Постанова № 73141900, 30.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1416/17-ц 22-ц/774/305/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 212/1416/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Кислиця І.В.

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз»,

відповідач - ОСОБА_1,-

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2017 року, яке ухвалене суддею Козловим Ю.В. у м. Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» (надалі - ПАТ «Криворіжгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу АДРЕСА_1, квартира устаткована газовою плитою та водонагрівачем проточним газовим.

17.08.2015 року газопостачання за адресою відповідача було припинено шляхом опломбування кранів у зв'язку з наявністю заборгованості.

01.11.2016 року за адресою відповідача представниками ПАТ «Криворіжгаз» було проведено перевірку, за результатами якої встановлено порушення п.п. 2 п.1 глави 2 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем, а саме:несанкціоноване відновлення газопостачання: самовільно зняті пломби з плити газової та колонки газової, про що складено акт про порушення № 4858.

На підставі акту було здійснено нарахування не облікованого об'єму та обсягу природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв відповідача та кількості зареєстрованих осіб за період з 01.05.2006 року до дня виявлення порушення в розмірі 7251,87 грн., про що попереджено боржника ОСОБА_1, яка сплату боргу не здійснила.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 7251,87 грн., а також в порядку ст. 625 ЦК України інфляційні витрати в розмірі 79,77 грн. та 3% річних в розмірі 18,13 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2017 року позов ПАТ «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Криворіжгаз» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи Зокрема, суд не врахував, що предметом позову є стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу, а не стягнення заборгованості за спожитий природний газ, а тому дослідженню підлягає акт про порушення № 4858 від 01.11.2016 року, який й є підставою для донарахування об'єму спожитого природного газу внаслідок виявленого споживачем порушення, а не акт про відключення споживача шляхом опломбування кранів № 00301313142 від 17.08.2015 року. Однак, під час вирішення спору судом не було враховано, що акт про порушення № 4858 від 01.11.2016 року підписано особисто споживачем ОСОБА_1 без жодних зауважень, її повідомлено про дату засідання комісії щодо акту та запрошено до участі у його розгляді, а за наслідками розгляду на її адресу направлено акт-розрахунок про стягнення не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу. Посилаючись на те, що позивачем дотримано положення Кодексу газорозподільних систем під час складання та розгляду акту № 4858 від 01.11.2016 року, щодо нарахування не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, сповіщення боржника про наявність боргу, вважає що позивач має право на стягнення суми заборгованості в розмірі 7251,87 грн., а також інфляційних витрат та 3% річних у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, тоді як висновок суду про відмову в позові є помилковим.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ПАТ «Криворіжгаз» - Волошину Н.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання АДРЕСА_1.

17.08.2015 року газопостачання за адресою відповідача було припинено шляхом опломбування кранів у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 1511,99 грн., про що складено акт № 00301313142 (а.с. 8).

01.11.2016 року за адресою відповідача представниками ПАТ «Криворіжгаз» було проведено перевірку, за результатами якої встановлено порушення п.п. 2 п.1 глави 2 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване відновлення газопостачання: самовільно зняті пломби з плити газової та колонки газової, про що складено акт про порушення № 4858 (а.с. 9).

08.12.2016 року комісія газорозподільного підприємства, на підставі акту про порушення № 4858 від 01.11.2016 року розрахувала не облікований (донарахований) об'єм та обсяг природного газу і його вартість у розмірі 7251,87 грн. за період з 01.05.2016 року по 01.11.2016 року (а.с. 10-12).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Криворіжгаз», суд першої інстанції виходив з того що акт про відключення споживача шляхом пломбування кранів № 0030131342 від 17.08.2015 року не може бути визнаний законним, оскільки складений у відсутність споживача з грубими порушеннями законодавства, тому всі послідуючі дії позивача (розгляд акту комісією, донарахування сплати за послугу) мають бути визнані недійсними та такими, що не породжують в подальшому обов'язків споживача відносно позивача стосовно сплати донарахованих об'ємів з надання послуги газопостачання, визначених комісією позивача з розгляду актів про порушення, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку зі сплати заборгованості у розмірі 7251, 87 грн. й відповідно для задоволення позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України в редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналогічне положення містить й ст. 13 ЦПК України в діючий редакції.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для сплати споживачем донарахованих позивачем об'ємів природного газу внаслідок порушення відповідачем Кодексу газорозподільних систем (а.с. 2-4).

Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Зокрема п.п. 2 п.1 цієї глави зазначено, що до порушень, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване відновлення газоспоживання.

Згідно глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систему разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акту про порушення свої зауваження та заперечення.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складення акту про порушення № 4858 від 01.11.2016 року стало виявлення несанкціонованого відновлення газоспоживання по АДРЕСА_1 після відключення газу за борги, яке мало місце 17.08.2015 року, що підтверджується актом № 0330131342 (а.с. 8).

Акт про порушення № 4858 від 01.11.2016 року підписаний споживачем ОСОБА_1 без жодних зауважень (а.с. 9), тому є дійсним. В п.8 акту сповіщено споживача про розгляд цього акту комісією 08.12.2016 року й попереджено про наслідки його неявки.

Крім того, під час розгляду вказаного акту 08.12.2016 року комісія газорозподільного підприємствадійшла висновку, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 не облікований (донарахований) об'єм та обсяг природного газу і його вартість у розмірі 7251,87 грн. за період з 01.05.2016 року по 01.11.2016 року (а.с. 10-12).

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував вимог діючого законодавства та обставин справи, в порушення ст. 11 ЦПК України, вийшов за межі заявлених позовних вимог та надав оцінку законності дій позивача при складенні акту № 0330131342 на відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу від 17.08.2015 року, який не є підставою для нарахування об'єму та обсягу природного газу і його вартості у зв'язку з вчиненням споживачем одного з порушень, види яких визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Крім того, дії позивача щодо правомірності складення акту оцінено з урахуванням положень Кодексу газорозподільних систем, який не набрав чинності на момент складення такого акту.

При цьому, оцінка акту № 4858 від 01.11.2016 року на предмет його дійсності, доведеності вчиненого споживачем порушення та наявності підстав для нарахування об'єму та обсягу природного газу і його вартості судом першої інстанції надана не була.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача в цій частині є обґрунтованими, тоді як висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову є помилковим.

Враховуючи те, що факт порушення п.п. 2 п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних системспоживачем ОСОБА_1 встановлений актом, який є дійсним, нею не спростований, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 зобов'язана відшкодувати не облікований (донарахований) об'єм природного газу.

Також матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивачем дотримано положення Кодексу газорозподільних систем під час складання та розгляду акту № 4858 від 01.11.2016 року, а також нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу та сповіщення споживача про наявність боргу.

Відповідно до п.2 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, уразі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.6) про нарахування спожитого об'єму природного газу за період з 01.05.2016 року по 01.11.2016 року (6 місяців) в розмірі 7251,87 грн., колегія суддів вважає його правильним та повністю погоджується з ним й приходить до висновку, що саме цей розмір суми заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу повинен бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

Правильність даних наведеного розрахунку відповідачем ані в суді першої, ані апеляційної інстанції спростована не була.

Разом із заборгованістю за спожиті житлово-комунальні послуги з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3% річних та інфляційні витрати, з огляду на наступне.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, на думку колегії суддів, вимоги ПАТ «Криворіжгаз», щодо стягнення з відповідача на свою користь 3% річних та інфляційних витрат, ґрунтуються на законі.

З огляду на розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1, а саме 7251,87 коп., з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 79,77 грн. інфляційних витрат та 18,13 грн. - 3% річних. При цьому колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних витрат та 3% річних за зазначений період, вважаючи його правильним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог підлягає судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 3315,24 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2017 року -скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі 7251,87 грн. (сім тисяч двісті п'ятдесят одну грн. вісімдесят сім коп.),інфляційні витрати в розмірі 79 (сімдесят дев'ять) грн. 77 коп. та 3% річних в розмірі 18 (вісімнадцять) 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» судовий збір розмірі 3315, 24 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: