Ухвала суду № 73137335, 02.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12305/16

У Х В А Л А

02 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Літвіної Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 19.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.

Поряд із цим, у межах встановленого судом строку скаржником подано до суду лопотання про поновлення строку оскарження та про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що суд вправі продовжити лише строк, який ним був встановлений. Повноважень суду щодо продовження строку встановленого законом, норми КАС не передбачають.

Відповідно до частини другої статті 297 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин першої-другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто суд має право на власний розсуд визначати цей строк виключно в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначалося, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суддя-доповідач встановив позивачу максимально дозволений законом строк усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання ухвали. На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції у такому випадку позбавлений можливості продовжити цей строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом, який суд, як зазначалося, не вправі продовжувати.

Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги - відсутні.

Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, підставою для поновлення строку є існування поважних причин, які зумовити його пропуск.

Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).

В ухвалі від 12.03.2018 суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що скаржником не було подано доказів неможливості сплати судового збору у встановленому законом розмірі у період з 13.11.2018 по 19.02.2018.

У поданому клопотанні про поновлення строку позивач посилається на листи Державної казначейської служби України від 27.11.2017, 08.12.2017, 20.12.2017, 03.01.2018, 10.01.2018, 25.01.2018, 13.03.2018, якими, за твердженням скаржника у зазначений період були зупинені операції на рахунках відповідача, що унеможливило звернення до суду у встановлений законом строк.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845)у разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Таким чином, зупинення операцій по рахункам скаржника у даному випадку може мати місце до надання скаржником відповіді на відповідний запит, однак таки строк не може перевищувати строк, вказаний у запиті. Із долучених до матеріалів справи запитів вбачається, що казначейство зазначило строк надання відповіді - п'ять робочих днів з дня отримання запиту.

Беручи до уваги викладене, враховуючи десятиденний строк оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів наголошує на тому, що скаржником не наведено поважних підстав неможливості подання апеляційної скарги та сплати судового збору за її падання у періоди: з 13.11.2017 (отримання копії постанови) по 27.11.2017 (дата повідомлення казначейства) - 14 днів; з 05.12.2017 (день, наступний за днем строку надання відповіді) по 08.12.2017 - 3 дні; з 18.12.2017 по 20.12.2017 - 2 дні; з 28.12.2017 по 03.01.2018 - шість днів; з 18.01.2018 по 25.01.2018 - 7 днів; з 02.02.2018 по 19.02.2018 (день подання апеляційної скарги) - 17 днів.

Таким, взявши до уваги можливі обмеження у здійсненні платежів органами казначейства, позивач мав 43 календарні дні на оскарження рішення суду першої інстанції та сплату судового збору, при тому, що, як зазначалося, законом встановлено десятиденний строк апеляційного оскарження.

Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що строк блокування казначейством рахунків на підставі Порядку № 845 залежить виключно від активних дій скаржника щодо надання ним запитуваної інформації. Тому посилання на зазначені листи казначейства судом оцінюється критично, оскільки поновлення платежів у даному випадку залежить виключно від волі скаржника.

Жодних інших доказів існування поважних причин пропуску строку оскарження відповідачем надано не було.

Варто також зазначити, що Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі № 823/440/16 висловив позицію, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Таким чином, вказані скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не є поважними, а тому у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Державної фіскальної служби України про поновлення строку оскарження та про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов