Рішення № 73148592, 22.03.2018, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2273/17

Провадження № 2/723/288/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд,

Чернівецької області, в складі

головуючого судді Бужори В.Т.,

при секретарі Чікал І.В.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання нерухомого майна об’єктом спільної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, про визнання нерухомого майна об’єктом спільної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_5 20.11.2005 року був укладений шлюб. Від шлюбу народилась дитина: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період шлюбу в результаті спільної сумісної праці подружжям було придбане нерухоме майно, а саме земельна ділянка, розташована в с.Годилів, Сторожинецького району, Чернівецької області, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На даній земельній ділянці, починаючи з весни 2006 року збудований об’єкт незавершеного будівництва житловий будинок, готовністю 78%, загальною площею 270,8 кв.м., який будували для дитини. Крім того, на даній земельній ділянці збудований ще один незавершений будівництвом будинок.

19 березня 2017 року ОСОБА_7 померла.

11 липня 2017 року у приватного нотаріуса ОСОБА_8 була відкрита та зареєстрована в спадковому реєстрі спадкова справа. Станом на 02.08.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є спадкоємцями ОСОБА_7

При відкриті спадщини, здійснюючи перевірку, щодо наявності нерухомого майна, що належить подружжю було виявлено з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек .Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, щодо об’єкта нерухомого майна сформованої 20.07.2017 року, що земельна ділянка а також об’єкт незавершеного будівництва житловий будинок процент готовності 78%, площею 270,8 кв.м належить на праві приватної власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі свідоцтва, виданого 28.12.2016 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тобто у даній статті Сімейного кодексу передбачено перетворення за певних умов правового режиму майна, яке належало одному з подружжя, з об’єкта права особистої власності у об’єкт права спільної сумісної власності.

Аналогічна норма міститься у Кодексі про шлюб та сім'ю України від 20.06.1969 року, який діяв ще на час подружнього життя та виникнення спірних правовідносин. Так, ст. 25 цього Кодексу передбачено якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.

Таким чином, позивач вважає, що в період її спільного проживання з відповідачем у шлюбі, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, їх будинок істотно збільшився у своїй вартості, тому на підставі ч.1 ст. 62 СК України, за рішенням суду може бути визнаним об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позивач вважає, що такі дії щодо набуття права власності та здійснення купівлі - продажу нерухомого майна є незаконними, такими, що порушують його майнові права та права дитини ОСОБА_6, просить суд визнати земельну ділянку, площею 0,096 га., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою : вул. Коцюбинського ,4 в с.Годилів, Сторожинецького району Чернівецької області та об’єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, процент готовності 78% загальною площею 270,8 кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 0,096 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: вул. Коцюбинського, 4 в с.Годилів,Сторожинецького району, Чернівецької області об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та визнати договори купівлі-продажу незавершеного будівництва недійсним.

Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилися, однак від представника ОСОБА_2, надійшла заяву, про розгляд справи у її відсутності позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_9 належним чином повідомлений про час та місце слухання справи в судове засідання не з’явився. Відповідно до відзиву у позовних вимогах ОСОБА_1 просив відмовити, за безпідставністю позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_10 в судове засідання не з’явився, однак направив заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності. Відповідно до відзиву у позовних вимогах ОСОБА_1 просив відмовити, за безпідставністю позовних вимог.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання, не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Справа до суду надійшла 29.08.2017 року та була призначена до судового засідання на 27.09.2017рік., 27.09.2017року, справу відкладено на 12.10.2017 рік, 12.10.2017 року справу відкладено до 08.11.2017 року у звязку з задоволенням клопотання представника позивача, 08.11.2017 року, справу відкладено до 01.12.2017 року, за клопотанням представника позивача, 01.12.2017 року, справу відкладено до 11.12.2017 року, за клопотанням представника позивача, 11.12.2017 року, справу відкладено до 22.12.2017 року, за клопотанням представника позивача, 22.12.2017 року, справу відкладено до 30.01.2018 року, у звязку з неявкою сторін в судове засідання, 30.01.2018 року, справу відкладено до 23.02.2018 року, у звязку з неявкою сторін в судове засідання, 23.02.2018 року, справу відкладено, у звязку з відрядженням головуючого судді на 22.03.2018 р.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали цивільної справи за № 723/2273/17, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Захист цивільних прав це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч.1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 20.11.2005 року, був укладений шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції. актовий запис 2217. (а.с.7) Від шлюбу народився ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із наявного у справі договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.71) вбачається, що до укладення договору ОСОБА_5 купила у ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,0960 га, в с.Годилів, Сторожинецького району, Чернівецької області, за цільовим призначенням, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, із чого випливає, що спірна земельна ділянка належала на час укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві приватної власності тільки ОСОБА_5, і не могла належати ні позивачу ОСОБА_1, ні спільній дитині сторін ОСОБА_6, який народився 25.09.2006 року.

На підставі вказаного договору, 01.07.2008 року, на ім’я ОСОБА_7 було видано державний акт серії ЯЕ № 352203 (а.с.72) кадастровий номер 7324582001010010222.

Відповідно до положень ст.368 ЦК України та ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя згідно статті 61 СК України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно роз’яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом..

В пункті 24 даної Постанови Верховний Суд України зазначив, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Доказів, щодо будівництва на вказаній земельній ділянці, власне подружжям ОСОБА_1, та ОСОБА_7, житлового будинку, сторонами не надано.

Таким чином суд знаходить недоказаним обґрунтування позивача, щодо спільної побудови житлового будинку, загальної площею 270,8 кв.м., будівельна готовність, якого складає 78%.

Не знайшовши підтвердження, щодо спільної сумісної власності позивача та ОСОБА_7, на вказаний житловий будинок чи ті твердження, щодо власності їх сина, судом встановлено, що наявність незавершеного житлового будинку , процентом готовності 78 відсотків, що знаходиться в с.Годилів, вул. Коцюбинського 4, Сторожинецького району, Чернівецької області, підтверджена іпотечним договором №SME0014155/1, від 05.07.2008 року. (а.с.64)

Із вказаного договору суду відомо, що ОСОБА_7, передала в іпотеку спірну земельну ділянку, та побудований на ній але не завершений будівництвом житловий будинок в с.Годилів, вул. Коцюбинського 4, Сторожинецького району, Чернівецької області, забезпечуючи, тим самим виконання ОСОБА_12 боргових зобов’язань перед ЗАТ «Альфа-Банк».

Право приватної власності ОСОБА_7, згідно п. 3,2 Іпотечного договору, на незавершений житловий будинок, зареєстровано за нею у Чернівецькому комунальному бюро технічної інвентаризації за № 242 в книзі 1, сторінка 262 в електронному реєстрі права власності 02.07.2008 р. за реєстровим номером 22190050.

При цьому, згідно вказаного договору (п.п. з,і п.1.5), ОСОБА_7 зазначала, що передача в іпотеку земельної ділянки та незавершеного житлового будинку, не мають права власності, інші особи в т.ч. малолітні чи неповнолітні особи і вказане нерухоме майно не є предметом права спільної чи часткової власності.

Встановлені судом документально підтверджені факти свідчать про недоказаність позивачем, позовних вимог, щодо визнання земельної ділянки та об’єкту незавершеного будівництва житлового будинку, процентом готовності 78 %, що в с.Годилів, вул. Коцюбинського 4, Сторожинецького району, Чернівецької області, об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7, та ОСОБА_1

Вирішуючи вимоги позивача, щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу незавершеного житлового будинку та земельної ділянки, судом встановлено наступне.

Внаслідок невиконання боржником ОСОБА_12, своїх боргових зобов’язань Новозаводським районним судом м. Чернігів, на підставі рішення №6-268/10 від 18.06.2009 року, видано виконавчий лист (а.с.73) на стягнення солідарно з ОСОБА_12, та ОСОБА_7 на користь ЗАТ «ОСОБА_9 банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 877889,91 грн. і додатково з ОСОБА_7, кошти в розмірі 269754,32 грн.

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08.12.2016 року (а.с.78), було замінено сторону виконавчого провадження кредитора, за вказаним виконавчим листом на ТОВ «Кредитні ініціативи», яке в ході прилюдних торгів по реалізації предметів іпотеки виявило бажання придбати предмет іпотеки, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, (а.с.74-79).

Виходячи з цього ТЗОВ «Кредитні ініціативи» 28.12.2016 року, за реєстровими номерами 7686 та 7687 (а.с. 80-81) нотаріально було видані свідоцтва про право власності на незавершений будівництвом житловий будинок і на земельну ділянку, які є предметом цього спору.

В подальшому ТЗОВ «Кредитні ініціативи», як власник майна, розпорядився цією власністю і продав вказані об’єкти нерухомості за нотаріально посвідченими договорами від 22.08.2017 року, покупцю ОСОБА_3 (а.с85-87).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорюючи договори купівлі-продажу, позивач посилається на порушення його прав як співвласника так і права користування житлом свого неповнолітнього сина.

Як вже було встановлено, жодних порушень прав позивача, суд не виявив, оскільки в суді не доказано, що позивач був співвласником земельної ділянки та житлового будинку, який незавершений будівництвом.

Крім того судом не встановлено, що відчуженням житлового будинку порушуються право неповнолітньої дитини на користування житлом.

Доказів проживання дитини в цьому житловому будинку, чи доказів проживання будь-кого в ньому, суду не надано, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1О про визнання нерухомого майна об’єктом спільної власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними також до задоволення не підлягають, а тому в задоволенні позовних вимогах слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 62 СК України, ст.ст. 4, 76, 81, 82, 89, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, ст. 6 ч.3, 16, 202, 203 ч.1, 215, 229 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання нерухомого майна об’єктом спільної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, відмовити, за безпідставністю цих вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення, до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд.

Повний текст рішення складено 30 березня 2018 року.

.

СУДДЯ: