Ухвала суду № 73147712, 11.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6400/14 Доповідач - Кукліна Н.О.

Справа № 628/390/14-ц

Категорія : договірні Головуючий 1 інст. - Волчек О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в ОСОБА_1, ОСОБА_2

При секретарі Каплоух Н.Б., Лашаковій

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника

по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс”

на заочне рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2014 року

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 327251,86 грн. , що утворилася перед ТОВ “Вердикт Фінанс” за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11152648000 від 10.05.2007 року станом на 06.12.2013 року через невиконання позичальником зобов’язання, яка складається з заборгованості по кредиту-169899,04 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 75239,03 грн.; нараховані відсотки на дату подачі позову - 37972,44 грн.; пені за несвоєчасно виконані зобов’язання - 39044,39 грн.; три проценти річних від простроченої суми 5096,96 грн.. В обґрунтування позову вказував, що 10.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна за № 11152648000 на суму 29300,00 дол. США для придбання автомобіля в строк до 09.05.2014 року . З метою забезпечення виконання грошових зобов’язань за вказаним Кредитним договором ОСОБА_3 передав у заставу легковий автомобіль Mapка SUBAR вартістю 148100,00 грн.. На підставі Договору Факторингу від 20 квітня 2012 року позивач придбав вимоги за кредитами, в то числі і за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна за № 11152648000 від 10 травня 2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 В заставу позичальником передано легковий автомобіль універсал-В, Mapки SUBARU , що належить позичальнику ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АХС № 030625, виданого 08.05.2007 року РЕВ MB № 1 ОСОБА_4 України в Харківській області. Просить звернути стягнення на предмет застави шляхом надання згоди позивачеві на продаж вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_3 ТОВ “Вердикт Фінанс” договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем. Надати (визнати) право ТОВ «Вердикт Фінанс» підписувати від імені ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля. Витребувати у ОСОБА_3 автомобіль, комплект ключів , свідоцтво про реєстрацію, номерні знаки АХ 5999 ВА та передати їх у володіння ТОВ «Вердикт Фінанс». Надати ТОВ «Вердикт Фінанс» право вчиняти від імені ОСОБА_3 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг.

Заочним рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2014 року позов ТОВ “Вердикт Фінанс” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказується, що при укладанні договору факторингу сторонами не було порушено норм чи принципів цивільного законодавства, оскільки чинним законодавством не передбачено заборону на передачу прав вимоги при укладенні договору факторингу за договорами забезпечення. При винесенні рішення суд першої інстанції припустився помилки, невірно розтлумачив умови договору факторингу, оскільки метою відступлення права вимоги первісним кредитором за договором забезпечення є забезпечення виконання грошового зобов’язання за основним договором виходячи з вартості заставного майна відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» перед фактором, до якого перейшли всі права та обов’язки первісного кредитора, в тому числі і за договором застави, що є складовою кредитного договору за № 11152648000 від 10 травня 2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 В.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3А укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 для придбання автомобіля на суму 29300,00 дол. США зі строком повернення не пізніше 9 травня 2014 року . З метою забезпечення виконання грошових зобов’язань відповідно п.2.1. вказаного Кредитного договору ОСОБА_3 передав у заставу легковий автомобіль універсал -В, Mapки : SUBARU, модель Forester, номер кузова НОМЕР_1, держ. реєстр. номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АХС № 030625, виданого 08.05.2007 року РЕВ MB № 1 ОСОБА_4 Україна в Харківській області. Згідно п. 2.2.договору вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін визначено в 148100,00 грн.

Заочним рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2010 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про дострокове стягнення солідарно з позичальника та поручителів заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 від 10 травня 2007 року та договорами поруки від 10 травня 2007 року № № П/НОМЕР_3 . Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750 з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 солідарно заборгованість за кредитним договором № 11152648000 від 10.05.2007 року в сумі 184363,33 грн., еквівалентної 23275,26 доларів США станом на 08.06.2010 року.

На виконання заочного рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2010 року постановою державного виконавця ВДВС Куп’янського МРУЮ Харківської області від 7 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження та накладено арешт на легковий автомобіль універсал -В, Mapки : SUBARU, модель Forester, номер кузова НОМЕР_1, держ. реєстр. номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 на праві власності . На підставі заяви обтяжувача ВДВС Куп’янського МРУЮ Харківської області 12 квітня 2012 року в державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис № 12394071 про заборону відчуження арештованого транспортного засобу, належного боржнику ОСОБА_3 ( а.с.38)

20 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Кредекс Фінанс» укладено договір Факторингу № 05/12-КВ , за умовами якого Фактор придбав право вимоги за кредитними договорами , в тому числі і за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 від 10 травня 2007 року, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_5. В цей же день 20 квітня 2012 року укладено Договір Факторингу № 05/12-КВ між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердик Фінанс» , за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 від 10 травня 2007 року, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_5.

Згідно до ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне майбутньому ( майбутня вимога).

Відповідно до змісту статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент укладання Договору Факторингу 20 квітня 2012 року у судовому порядку між первісним кредитором ПАТ «Укрсиббанк» та позичальником ОСОБА_3 вирішено спір щодо дострокового стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 від 10 травня 2007 року , рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2010 року набрало законної сили, відкрито виконавче провадження про стягнення на користь первісного кредитора ПАТ «Укрсиббанк» з ОСОБА_3 заборгованості за кредитом в сумі 184363,33 грн., еквівалентній 23275,26 доларів США станом на 08.06.2010 року, у межах виконавчого провадження державним виконавцем вчинено дії по накладенню арешту на майно боржника, спрямовані на виконання судового рішення про стягнення з боржника заборгованості на користь первісного кредитора ПАТ «Укрсиббанк».

За загальними правилами, визначеними ст.ст. 512-514 ЦК України, до фактора ТОВ «Вердикт Фінанс» за Договором Факторингу від первісного кредитора у зобов’язанні за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 від 10 травня 2007 року , укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3, перейшли усі права та обов’язки в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав у межах виконавчого провадження , в якому первісний кредитор ПАТ «Укрсиббанк» виступає стягувачем заборгованості за кредитом з боржника ОСОБА_3.

Заміна кредитора у виконавчому провадженні у зв’язку з переходом його прав та обов'язків по кредитному договору іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір факторингу ) належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Позивач ТОВ «Вердикт Фінанс» після укладення 20 квітня 2012 року Договору факторингу із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження – стягувача замість ПАТ«Укрсиббанк» у виконавчому провадженні про стягнення заборгованості за кредитом заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 від 10 травня 2007 року з боржника ОСОБА_3 не звертався, що підтверджується матеріалами справи, та не заперечувалося в судовому засіданні апеляційного суду представником позивача.

Відповідно до положень ст.ст. 3, 19, 20 Закону України «Про заставу» застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач за Договором Факторингу не вчинив визначених законом дій , спрямованих на отримання права бути стороною виконавчого провадження про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс», а не первісного кредитора ПАТ«Укрсиббанк», заборгованості за основним зобов’язанням , визначеним Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11152648000 від 10 травня 2007 року.

Відмовляючи у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави шляхом надання згоди позивачеві на продаж від імені боржника заставленого транспортного засобу на погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3 перед ТОВ «Вердикт Фінанс» , суд першої інстанції виходив з того , що ТОВ «Вердикт Фінанс» не набуло права звернення стягнення на предмет застави на погашення заборгованості за основним зобов’язанням, стягувачем якої у виконавчому провадженні є інша особа, ПАТ «Укрсиббанк» , та на користь якої вчиняються виконавчі дії про стягнення заборгованості шляхом накладення арешту на заставлений автомобіль у межах відкритого державним виконавцем виконавчого провадження.

Висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам, ґрунтується на положеннях закону і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” відхилити.

Заочне рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді