Ухвала суду № 73152929, 23.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/889/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

23.02.2018 м. Ужгород

Суддя-доповідач Апеляційного суду Закарпатської області ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 10.01.2018 про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 фактично просить скасувати вищезазначену ухвалу місцевого суду від 10.01.2018, оскільки така, на думку апелянта, є незаконною, змінити застосований щодо нього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

У відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України, виходячи з наступного.

Статтею 392 КПК України визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема ч.1 вказаної статті передбачено можливість оскарження судових рішень, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.

Згідно ч.2 ст.392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК України. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Це єдині можливості, замість оскарження, подавати заперечення на ухвалу суду, яка стосується продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В даному випадку оскаржено ухвалу суду, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, яка оскарженню не підлягає.

Можливість оскарження ухвали про продовження тримання під вартою саме підозрюваного (а не обвинуваченого, яким є ОСОБА_2А.) передбачена лише стосовно ухвали слідчого судді, а не суду, про що йдеться у скарзі ОСОБА_2 – п.3 ч.1 ст.309 КПК України.

Тобто до вказаного у ч.1 ст.392 КПК України переліку не входить оскаржена ОСОБА_2 вищевказана ухвала суду, яка постановлена під час судового провадження у суді першої інстанції за наслідками розгляду клопотання прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_3

На підставі наведеного та керуючись ч.4 ст.399 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою ОСОБА_2 відмовити.

Копію даної ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в передбаченому ст.426 КПК України касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту отримання її копії особою, яка подала апеляційну скаргу.

Суддя