Рішення № 73152670, 29.03.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/178/18

Провадження № 2/304/142/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/178/18 за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

позивачі звернулися до суду із вищезазначеним позовом, який мотивують тим, що 18 липня 2010 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними будовами та спорудами № 75 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області. Так, дружина спадкодавця ОСОБА_5 та його донька ОСОБА_3 фактом спільного проживання із ОСОБА_4 прийняли спадщину за ним у рівних частинах. Однак, 01 липня 2017 року померла бабуся позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5, яка ще за життя заповіла останній вказаний житловий будинок. Оскільки нотаріусом в оформленні спадщини їм було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно, тому просить визнати за ними право власності в порядку спадкування по 1/2 частині зазначеного будинку кожній.

У підготовче судове засідання позивачі не з’явилися, однак подали заяви, в яких просили розгляд справи провести без їх участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача в підготовче судове засідання також не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та не заперечив щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 18 липня 2010 року помер чоловік ОСОБА_5 та батько ОСОБА_3 – ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ № 105571, виданим виконкомом Сімерської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 19 липня 2010 року (а. с. 7, 22, 35, 36).

Також встановлено, що згідно виписки № 4/02-26 від 15 січня 2018 року, виданої відповідно до даних погосподарської книги № 1 за 2006-2010 роки, особовий рахунок № 74, та довідки виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області № 22 від 15 січня 2018 року ОСОБА_4, який помер 18 липня 2010 року, був головою дворогосподарства № 75 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області, де на момент смерті останнього були зареєстровані, зокрема, його дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9, 11).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50827691 від 07 лютого 2018 року та повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 339/01-13 від 12 березня 2018 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_4, який помер 18 липня 2010 року, відсутня (а. с. 17, 44).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилися від неї, а інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, не встановлено (а. с. 11, 17, 44), відтак вони вважаються такими, що її прийняли у рівних частинах (по 1/2 кожна).

Однак, 01 липня 2017 року померла матір ОСОБА_3 та бабуся ОСОБА_1 – ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 231358, виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 03 липня 2017 року (а. с. 8, 33-36).

Ще за життя ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все майно, яке належатиме їй на праві власності, житловий будинок з його надвірними спорудами № 75 по вул. Карпатській в с. Сімер, і те, що буде належати їй за Законом, заповіла своїй онучці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить заповіт від 23 квітня 2014 року, посвідчений секретарем виконкому Сімерської сільської ради Перечинського району Закарпатської області та зареєстрований в реєстрі за № 23 (а. с. 12).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області № 21 від 15 січня 2018 року на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею в будинку №75 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району була зареєстрована, зокрема, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Остання були зареєстрована за вказаною адресою і протягом шести місяців після смерті спадкодавця ОСОБА_5 (а. с. 10).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50827476 від 07 лютого 2018 року та повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 339/01-13 від 12 березня 2018 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_5, яка померла 01 липня 2017 року, відсутня (а. с. 18, 44).

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилася від неї, а інших спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, не встановлено (а. с. 10, 18, 44), тому вона прийняла таку одноосібно та успадкувала належну останній 1/2 частину житлового будинку № 75 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району.

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 6/01-16 від 07 лютого 2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_5, яка померла 01 липня 2017 року, оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок №75 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району, відсутній (а. с. 16).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз’яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що позивачі фактом спільного проживання із спадкодавцями прийняли спадщину, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовилися від неї, а інших спадкоємців, які прийняли таку після смерті ОСОБА_4 чи мають право на обов’язкову частку після смерті ОСОБА_5, не встановлено (10, 11, 17, 18, 44), відтак вона належить ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у розмірі по 1/2 частині кожній. Оскільки у них існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту – визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 328, 331, 1216-1218, 1241, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 (89203, Закарпатська область, Перечинський район, с. Сімер, вул. Карпатська, № 75; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) – адвоката ОСОБА_2 (88009, АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (89203, Закарпатська область, Перечинський район, с. Сімер, вул.Карпатська, № 75; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 18 липня 2010 року, на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 75 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_5, яка померла 01 липня 2017 року, на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 75 по вул. Карпатській в с. Сімер Перечинського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_6