
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Фоменко І.М.
27 березня 2018 р. м. Харків Справа № 592/11268/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Курило Л.В.,
суддів: Русанової В.Б. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання - Моісеєвої К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.12.2017р. (дата виготовлення повного тексту постанови не зазначена) по справі № 592/11268/17
за позовом ОСОБА_2
до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області , Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради
про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 р. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії;
- зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити нарахування та виплату пенсії на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше отримувачем пенсії, сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії;
- звернути постанову суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання.
09.11.2017р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 19), в якій просив:
- залучити до участі у справі в якості другого відповідача Департамент праці та соціального захисту населення Сумської міської ради;
- визнати рішення Департаменту праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (довідка від 07.06.2017р. №2118) протиправним та скасувати його;
- визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії;
- зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити нарахування та виплату пенсії, та сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2017 р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.12.2017 р. позов задоволено.
Визнано рішення Департаменту праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 07.06.2017 р. №2118, протиправним та скасовано його.
Визнано протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії.
Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії, а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування пенсії та виплати пенсії.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Департаменту праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині.
Представник Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Учасники справи належним чином повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим колегія суддів на підставі ч.13 ст.10, ч.4 ст.229, ст.310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою (далі - ВПО), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання: АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою № 21181 від 07.06.2017р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана Департаментом праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (а.с. 8).
ОСОБА_2 перебував на обліку в Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком.
На підставі рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 12.06.2017 р. ОСОБА_2 припинено виплату пенсії згідно з рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Сумської міської ради від 25.05.2017 р. у зв'язку з встановленням факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання.
Позивач, вважаючи протиправними вищевказані дії та рішення відповідачів, звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 07.06.2017 р. №2118 є незаконним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З 22.11.2014 р. набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VІІ від 20.10.2014р.).
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VІІ, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1 ст. 5 Закону № 1706-VII).
В силу положень ст. 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону, рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" №365 від 08.06.2016 року затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Порядок №365).
Відповідно до п. 2 Порядку №365 контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Пунктом 3 Порядку №365 передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
За правилами пункту 6 Порядку №365 за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
Статтею 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (надалі - Закон № 1382-IV), в силу якої громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 12.09.2017р. на підставі листа Держприкордонслужби України від 01.09.2017р. №0.64-28023/0/15-17 скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Проте, відповідачем не надано доказів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.
Крім того, у ході судового розгляду справи не знайшло підтвердження направлення позивачу рекомендованою кореспонденцією повідомлення про необхідність з'явитися в триденний термін для проходження фізичної ідентифікації.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 12.09.2017р., яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд також зауважує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Так, у рішенні від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас у рішенні від 27.09.2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Що стосується доводів апелянта про те, що судом першої інстанції допущено помилку в назві департаменту, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Таким чином, колегія суддів вважає ці посилання апелянта несуттєвими і такими, що в будь - якому разі не вплинули на результат розгляду справи.
Доводи апелянта про те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 07.06.2017 р. №2118 взагалі не існує є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи ( а.с .8) міститься копія вказаної довідки.
Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Відповідно до п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.12.2017 р. по справі № 592/11268/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді В.Б. Русанова І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 02.04.2018р.
Судове рішення № 73137638, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 592/11268/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: