Рішення № 73145593, 14.03.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/4595/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ШЕВНІ І.С.

за участю :

представника позивача-відповідача – ОСОБА_1

відповідача-позивача - ОСОБА_2

представника відповідача-позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу № 572/4595/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, понесених на поліпшення майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому просить усунути перешкоди, у здійсненні позивачем прав власника шляхом виселення відповідачів : ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із належного йому на праві власності житлового будинку, розташованого по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що він є власником житлового будинку, розташованого по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області, в якому власник не проживав тривалий час, через що за будинковолодінням на прохання позивача доглядала ОСОБА_7, з дозволу якого до спірного будинку і вселились ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6

15 грудня 2015 року позивачем на ім’я відповідачів було надіслано вимогу про звільнення належного йому житлового будинку, яку останніми було проігноровано. Оскільки відповідачі проживають у вказаному вище житловому будинку без достатньої правової підстави, позивач просить захистити його права власника шляхом виселення відповідачів із займаного житла.

В свою чергу ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пред’явили до ОСОБА_4 зустрічний позов, в якому просять стягнути на їх користь з позивача за первісним позовом 802 908 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених ними на поліпшення будинку та надвірних будівель та прибудинкової території за адресою : вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області.

В обґрунтування зустрічного позову відповідачами-позивачами зазначено, що на момент їх вселення до спірного будинковолодіння його вартість становила 170 100 грн., що є значно меншою від вартості будинковолодіння на момент звернення сторони із зустрічним позовом, оскільки Сергієнками протягом тривалого часу майно утримувалось, здійснювались певні поліпшення, вартість яких на даний момент становить 802 908 грн. Враховуючи вказані обставини відповідачі-позивачі просять стягнути з ОСОБА_4 на їх користь витрати, понесені на поліпшення належного останньому майна.

В ході судового провадження ОСОБА_4 були подані письмові заперечення щодо зустрічного позову, відповідно до яких останній зазначав, що фактично Сергієнками проводилось поліпшення будинковолодіння всупереч волі власника, який не уповноважував останніх на проведення таких робіт, а тому їх вимоги є безпідставними.

Відповідачами-позивачами було заявлено клопотання про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи, з метою встановлення вартості будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт у спірному будинковолодінні, яке було задоволено судом – ухвалою суду від 22 грудня 2016 року.

Крім цього, сторонами було заявлено клопотання про допит свідків, яке судом задоволено.

Також ОСОБА_4 було подано клопотання про роз’єднання первісного та зустрічного позовів, оскільки спільний розгляд вказаних вимог, на думку сторони, суттєво затягує розгляд справи.

Судом відмовлено у задоволенні заявленого клопотання на підставі ст.188 ЦПК України.

Крім цього, судом було відмовлено у клопотання ОСОБА_4 про долучення до матеріалів справи письмових доказів, які не були надані суду стороною.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу володіння та користування нерухомим майном. Ці правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Надана суду позивачем-відповідачем копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 9 грудня 2015 року та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 9 грудня 2015 року - доводять, що ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок №40 по вул.Миру м.Сарни Рівненської області – в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлої 14 січня 1985 року.

Відповідно до ст.391 ЦК України – власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В даному випадку способом захисту цивільних прав особи, відповідно до ст.16 ЦК України є припинення дії, яка порушує право.

Таким чином, при вирішенні такого спору слід з’ясувати – чи є особа власником майна та чи чиняться іншою особою певні перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні належним йому майном.

Надані позивачем – відповідачем докази, вказані вище, підтверджують право власності ОСОБА_4 на спірне будинковолодіння. Крім цього, вказані обставини на момент розгляду даного спору судом не заперечуються відповідачами – позивачами.

Із наданої судом копії рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 20 березня 2012 року, копії рішення цього ж суду від 9 січня 2014 року, а також із копії рішення колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 7 квітня 2014 року судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 1994 року проживають у вказаному вище будинковолодінні, в зв’язку із чим порушували питання про визнання за ними права власності на цей будинок за набувальною давністю. Однак, у задоволенні позову було відмовлено – в зв’язку із встановленням судом відсутності правових підстав для визнання права власності, оскільки останні вселились у житло як квартиранти.

17 грудня 2015 року ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_6 було надіслано письмову вимогу про звільнення зайнятого ними житлового будинку №40 по вул.Миру м.Сарни Рівненської області, на підтвердження чого позивачем-відповідачем суду надано копію письмової вимоги та копію рекомендованого повідомлення про вручення ОСОБА_2 поштового відправлення.

Допитана судом свідок ОСОБА_9 показала, що спірне будинковолодіння дійсно належало батькам ОСОБА_4, після смерті яких з дозволу знайомих позивача-відповідача у будинок вселились квартиранти. Орієнтовно у 2012-2013 роках ОСОБА_2 розпочали ремонт у спірному будиноколодінні. Крім цього, свідок пояснила, що син ОСОБА_4 звертався до ОСОБА_2 з метою врегулювання питання оплати за користування житлом, однак, це питання вирішено не було.

Враховуючи досліджені судом докази - є встановленим наявність права власності позивача – відповідача на спірне будинковолодіння, розташоване по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області та наявність перешкод для користування ОСОБА_4 належним йому майном, які чиняться йому відповідачами – позивачами.

Згідно із ст. 387 ЦК України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідачі-позивачі зазначали, що вони вселились до спірного будинковолодіння як квартиранти.

Факт вселення ОСОБА_2 до вказаного у позові будинковолодіння підтвердила в суді свідок ОСОБА_7, яка пояснила, що відповідачі-позивачі вселились до цього будинку орієнтовно у 1994 році, після того, як з будинку виселилась свідок. Зі слів свідка – власник будинку виїхав із будинку орієнтовно у 1992 році.

Однак, статтею 398 ЦК України встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених судом.

Наявність будь-якого договору з приводу речових прав ОСОБА_2 на належне ОСОБА_4 нерухоме майно останній заперечує. Крім цього, сторони визнають, що вселення у спірне житло відповідачів-позивачів відбулось за усною домовленістю із знайомими позивача-відповідача.

Враховуючи наведене – ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 проживають у будинковолодінні, розташованому по вул.Миру,40 м.Сарни рівненської області без будь-якої правової підстави, чим порушують права власника майна, а тому вимоги ОСОБА_4 підлягають до задоволення.

В свою чергу ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду із зустрічним позовом – про стягнення суми витрат, понесених на поліпшення належного ОСОБА_4 майна.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину від 9 грудня 2015 року – спадкове майно, яке було прийнято позивачем-відповідачем становило будинковолодіння, до якого відносився житловий будинок 1925 року побудови загальною площею 84,1 м2 із господарськими будівлями. Вартість спадкового майна, на яке ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину – 170 100 грн.

Із наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту на будинковолодіння, розташованого по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області, встановлено, що станом на 1 лютого 2012 року (на момент виготовлення технічного паспорту) за вказаною адресою розташовувалось будинковолодіння, що складалось із житлового будинку загальною площею 103,6 м2 та господарських будівель : літньої кухні, сараю, гаража, вбиральні, колонки, огорожі у вигляді металевої сітки в металевих стовпах та воріт металевих із хвірткою.

Відповідачами – позивачами суду були подані видаткові накладні, товарні чеки та квитанції на різні суми, відповідно до яких Сергієнками протягом 2012-2014 років придбавались будівельні матеріали на різні суми. Крім цього, стороною суду надані копії розписок, наданих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, якими доводиться факт оплати Сергієнками проведених останніми робіт у будинковолодінні, розташованому по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області.

Вказані обставини підтвердили в суді свідки.

Так, свідок ОСОБА_13 суду показав, що є сусідом ОСОБА_6, з якими підтримує дружні стосунки. На момент їх вселення – будинок перебував у занедбаному стані, оскільки батьки позивача – відповідача померли, а ОСОБА_4 виїхав на інше постійне місце проживання. Зі слів свідка підлога і дах будинку були майже знищені, господарські приміщення не придатні для використання.

Аналогічні покази щодо стану будинковолодіння на момент вселення ОСОБА_6 дали в суді свідки ОСОБА_12, ОСОБА_14,ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Крім цього, вказані свідки, а аткож свідок ОСОБА_17, який є батьком відповідача-позивача, підтвердили, що ОСОБА_17 за власні кошти повністю провели ремонтні роботи спірного будинковолодіння, перекрили дах, провели водогін та опалення, встановили нові вікна та двері, а також огорожу та замощення подвір’я.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_9, допитані за клопотанням позивача – відповідача, показали, що на момент вселення відповідачів-позивачів будинок був у задовільному стані та придатний для проживання. Однак, ці свідки також підтвердили факт проведення Сергієнками ремонтних робіт у спірному будинковолодінні та здійснення ними значних поліпшень будинковолодіння.

Згідно із висновком експерта №170223/1-ФМ судової будівельно-технічної експертизи від 10 жовтня 2017 року – на момент проведення експертизи вартість будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт, проведених в будинковолодінні, розташованому по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області за період з 1995 року становить 1 233 455 гривень.

Враховуючи наведені вище обставини, судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вселились за відсутності згоди ОСОБА_4 у належне йому будинковолодіння, яке розташоване по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області, в якому здійснили певні ремонтні роботи, вартість яких становить 1 233 455 гривень. Таким чином, вказані особи не є добросовісними набувачами (володільцями) спірного нерухомого майна, а тому не мають права, відповідно до ч.4 ст.390 ЦК України на відшкодування вартості здійснених ними поліпшень належного ОСОБА_4 майна.

Також, відповідно до ч.1 ст.778 ЦК України – наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Доказів надання такої згоди ОСОБА_6 власником нерухомого майна – Демянчиком, стороною суду надано не було, а тому вимоги за зустрічним позовом є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку щодо обґрунтованості первісного позову та щодо безпідставності зустрічного – у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати.

На підставі ст.ст. 328, 387, 395, 396, 390, 398 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задоволити повністю.

Усунути перешкоди ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, паспорт громадянина РФ №10 03 686261) у здійсненні прав власника житлового будинку з надвірними будівлями по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області, шляхом виселення із вказаного будинковолодіння ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (жителі м.Сарни вул.Миру,40 Рівненської області).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 487 грн. 20 коп. понесених судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, понесених на поліпшення майна : житлового будинку та прибудинкової території, розташованих по вул.Миру,40 м.Сарни Рівненської області, а саме : стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 802 908 грн. та понесених судових витрат - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

СУДДЯ підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_19