Рішення № 73152090, 29.03.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/89/18

Справа №235/5391/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 м. Покровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 01.06.2016р. по 14.03.2017р. позивач перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2 «ДМЗ», обіймаючи посаду слюсаря-ремонтника 4р.

Згідно з наказом № 106к від 14.03.2017р. по філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» позивач був звільнений з підприємства з 14.03.201 7р. за згодою сторін, згідно зі ст.36 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис у його трудовій книжці.

Згідно зі ст.116 КЗпП Україи при звільнені робітника, виплата всіх належних від підприємства сум, проводиться в день звільнення. Але, після звільнення відповідач по цей час не розрахувався з позивачем.

Згідно з повідомлення з сайту ОСОБА_2 «ДМЗ» 17.03.2017р. наглядовою радою ОСОБА_2 «ДМЗ» прийнято рішення про закриття філії «Металургійний комплекс» та 12.04.2017р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб внесено відомості про закриття відокремленого підрозділу - філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ».

Згідно ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Таким чином, позивач вважає, що належним відповідачем у цієї справі є ОСОБА_2 «Донецьксталь»- металургійний завод».

15.08.2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату належних йому при звільнені сум, але станом на 10.10.2017р. відповідь на його звернення не отримав.

Таким чином, згідно з вимогами ст. 117 КЗпП України, відповідач має сплатити на користь позивача, крім належних мені сум в зв'язку зі звільненням, також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розмір мого середнього заробітку згідно довідки відповідача складає 5187,08грн.

Також заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню індексація в розмірі 8078,15 грн. за період з березня 2017р. по жовтень 2017р.

Всього на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 50 595,91 грн., з яких - 5866,69грн. належна при звільнені сума 36 309,56грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день звернення до суду ( 5187,1грн. х 7 міс. з 15.03.2017р. по 14.10.2017р.), 8078,15 грн. індексація заробітної плати, 341,51грн. - інфляція за час затримки розрахунку.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 «Донецьксталь»- металургійний завод» на його користь заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 50 595,91 грн.

Позивач до судового засідання не з’явився, у прохальній частині позову зазначив, що просить розглядати справ за його відсутністю.

Представник відповідача у відзиві на позову заяву зазначив, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що з 17.03.2017 року в результаті противоправних дій невідомих осіб було захоплені усі промислові та адміністративні будівлі ОСОБА_2 «Донецьксталь» - металургійний завод», що знаходяться у місті Донецьк. У зв’язку із чим відповідач не зміг продовжувати нормальну господарську діяльність, виробничі потужності, майно на первинна документація підприємства перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб.

Указом Президента України № 62/2017 від 15.03.2017 року припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей, до повернення захоплених підприємств до функціонування відповідно до законодавства України.

Таким чином, рішенням РНБО, затвердженого указом Президента України, офіційно визнаний факт захоплення підприємств, які знаходяться на території проведення АТО.

Факт захоплення підприємства відповідача підтверджується витягом з кримінального провадження №12017050410000777.

У зв’язку із неможливістю здійснювати виробничу діяльність у місті Донецьку та забезпечити безпечні умови праці працівникам-підприємства, рішенням Наглядової ради від 17.03.2017 року прийнято рішення про ліквідація філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ».

За таких умов учасниками підприємства (Відповідача) було здійснено перереєстрацію відповідача у м. Покровськ Донецької області, де органи державної влади України повного мірою здійснюють свої повноваження.

Таким чином, у зв’язку із втратою можливістю використання та доступу до фінансової, бухгалтерської та податкової документації, звітним даним, статистичної звітності, інформації про працівників філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ», відповідач взагалі не має можливості підтвердити чи спростувати наявність трудових відносини з ОСОБА_1

З метою максимально можливого в ситуації, що склалося, врегулювання трудових відносин роботодавець 27.06.2017 року видав наказ, яким запропонував працівникам Філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» 30 червня 2017 року з’явитися до 8.00 для оформлення припинення трудових відносин за угодою сторін у зв’язку із ліквідацією філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» за адресою Донецька область, місто Покровськ, вул. Торгівельна 106 а.

Для належного повідомлення працівників Філії «Металургійний комплекс» адміністрація відповідача зроблено відповідне повідомлення на офіційному сайті ОСОБА_2 «ДМЗ» та опубліковано оголошення у Регіональній газеті «Маяк» випуск № 26 від 29.06.2017 року.

Крім того у наказі №1 від 27.06.2017 року відповідач зазначив, що відсутність працівника у вищезазначений час, вважається згодою працівника на припинення трудових відносин з підприємство за згодою сторін.

У зв’язку із вищезазначеними обставинами на підставі наказу №2 від 30.06.2017 року працівників філіалу «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ», що не з'явились з 8.00 протягом всього робочого дня, звільнено за угодою сторін (п.1. ст. 36 КЗпП) з 30.06.2017 року.

Як вбачається з записів № 17 трудовій книжці ОСОБА_1 звільнений за згодою сторін ст. 36 п. 1 КЗпП України 14.03.2017 року відповідно до наказу № 106к від 14.03.2017 року.

Відповідно до приписів п. 1.1. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (надалі Інструкція) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 4.1. Інструкції зазначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, освідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Проте, вищезазначений запис до трудової книжки ОСОБА_1 чинною адміністрацією ОСОБА_2 «ДМЗ» не робився та наказ №106к не видавався.

Зазначає, що у зв'язку із захопленням промислових та адміністративних будівель, що знаходяться у місті Донецьку, захоплена вся інформації про працівників філії Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» включаючи трудові книжки працівників, графіки виходів, даних, щодо призначеної та нарахованої заробітної плати, були захоплені усі печатки філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ», включаючи печатку відділу кадрів.

Крім того, посадові особи, що відповідали за кадровий облік на філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ», зокрема ОСОБА_3 - начальник відділу кадрів та заступник директора філії з організації праці та персоналу ОСОБА_4, залишились у місті Донецьку і разом з підприємством не переїхали на контрольовану територію.

Таким чином, наявна в матеріалах справи копія трудової книжки ОСОБА_1 не є абсолютним доказом, що підтверджує дійсне звільнення позивача 14.03.2017 року.

Враховуючи, що перенесенню потужностей виробництва підприємства відповідача передувала реальна загроза з боку представників незаконних збройних формувань, можна зробити висновок, що керівництвом підприємства вживались всі можливі на той час заходи щодо збереження майна підприємства, забезпечення безпеки працівників шляхом переведення їх на роботу на територію, підконтрольну Україні. Інших шляхів вирішення проблеми термінового переведення працівників та забезпечення їх безпеки підприємство на той час не існувало.

Верховний суд України у постанові № 6-1185цс 16 від 12 квітня 2017 року зазначив, що згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається із цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Частина перша статті 9 ЦК України передбачає застосування цього Кодексу до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо їх не врегульовано іншими актами законодавства. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути, і ця подія завдала збитків.

Терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, в тому числі територіям м. Донецьку, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків сторонами, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Якщо виробничі потужності філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ», що знаходяться на територіях м. Донецьк, які перебувають під контролем незаконних збройних формувань і вийшли з під контролю роботодавця, у зв’язку із злочинним їх захопленням для подальшої господарської діяльності представниками цих незаконних збройних формувань і термін повернення їх є невідомим, то пропозиція роботодавця про термінове припинення трудових відносин з усіма представниками, що за трудовим договором виконують функціональні обов’язки на цих виробничих потужностях, за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, є вимушеним необхідним та упереджуючим заходом.

Формою трудового договору та волевиявлення сторін на його укладання є усна, за винятком окремих випадків, передбачених законодавством України про працю. У такій формі має бути здійснено і волевиявлення сторони на припинення (розірвання) трудового договору, укладеного на невизначений термін, за підставами, передбаченими законодавством України про працю. Принцип обов’язковості отримання згоди працівника на переведення та звільнення, як умови законності його здійснення має провідне значення і його ОСОБА_2 «ДМЗ» дотримується. Використання принципу мовчазної згоди працівника за надзвичайних обставин у підтвердженні його згоди на звільнення за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України як одного із способів такого підтвердження власником чи уповноваженим ним органом доведення ним, за цим висновком до працівників пропозиції про звільнення і надзвичайності обставин, у разі виникнення спору.

Крім того, у наказі №1 від 27.06.2017 року відповідач зазначив, що відсутність працівника у вищезазначений час, вважається згодою працівника на припинення трудових відносин з підприємство за згодою сторін.

Позивач у встановлені наказом №1 від 27.06.2017р. строки за вказаною адресою відповідача не з’явився, заяву щодо переводу до інших структурних підрозділів не написав, а отже свого бажання щодо продовження трудових відносин із відповідачем не виразив.

У зв’язку із не з’явленням ОСОБА_1 за зазначеною в наказі від 27.06.2017 року датою та не наданням будь - яких заперечень, щодо припинення трудових правовідносин за угодою сторін (ч.І ст. 36 КЗпП), вважають, що позивач надав відповідну згоду на звільнення на підставі наказу №2 від 30.06.2017р. відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Щодо невиплати заробітної плати у день звільнення.

Обов’язок власника або уповноваженого ним органу щодо видачі працівникові в день звільнення належно оформленої трудової книжки і проведення з ним розрахунку є обов’язком, передбаченим законодавством України про працю, зокрема, ст.ст. 47 та 116 КЗпП України. Обов’язковою умовою відшкодування середнього заробітку за час затримки трудової книжки, а також зміни запису у трудовій книжці про дату звільнення на день фактичної видачі трудової книжки, є наявність вини власника або уповноваженого ним органу у затримці видачі трудової книжки.

Таким чином, за положеннями статті 116 КЗпП України обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Втрата контролю і доступу ОСОБА_2 «ДМЗ» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться в м. Донецьк, у тому числі до: трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп’ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, фактично знівелювала можливість виконати зобов’язання перед працівниками, згідно зі ст.ст. 47 та 116 КЗпП України, а саме 30 червня 2017 року кожному працівнику ОСОБА_2 «ДМЗ» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок, а цим порушується співвідношення його майнових інтересів з майновими інтересами його працівників, і позбавляє того, на що такий працівник може розраховувати і це гарантується йому законодавством України про працю, а саме: у день звільнення отримати належно оформлену трудову книжку та розрахунок.

Унеможливлення виконання зобов’язань, передбачених ст. ст. 47 і 116 КЗпП України, а саме: 30 червня 2017 року кожному працівникові видати належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме: актами тероризму на території Донецької області, у тому числі м. Донецьк, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

Такі форс-мажорні обставини є підставами для звільнення від відповідальності зобов’язальної сторони.

Відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України від 26 вересня 2014 року за № 651 встановлено, що за інформацією Служби безпеки України прийнято рішення щодо проведення в Донецькій області АТО. На підставі наданих документів торгово-промислова палата засвідчила настання обставин непереборної сили з 01 серпня 2014 року для ОСОБА_2 «Донецьксталь» - металургійний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавства, яке стосується справляння та сплати податків та обов'язкових платежів; на момент видачі сертифіката обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити не можливо.

Оскільки трудовим законодавством не врегульовано за яких обставин сторони трудових правовідносин звільняються від виконання обов’язків, положення цивільного законодавства щодо урахування при вирішення спорів про майнову відповідальність обставин непереборної сили можуть застосовуватись й до цих правовідносин.

Враховуючи особливості застосування та дотримання норм трудового законодавства в умовах форс-мажору, вважають за потрібне застосувати до вказаних правовідносин аналогію права, яка за своїм змістом повинна використовуватися для подолання прогалин в правовому регулюванні на основі загальних принципів права і загальних засад окремої галузі права, що по суті і являє собою зміст права.

Вищезазначена правова позиція зазначена у постановах ВСУ №6-2159цс15 від 11.11.2015 року, №6-364цс 16 від 23.03.2016 року, №6-365цс16 від 23.03.2016 року, №6- 948цс16 від 25.05.2016 року.

Зазначають, що відповідно вищезазначених постанов Верховного суду України для підтвердження настання форс мажорних обставин судом враховано до уваги саме сертифікат ТПП виданий щодо дотриманні законодавства, яке стосується справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Таким чином, позовна вимога позивача, щодо стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час затримки розрахунку не підлягає задоволенню у зв’язку із відсутністю вини відповідача.

Крім того, в підтверджені своїх позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 «ДМЗ» суми заробітної плати у розмірі 5866,69 грн. позивач надає до суду довідку № 76/43022 завіреною зав. канцелярії ОСОБА_5 та печаткою філію №1 «Донецький металургійний завод» ЗАТ «Внешторгсервис» новоствореного терористичними угрупованнями на базі захоплених адміністративних та промислових будівель ОСОБА_2 «ДМЗ» у місті Донецьку.

Вищенаведене наводить на сумніви щодо достовірності даних викладених у довідці №76/43022 та взагалі її дійсності.

Враховуючи вищевикладене, надані позивачем до суду докази завірені печаткою новоствореного терористичними угрупованнями на базі захоплених адміністративних та промислових будівель ОСОБА_2 «ДМЗ» не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні статей 77, 78 Цивільного процесуального кодексу.

Крім того, надана позивачем довідка свідчить про фактичні правовідносин між Позивачем та незаконно створеною адміністрацією філії №1 «Донецький металургійний завод» ЗАТ «Внешторгсервис», що створена терористичними угрупованнями на базі захоплених адміністративних та промислових будівель ОСОБА_2 «ДМЗ» у місті Донецьку

Будь - яких додаткових доказів, щодо підтвердження розміру нарахованої у березні 2017 року чи табелю обліку відпрацьованого часу позивач не надає.

За таких обставин, враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що позивач працював в період з 01.03.2017 по 14.03.2017 року неможливо зробити беззаперечний висновок щодо наявності заборгованості по заробітній платі перед ним у розмірі 50 595,91 гривень, а тому такі вимоги вважаються не доведеними та такими що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно трудової книжки на ім’я ОСОБА_1 його прийнято до філії “Металургійний комплекс” ПрАТ “Донецьксталь” - металургійний завод» 01.06.2016року. 14.03.2017 року звільнений за п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.6-8).

Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, у пункті 1.1. передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

За повідомленням Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод» від 17.03.2017р. на адресу СБУ, прокуратури Донецької області, Національної поліції, ГФС України, основні виробничі активи ОСОБА_2 «Донецьксталь»- металургійний завод» розташовані на тимчасово неконтрольованій Україною території та в зоні проведення АТО. Внаслідок дій групи невстановлених людей, які висувають вимоги про перереєстрацію підприємств в юрисдикції тимчасово неконтрольованих територій, проведення невстановленими людьми опису та інвентаризації майна під загрозою фізичної розправи над працівниками підприємств – адміністрація фактично втратила контроль над діяльністю філії «Металургійний комплекс», всіх інших структурних підрозділів ОСОБА_2 «Донецьксталь»- металургійний завод», що знаходяться в м. Донецьку, а також над діяльністю ОСОБА_2 «Макіївкокс» та ПАТ «Ясинівський коксохімзавод», які перебувають в м. Макіївка. У зв’язку з цим господарська діяльність повністю припиняється, зважаючи на неможливість її здійснення через дії обставин не переробної сили та втрату контролю за їх діяльністю з боку адміністрації та законних органів управління підприємств (а.с.38-39).

Згідно витягу з кримінального провадження № 12017050410000777, до ЄРДР 22.03.2017 року внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ст. 341 КК України за повідомлення генерального директора ОСОБА_2 «Донецьксталь»- металургійний завод» про те, що група невідомих осіб незаконно захопили будівлі структурного підрозділу ОСОБА_2 «Донецьксталь» ОСОБА_2 «Донецьксталь»- металургійний завод» (а.с.40).

Відповідно до сертифікату (висновку) № 651 про настання обставин непереборної сили від 26.09.2014р. Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року Приватному акціонерного товариству «Донецьксталь»- металургійний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с.48-49).

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобовязання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорі обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Частина 2 цієї статті передбачає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних

органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, в тому числі території м. Донецьк, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків сторонами, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Ці форс-мажорні обставини є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов’язальної сторони за трудовим договором.

Такі форс-мажорні обставини є підставами для звільнення від відповідальності зобов’язальної сторони.

Позивач не міг не знати про події які відбуваються з 2014 року, але продовжував працювати у м. Донецьк.

На засіданні Наглядової ради від 17.03.2017 року прийнято рішення про ліквідація філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» внаслідок дії обставин непереборної сили. Товариство втратило контроль над управління виробничими активами філії «Металургійний комплекс», що знаходяться на непідконтрольний Україною території в зоні проведення АТО. Місцем знаходження ліквідаційної комісії визначено м. Покровськ (а.с.41-42).

За таких умов учасниками підприємства (відповідача) було здійснено перереєстрацію відповідача у м. Покровськ Донецької області, де органи державної влади України повного мірою здійснюють свої повноваження.

З метою врегулювання трудових відносин роботодавець 27.06.2017 року видав наказ, яким запропонував працівникам Філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» 30 червня 2017 року з’явитися до 8.00 для оформлення припинення трудових відносин за угодою сторін у зв’язку із ліквідацією філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» за адресою Донецька область, місто Покровськ, вул. Торгівельна 106 а (а.с.46-47).

Для належного повідомлення працівників Філії «Металургійний комплекс» адміністрація відповідача зроблено відповідне повідомлення на офіційному сайті ОСОБА_2 «ДМЗ» та опубліковано оголошення у Регіональній газеті «Маяк» випуск № 26 від 29.06.2017 року.

Згідно з ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, за положеннями ст.117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілостності України» від 14.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операці та визначені населені пункти, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. До переліку таких міст включене м. Донецьк .

Судом встановлено, що позивач не перемістився з непідконтрольної території, продовжив працювати на тій частині підприємства, яка перебувала на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, позивач за своїм вибором погодився з виконанням роботи в умовах проведення АТО та на території, яка є тимчасово непідконтрольною Україні.

Нарахування заробітної плати за березень 2017 року є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Достовірно встановлено, що через захоплення підприємства невідомими особами відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.

Встановлено, що підприємство здійснювало господарську діяльність на територіі, яка тимчасово непідконтрольна Україні. Заходи проведення антитерористичної операції тривають. Втрата контрою над підприємством не залежала від волі відповідача, оскільки мали місце надзвичайні та непереборні події, виникла реальна загроза життю і здоров'ю співробітників.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відсутня вина відповідача у порушення вимог ст. ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України перед позивачем, який був звільнений в період встановлення обставин непереробної сили, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 04.01.2018 року було визнано обов’язковою явку позивача до судового засідання, також зобов’язано позивача надати суду для огляду в судовому засіданні оригіналів документів, долучених до позову (а.с.79).

Позивач до судового не з’явився, клопотань, заяв суду не надсилав, оригінал трудової книжки до суду на огляд не надав.

На підтверджені своїх позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 «ДМЗ» суми заробітної плати у розмірі 5866,69 грн. позивач надає до суду довідку № 76/43022 завіреною зав. канцелярії ОСОБА_5 та печаткою філію №1 «Донецький металургійний завод» ЗАТ «Внешторгсервис». Суд не може прийняти цю довідку до уваги, оскільки вона видана іншим підприємством.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сум, що підлягають стягненню, відповідачем відомостей щодо нарахувань заробітної плати також не надано, у зв’язку з обставинами, які не залежать від волі роботодавця.

Таким чином, суд вважає, що відсутність фактичного доступу до документації, в тому числі яка перебуває у відділі кадрів підприємства відповідача, вказує на відсутність вини відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що трудові права позивача відповідачем не порушені (через відсутність вини відповідача), у зв'язку з чим підстави для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі відсутні.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, тому вважає необхідним у задоволенні позову позивача відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12,77, 78, 79, 89, 133, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

В судовому засіданні 29 березня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 30.03.2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, 24.05.1972року народження, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод», адреса: Донецька область, місто Покровськ, вулиця Торгівельна, 106а. Код ЄДРПОУ 30939178.

Суддя С.М.Хмельова