Ухвала суду № 73155243, 28.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1224/18 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.

Провадження № 11-сс/783/227/18 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді – Макойди З.М.

суддів – Белени А.В., Партики І.В.

при секретарі – Проворній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2018 року про арешт майна, -

з участю прокурора – Цьвока Р.В.

захисника – ОСОБА_1

в с т а н о в и л а:

цією ухвалою задоволено клопотання слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: пластиковою коробкою, яка можливо служить для активації пластикових карток (скетч-карток) електронних колонок дизельного палива; ноутбуком маркою «НP» s/n: СNV 8010034 p/n GR 710EA#ACB та зарядкою до нього; ноутбуком маркою «LENOVO» S/N: СBG0927932 MO:СB09101677, з зарядним до нього; пристроєм для зчитування інформації з картками на пальне з підставкою S/N: 16249010507584; ноутбуком марки «DELL» S|N: 9MZ12F2 MFGYR: 2017.

На ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2018 року про арешт майна, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно повістю та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна, тимчасово вилученого в ході обшуку 14.03.2018 року в приміщені за адресою: м.Львів, проспект В.Чорновола, 63 (каб.420 та каб.422), де здійснює діяльність ТОВ «А.І. ОСОБА_5», а саме комп’ютерної техніки ТОВ «А.І. ОСОБА_5»: ноутбук марки «НP» s/n: СNV 8010034 p/n GR 710EA#ACB та зарядку до нього; ноутбук марки «LENOVO» S/N: СBG0927932 MO:СB09101677, та зарядку до нього; ноутбук марки «DELL» S/N: 9MZ12F2 MFGYR: 2017; пристрій для зчитування інформації з картками на пальне з підставкою S/N: 16249010507584; пластикову коробку для пластикових карток електронних колонок дизпалива. Мотивує це тим, що відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Однак, слідчим суддею було пропущено даний термін розгляду відповідного клопотання, яке надійшло 16.03.2018 року та розглянуто тільки 20.03.2018 року, а відтак, ухвала про арешт тимчасово вилученого майна постановлена з пропуском строку, чітко визначеного КПК України, а тому майно, тимчасово вилучене під час проведення обшуку, мало бути негайно, а саме 20.03.2018 року, повернуто стороні, у якої його було вилучено. Крім того, зазначає, що 19.03.2018 року (останній день розгляду клопотання) не був вихідним днем, а тому підстав для порушення термінів розгляду клопотання були відсутні. Зазначає, що на даний момент у зв’язку із вилученням комп’ютерної техніки «паралізована» діяльність ТОВ «А.І. ОСОБА_5», будь-яка господарська діяльність унеможливилась за відсутності зразків документів, бланків, шаблонів документів, попередніх замовлень, інших документів, розміщених на електронних носіях. Будь-якої інформації щодо попередніх розрахунків, заборгованостей, зобов’язань немає у зв’язку з їх зберіганням на комп’ютерах Товариства. Відтак підприємство зазнає великих збитків за кожен день перебування техніки у слідчого. Крім того, жодних експертних дій відносно неї не вчинялось та не вчиняється.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Цьвока Р.В., який заперечив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, дослідивши матеріали судової справи та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.

Як вбачається із клопотання та представлених до нього доказів слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 17 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016140000000044 за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.204, ч.1 ст.205, ч.3 ст.191 КК України, до яких причетні службові особи ТОВ «А.І. ОСОБА_5» та інші особи, щодо прикриття реальних обсягів придбання і реалізації дизельного пального з відображенням його частини та реалізації залишків за готівкові кошти на нелегальних міні АЗС.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 7 березня 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за адресою: м.Львів, проспект В.Чорновола, 63 (каб.420 та каб.422), де здійснює діяльність ТОВ «А.І. ОСОБА_5» (ЄДРПОУ 37444103), з метою виявлення та вилучення чорнових записів, не облікованих (незадекларованих) готівкових коштів, скетч-карток, документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «А.І. ОСОБА_5» в письмовій та електронній формах, не належним чином облікованих та отриманих талонів на пальне.

У ході проведення обшуку згідно з протоколом від 14 березня 2018 року виявлено та вилучено наступне майно: пластикову коробку, яка можливо служить для активації пластикових карток (скетч-карток) електронних колонок дизельного палива; ноутбук маркою «НP» s/n: СNV 8010034 p/n GR 710EA#ACB та зарядкою до нього; ноутбук марки «LENOVO» S/N: СBG0927932 MO:СB09101677, з зарядним до нього; пристрій для зчитування інформації з картками на пальне з підставкою S/N: 16249010507584; ноутбук марки «DELL» S|N: 9MZ12F2 MFGYR: 2017.

Постановою слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 від 15 березня 2018 року, вилучене у результаті проведення обшуку, визнано речовими доказами по справі, оскільки є предметами, в яких наявні відомості щодо купівлі та реалізації пального ТОВ «А.І. ОСОБА_5», які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, для дослідження якого необхідні відповідні спеціальні знання (проведення експертиз комп’ютерної техніки та програмного забезпечення).

Отже встановлено, що підчас час проведення обшуку, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді, вилучено майно, що може містити інформацію, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні – щодо купівлі та реалізації пального ТОВ «А.І. ОСОБА_5».

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арешт є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (ч.2, ч.3 ст.170 КПК України).

Виходячи з приписів ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, колегія судді вважає, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України.

З доводів, викладених у клопотанні та у суді, вбачається, що арешт майна – комп’ютерної техніки та магнітних носіїв з відомостями, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідають критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні за ч.1 ст.204, ч.1 ст.205, ч.3 ст.191 КК України, оскільки наявні ризики їх пошкодження та знищення. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1 ст.173 КПК України, відсутні.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя вірно переконаний, що для ефективного проведення слідства орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, що є доказом злочину, до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна будь-якої особи є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, що представником власника майна не надано жодних доказів у підтвердження права власності, враховуючи, що таким є юридична особа, на яку покладено обов’язок ведення відповідного обліку такого майна.

Тому з урахуванням вимог ч.2 ст.173 КПК України клопотання про арешт майна з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування пластиковою коробкою та трьома ноутбуками підлягає до задоволення. Матеріали та обставини справи свідчать, що вказаний спосіб арешту, незважаючи на доводи адвоката, які жодним чином не підтверджені, не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб (ч.4 ст.173 КПК України), а незастосування заборони користування та розпорядження майном призведе до його пошкодження та знищення (ч.11 ст.170 КПК України).

Щодо посилання захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 щодо неправомірного вилучення комп’ютерної техніки та магнітних носіїв, неповернення таких протягом 72 год. після вилучення, то на думку колегії суддів, слідчим суддею враховано, що за умовами ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має було негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (ч.5 ст.171 КПК України).

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено (ч.6 ст.173 КПК України).

Оскільки в ухвалі на проведення обшуку від 07 березня 2018 року не було надано дозвіл на вилучення комп’ютерної техніки та магнітних носіїв, що вилучені згідно із протоколом обшуку від 14 березня 2018 року, то таке майно в силу наведених вище положень закону та ст.ст.167, 168 КПК України є тимчасово вилученим майном. Оскільки слідчим клопотання про арешт такого подано 16 березня 2018 року, то строк подання такого не є пропущеним.

У матеріалах клопотання були відсутні необхідні дані для обов’язкового повідомлення власника майна чи його представника у дводенний термін, а клопотання самого адвоката ОСОБА_1 подано 16 березня 2018 року о 17.05 год., тобто в п’ятницю після закінчення робочого дня, а тому розгляд клопотання, з урахуванням двох вихідних днів, призначено на 20 березня 2018 року (вівторок). Отже порушень при вилученні та неповерненні тимчасово вилученого майна не встановлено.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею вірно враховано мотиви клопотання слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 та його обґрунтування, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини та прийшов до вірного переконання, про задоволення клопотання слідчого про арешт вилученого майна.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2018 року є законною і обґрунтованою, а підстав до задоволення поданої апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422, КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: пластиковою коробкою, яка можливо служить для активації пластикових карток (скетч-карток) електронних колонок дизельного палива; ноутбуком маркою «НP» s/n: СNV 8010034 p/n GR 710EA#ACB та зарядкою до нього; ноутбуком маркою «LENOVO» S/N: СBG0927932 MO:СB09101677, з зарядним до нього; пристроєм для зчитування інформації з картками на пальне з підставкою S/N: 16249010507584; ноутбуком марки «DELL» S|N: 9MZ12F2 MFGYR: 2017 – без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

З.М. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Партика