Ухвала суду № 73149597, 29.03.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13863/18-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2018 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді : Козлова Р.Ю.,

при секретарі: Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_3, про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів просив, суд ухвалити рішення яким визнати недійсним повністю патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати відповідача Міністерство економічного розвитку та торгівлі України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю патенту НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 і опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Одночасно з пред'явленням даного позову, представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій з метою забезпечення позову просить суд заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (код в ЄДРПОУ: 37508596) вносити будь-які зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № 21722 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 іншим особам та щодо припинення дії патенту України № 21722 у зв'язку із відмовою від нього власника повністю або частково до набрання рішенням суду по даній справі законної сили та заборонити ОСОБА_3 повністю чи частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 та припиняти дію патенту України НОМЕР_1 шляхом відмови від нього повністю або частково до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що він звернувся до суду із даним позовом, рішення за таким позовом стосуватиметься прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а його виконання полягатиме у визнанні недійсними спірного патенту шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів України на промислові зразки. Виконання такого рішення є можливим, якщо власником спірного патенту на момент вирішення спору та прийняття рішення з набуттям ним законної сили та на момент його виконання залишатиметься одна й та сама особа. Однак, власник спірного патенту за час між вирішенням спору та ухваленням рішення у справі може змінитися, що утруднить або унеможливить виконання даного рішення у випадку задоволення позовних вимог. Ускладнення або унеможливлення виконання такого рішення полягатиме у необхідності заміни відповідної сторони правонаступником та зміни предмета пред'явлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, однак суд визнав можливим проводити судове засідання з розгляду заяви за відсутності сторін, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред'явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У відповідності до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, шляхом встановлення обов'язку заборони вчиняти певні дії; вчинити певні дії а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З огляду на заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним повністю патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача - власника патенту існує реальна можливість передання відповідних прав на спірний патент іншій особі до набрання рішенням законної сили у даній справі, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення пред'явлених вимог, оскільки власником патенту буде інша особа(и), а не відповідач.

Крім того, суд приймає доводи представника позивача, що відповідач, як власникпатенту, може скористатися правом, наданим йому статтею 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а саме, відмовитися від патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 в будь-який час повністю або частково, на підставі заяви, поданої до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. У разі відмови відповідача від патенту НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1, виконати рішення суду, яким задоволені вимоги, буде неможливо у зв'язку з внесенням до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про припинення дії свідоцтва.

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно наявний спір, заява про забезпечення позову стосується предмета судового дослідження, обраний вид забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства а також не перешкоджатиме господарській діяльності відповідачеві або іншим третім особам.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що між сторонами справи виник спір щодо об'єкта права інтелектуальної власності, види забезпечення, які просить вжити позивач, є повністю співмірними із заявленими позовними вимогами. Забезпеченням позову у способи запропоновані позивачем, законних прав та інтересів третіх осіб порушено не буде, застосовані заходи не перешкоджатимуть відповідачеві користуватись майном, відтак суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову.

При цьому, суд надає оцінку тій обставині, що обрані способи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому такі заходи зможуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства «БІО МЕД СКЛО» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_3, про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (код в ЄДРПОУ: 37508596) вносити будь-які зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 іншим особам та щодо припинення дії патенту України НОМЕР_1 у зв'язку із відмовою від нього власника повністю або частково до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Заборонити ОСОБА_3 повністю чи частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 на промисловий зразок ІНФОРМАЦІЯ_1 та припиняти дію патенту України НОМЕР_1 шляхом відмови від нього повністю або частково до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Строк пред'явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: