Постанова № 73148684, 03.04.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року м. Чернівці

справа № 727/12557/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі

головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Владичана А.І., Височанської Н.К.,

секретар: Ковальчук Н.О.,

позивач: товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76»,

відповідач: ОСОБА_1,

при розгляді справи за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1, площею 73,1 кв.м. шляхом звільнення цього приміщення від майна належного відповідачу; зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» в користуванні спірним нежитловим приміщенням.

Під час розгляду справи представником відповідача ОСОБА_2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» про визнання права власності на приміщення, щодо якого позивач просить усунути перешкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 лютого 2018 року клопотання задоволено.

Зупинено провадження у справі за позовом ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» про визнання права власності.

Не погодившись із даною ухвалою, ТДВ «Чернівецька пересувна механізована

колона №76» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом

Провадження №22-ц/794/372/18 Категорія 5

норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує, що суд зупиняючи провадження у цій справі до вирішення справи за позовом (ОСОБА_1 до ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» про визнання права власності) не обґрунтував, чому наявні в матеріалах справи докази, а саме витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірне приміщення не дозволяють встановити та оцінити факт належності позивачу на праві власності вказаного приміщення.

Також суд не обґрунтував, яким чином вирішення справи за позовом (ОСОБА_1 до ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» про визнання права власності) дозволить встановити та оцінити наявність або відсутність факту належності позивачу на праві власності спірного приміщення з огляду на те, що право власності позивача по зазначеній справі не оскаржується, тобто не вирішується питання, що стосуються підстав заявленого позову по справі, в якій заявлено клопотання про зупинення провадження.

Зазначає, що судом порушено одну з визначених в ст.2 ЦПК України основних засад цивільного судочинства, а саме розумність строків розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, та позовні вимоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» про визнання права власності - взаємопов'язані, тому суд приходить до висновку про неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №727/11295/17 та набрання рішенням законної сили, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає зупиненню.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1, площею 73,1 кв.м. шляхом звільнення цього приміщення від майна належного відповідачу; зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» в користуванні спірним нежитловим приміщенням.

В свою чергу ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» про визнання права власності, справа №727/11295/17.

Обраний сторонами спосіб захисту права за зазначеними позовами відносно тотожного предмета спору у вигляді приміщенням АДРЕСА_1 ними визнається.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оскільки право власності позивача оспорюється відповідачем ОСОБА_1, яка вважає себе власником і фактично звернулася до суду за захистом такого права, тому беззаперечно оцінити факт належності спірних приміщень ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76» до розгляду іншої цивільної справи є неможливим.

Таким чином, необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між справами, що розглядаються, існує правовий зв'язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній справі, матимуть значення для іншої справи.

Що стосується посилання апелянта на порушення розумності строків, то суд зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).

Разом з цим Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Частиною 1 ст.125 ЦПК України передбачено, що зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Таким чином, розгляд іншої справи у визначений процесуальним законом для цього строк, на який зупиняється провадження у цій справі, не матиме наслідків порушення розумності строку, право на яке поряд з іншим гарантується п.1 ст.6 Конвенції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис /І.Н. Лисак/

Судді - підписи /А.І. Владичан, Н.К. Височанська/