Рішення № 73145412, 30.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/119/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся представник ПАТ «Альфа-банк».

В судовому засіданні представник позивача розмір позовних вимог зменшив та остаточно просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №252/08 від 26 лютого 2008 року станом на 28 лютого 2018 року в розмірі 542,11 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 15 177,24 грн. та складається з наступного: заборгованість за кредитом в розмірі 542,02 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 15 174,72 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 0,09 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 2,52 грн. та понесені судові витрати по справі в розмірі 1378,00 грн.

В судовому засіданні відповідач заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що ним повністю сплачено усю заборгованість за кредитним договором.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Альфа-банк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ПАТ «Альфа-Банк» право вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.

Відповідно до договору та чинного законодавства покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій.

Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит №252/08 від 26 лютого 2008 року, що було укладено між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою ОСОБА_1, на користь ПАТ «Альфа-банк».

Таким чином, на даний час усі права кредитора за вищевказаним договором про іпотечний кредит належать ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26 лютого 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №252/08 (надалі – кредитний договір).

Відповідно до п.2 кредитного договору банк надає позивальнику кредит у сумі 8000,00 (вісім тисяч) доларів США; за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 13 процентів річних; кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним – не пізніше 23 лютого 2018 року; погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно, у відповідності до графіку погашення кредиту, який є невід’ємною частиною цього договору; кредит надається позичальнику із наступним цільовим призначенням: ремонт та облаштування житла.

Відповідно до п.3.5. кредитного договору у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту (п.2.3. цього договору) він сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25 процентів річних, порядок та сплата яких визначається відповідно до п.п.3.2. та п.3.3. цього договору.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору банк зобов’язується: видати кредиту готівковій формі на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.п.5.2. кредитного договору позичальник зобов’язується: використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту та процентах пере банком відповідно до розробленого графіку погашення кредиту; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, суми неустойки і збитків в порядку, передбаченому цим договором; у випадку прострочення позичальником виконання зобов’язання по поверненню банку суми боргу за цим договором він зобов’язаний відповідно до ст.625 УК України сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не в повній мірі надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Станом на 28 лютого 2018 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 542,11 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 15 177,24 грн. та складається з наступного: заборгованість за кредитом в розмірі 542,02 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 15 174,72 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 0,09 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 2,52 грн.

На день розгляду справи в суді дана заборгованість відповідачем згідно кредитного договору не погашена.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу суду не подано, а тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Укладений з банком договір відповідач в судовому порядку не оспорив, у зв’язку з чим, він відповідно до правил ст.204 ЦК України є правомірним.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. А позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 1378,00 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.204,526,61,612,625,629,1049-1050,1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.2368003055, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «Альфа-банк», м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004 заборгованість за кредитним договором №252/08 від 26 лютого 2008 року станом на 28 лютого 2018 року в розмірі 542,11 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 15 177,24 грн. та складається з наступного: заборгованість за кредитом в розмірі 542,02 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 15 174,72 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 0,09 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 2,52 грн. та понесені судові витрати по справі в розмірі 1378,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :