, а також на ст.ст. 627, ч. 1 ст. 628, 629, ч. 1 ст. 632, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 1, 12 Закону України „Про концесії”.

Листом від 12.07.2016р. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало роз’яснення, у якому посилаючись на ч. 1 статті 10, ст. 12 Закону України "Про концесії", частину шосту статті 15 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", ст. 241 Закону України "Про концесії" приходить до висновку, що законодавством передбачено гарантії прав концесіонерів, зокрема, держава гарантує додержання встановлених актами законодавства умов для провадження концесіонерами діяльності, пов'язаної з виконанням концесійних договорів, захист їхніх прав і законних інтересів, а зміни, що вносяться до законодавства, не повинні погіршувати умов для провадження концесіонерами діяльності з реалізації проектів на умовах концесії. З огляду на викладене, концесіонер вносить концесійні платежі у розмірі, визначеному сторонами концесійним договором.

Що стосується максимального (граничного) розміру ставки концесійного платежу, роз’яснено, що згідно з Методикою, вибір способу розрахунку концесійного платежу здійснюється концесієдавцем самостійно з урахуванням сфери господарської діяльності, в якій об'єкт державної або комунальної власності надано в концесію. Разом з цим, Методикою визначено, що розмір ставки концесійного платежу визначається концесієдавцем за результатами концесійного конкурсу з урахуванням показників рентабельності відповідної сфери господарської діяльності, в якій об'єкт державної або комунальної власності надано в концесію (чим вищий показник рентабельності, тим вищий відсоток концесійного платежу), та розміру інвестицій концесіонера в наданий у концесію об'єкт (чим більше концесіонер інвестує в об’єкт, тим нижчий відсоток концесійного платежу). Зокрема, показник рентабельності за видами економічної діяльності, а саме "Рентабельність операційної діяльності підприємств за видами економічної діяльності", визначається Держстатом та оприлюднюється на його офіційному сайті (статистична інформація) в підрозділі "Діяльність підприємств" розділу "Економічна статистика". Відповідно до методологічних пояснень Держстату, розміщених на тому ж офіційному сайті, інформація за видами економічної діяльності наведена згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (ДК 009:2010), затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, яка гармонізована з Класифікацією видів-економічної діяльності Європейського Союзу (NАСЕ Rev.2006). Рівень рентабельності операційної діяльності розрахований як відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності підприємств. Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток, збиток) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Операційна діяльність – основна - діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами правочин, з якого виникли взаємні права та обов’язки, за своїм змістом і правовою природою є договором концесії.

Договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб’єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об’єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про концесії”).

Концесія передбачає оплатне використання об’єкта концесії.

Концесійні платежі - це плата, обумовлена у концесійному договорі, яку вносить концесіонер за право створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об’єктів, що надаються в концесію (ч. 1 ст. 2 Закону України „Про концесії”).

Умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів встановлено в Законі України „Про концесії”, Законі України „Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності” та в Постанові Кабінету Міністрів України „Про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів” №639 від 12.04.2000р.

У пунктах 6, 7 статті 15 Закону України „Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності” встановлено, що концесійні платежі вносяться концесіонером у розмірі, визначеному сторонами концесійним договором. Концесійні платежі встановлюються у фіксованому розмірі.

Зміст поняття фіксованого розміру концесійного платежу розкривається в Законі України „Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності” (п. 7 ст. 15) та у Методиці розрахунку концесійних платежів (п.п. 1, 4).

У вказаних нормативних актах фіксований розмір концесійного платежу визначається як розмір концесійного платежу за перший квартал, що настає після укладення договору концесії і фіксується у договорі. У Методиці наведено формулу визначення фіксованого розміру концесійного платежу.

Індексацію концесійних платежів закріплено в Законі України „Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності” та в Методиці розрахунку концесійних платежів. Так, згідно п. 8 ст. 15 Закону, фіксований розмір концесійних платежів, встановлений виходячи з вартості наданого в концесію об’єкта, підлягає індексації відповідно до законодавства. Згідно п. 4 Методики, розмір концесійного платежу за кожний наступний квартал визначається шляхом коригування концесійного платежу за попередній квартал на індекс інфляції за поточний квартал.

Зазначені вище положення Закону та Методики відображені сторонами у пункті 10 концесійного договору. Зокрема, сторони договору встановили фіксований розмір концесійного платежу та передбачили індексацію подальших концесійних платежів з посиланням на Методику розрахунку концесійних платежів. Тобто, в даному випадку інфляційне нарахування розміру концесійного платежу являється його складовою частиною. Отже, позивач не позбавлений права вимагати сплати концесійного платежу з врахуванням інфляційного нарахування, як це передбачено законом.

При цьому, п. 4 Методики розрахунку концесійних платежів у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 р. № 130 виключено. Натомість передбачено, що концесійний платіж розраховується одним із таких способів: 1) як частка (у відсотках) вартості наданого у концесію об’єкта за результатами його оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; 2) як частка (у відсотках) чистого доходу від провадження концесійної діяльності (реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням суми фіксованого концесійного платежу, визначеної за результатами концесійного конкурсу; 3) як частка (у відсотках) вартості наданого у концесію об’єкта за результатами його оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, та частка (у відсотках) чистого доходу від провадження концесійної діяльності (реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі шляхом установлення, зміни і припиненнягосподарських правовідносин.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, сторони не скористались своїм правом щодо внесення змін до концесійного договору від 02.12.2011р. щодо умов та способу сплати концесійних платежів відповідно до Методики розрахунку концесійних платежів у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 р. № 130.

До того ж, одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов’язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором.

Відповідач, підписавши концесійний договір, погодився з його умовами, між інших, щодо індексації платежів, отже підтвердив свою згоду з умовами стосовно сплати концесійних платежів з урахуванням інфляції.

Відповідно до ч. 1 статті 10, ст. 12 Закону України "Про концесії", частини 6 статті 15 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", ст. 241 Закону України "Про концесії" передбачено гарантії прав концесіонерів, зокрема, держава гарантує додержання встановлених актами законодавства умов для провадження концесіонерами діяльності, пов'язаної з виконанням концесійних договорів, захист їхніх прав і законних інтересів, а зміни, що вносяться до законодавства, не повинні погіршувати умов для провадження концесіонерами діяльності з реалізації проектів на умовах концесії. З огляду на викладене, концесіонер вносить концесійні платежі у розмірі, визначеному сторонами концесійним договором.

Згідно з Методикою розрахунку концесійних платежів , вибір способу розрахунку концесійного платежу здійснюється концесієдавцем самостійно з урахуванням сфери господарської діяльності, в якій об'єкт державної або комунальної власності надано в концесію.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 526, 612, 629 ЦК України).

За заявлений позивачем період матеріали справи містять часткову оплату відповідачем розміру концесійного платежу. Позивач реалізував своє право на досудове врегулювання спору, надіславши відповідачу вимогу про доплату концесійного платежу. Однак, відповідач у добровільному порядку вимогу не виконав.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Судом встановлено, що за заявлений позивачем період відповідач сплатив 85000 грн. за 3 квартал 2017р. Відповідно, недоплачена сума проіндексованого концесійного платежу за заявлений період (3 квартал 2017 року), складає 182 015,78 грн.

При цьому, відповідно до роз’яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної ОСОБА_1 України, наданих листом №06-10/10-1215 від 29.10.2004р., питання віднесення платежу до того чи іншого періоду має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості у хронологічному порядку, тобто починаючи з такої заборгованості, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

У договорі, укладеному між сторонами, не було врегульовано порядок зарахування коштів. Кошти, які перераховувались відповідачем стосувались зобов’язання за 3 квартал 2017р. Отже, у позивача були всі підстави віднести платіж на погашення заборгованості за Шепетівське підприємство теплових мереж, в хронологічному порядку, тобто за 3 квартал 2017р. , що також узгоджується із призначенням платежу у платіжці – „концесійний платіж за 3 квартал 2017р.” (відповідно до виписки по рахунку від 30.08.2017р.). Таким чином, позивач правомірно здійснив спрямування коштів, сплачених відповідачем 30.08.2017р., на погашення існуючої заборгованості.

Перерахувавши концесійний платіж з урахуванням індексів інфляції за заявлений позивачем період (3 квартал 2017 року), з врахуванням суми переплати за попередній період 2017р – 0,66 грн. , часткову оплату в сумі 85000 грн. суд вважає обґрунтовано нарахованим проіндексованим розміром концесійного платежу 182015,78 грн.

Не приймається до уваги позиція відповідача, викладена у відзиві на позов про те, що позивач зобов’язаний розглянути питання про звільнення відповідача від сплати концесійних платежів в зв’язку із збитковістю і низько рентабельністю об’єкта концесії (який має важливе соціальне значення). Так, п.8 Постанови КМУ від 13 липня 2000 р. N 114 „Про затвердження Порядку визначення об'єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації, та умов їх надання” передбачає право, а не обов’язок концесієдавця прийняти рішення про надання пільг, дотацій та компенсацій на умовах, зазначених концесіонером або відмову у наданні пільг, дотацій та компенсацій. Окрім цього, відповідач, у разі отримання рішення позивача про відмову у наданні пільг, дотацій та компенсацій щодо об’єкта концесії не позбавлений права оскаржити таке рішення позивача у судовому порядку.

Сума невідшкодованої відповідачу заборгованості з різниці в тарифах для населення становила, заборгованість з різниці в тарифах для бюджетних установ, що фінансуються з місцевого бюджету та збитковість фінансових результатів відповідача також не можуть бути підставою для звільнення підприємства від сплати концесійних платежів в односторонньому порядку, як на цьому наголошує відповідач у відзиві на позов.

Не приймаються до уваги й доводи відповідача про те, що виконання умов концесійного договору від 02.12.2011р. в частині сплати концесійних платежів можливе лише за рахунок невиконання інших статей витрат (зокрема, за отриманий природний газ), оскільки відповідач, підписавши концесійний договір, погодився з його умовами, між інших, щодо порядку та строків його виконання, отже підтвердив свою згоду з умовами стосовно сплати концесійних платежів. При цьому, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 526, 612, 629 ЦК України).

Твердження відповідача про те, що позивачем відповідачу завдано матеріальних збитків у сумі 1 289 357,32 грн. через дії позивача судом сприймається критично, оскільки стягнення зазначених збитків не є предметом позову в межах даної справи. При цьому, відповідач не позбавлений права вирішити дане питання у судовому порядку.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 251, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Шепетівської міської ради, м. Шепетівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка про стягнення 182 015,78 грн. заборгованості за концесійним договором задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест” (м. Шепетівка, вул. Судилківська, 9, офіс 203; код 37587657) на користь Шепетівської міської ради (м. Шепетівка, вул. Островського, 4; код 34175421) 182 015,78 грн. (сто вісімдесят дві тисячі п’ятнадцять гривень 78 коп.) – недоплаченого концесійного платежу, 2730,24 грн. ( дві тисячі сімсот тридцять гривень 24 коп.) – витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 квітня 2018 року.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (30400, м. Шепетівка, вул. Островського, 4) рек. з вруч. 3 - відповідачу (30400, м. Шепетівка, вул. Судилківська, 9, оф.203) рек. з вруч.