Постанова № 73137333, 03.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 368/1431/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кириченко Василь Іванович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кобаль М.І.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представників позивача: - ОСОБА_2.,

- ОСОБА_3

представника відповідача: - Бабенка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_5 звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з адміністративним позовом до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_5 з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки від 07.07.2017 року №37;

- зобов'язати Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 23.06.1986 року по 30.06.1986 року, відповідно до довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07.07.2017 року №37, з врахуванням вимог п.п.4 п.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року №1210, починаючи з 14.07.2017 року з врахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 21 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нова довідка про заробітну плату позивача, видана виходячи з розміру заробітної плати ОСОБА_5, яка останньому не була виплачена, відтак, перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необгрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з Миронівським АТП 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту, правонаступником якого, на даний час, є Приватне акціонерне товариство «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» на посаді начальника експлуатації з годинною тарифною ставкою 1,15 крб. при 6 годинному робочому дні.

Після подій на Чорнобильській АЕС, його було відряджене до зони відчуження в якості начальника зібраної колони Київського обласного управління автомобільного транспорту.

У період часу з 23.06.1986 року по 04.07.1986 року він виконував роботи з організації перевезень вахт будівельників по об'єктам будівництва Чорнобильської АЕС. Дані роботи виконувались у м. Чорнобиль, тривалість робочого дня становила 11 годин, згідно табелю обліку робочого часу ОСОБА_5

На даний час позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи, захворювання пов'язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено відповідними документами.

При виході на пенсію, Миронівським АТП 13243 ОСОБА_5 було надано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в якій зазначено, що за період з 23.06.1986 року по 04.07.1986 року позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 633,08 крб.

Однак, нещодавно позивачу стало відомо, що розрахунок, який відображено відповідачем в довідці про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проведено не вірно, без врахування вимог нормативно-правових актів, з яких знято гриф «Секретно» та «Для службового користування», які регулювали порядок та розміри оплати праці осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні, а саме, під час нарахування заробітної плати не було збільшено на 100% (тобто вдвічі) тарифну ставку згідно п. 1 постанови ЦК КПР, BPСРСР, KMСРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року та постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за № 153/10-43 від 07.05.1986 року. Також, не була нарахована премія за роботу в зоні ЧАЕС в розмірі 60% тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до її. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» № 207-7 від 16.06.1986 року.

05.04.2017 року ОСОБА_5 письмово звернувся до ПрАТ «Миронівське АТП 13243» із заявою за № 380 про проведення перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження з врахуванням приписів вищевказаних нормативно-правових актів, однак у задоволенні даної заяви позивачу дуло відмовлено, внаслідок чого останній змушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 16.06.2017 року по справі № 371/532/17 позовні вимоги ОСОБА_5 були задоволені, зобов'язано ПрАТ «Миронівське АТП 13243» здійснити перерахунок заробітної плати Позивача за період проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із збільшенням тарифної ставки на 100 % та нарахуванням премії у розмірі 60% посадового окладу.

07.07.2017 року ПрАТ «Миронівське АТП 13243» було видано довідку про заробітну плату позивача, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках під № 37. Згідно відомостей, які містяться в даній довідці, Позивач з 23.06.1986 року по 30.06.1986 року заробив 800 крб. 77 коп., а з 01.07.1986 року по 04.07.1986 року загалом заробив 397 крб. 19 коп. Загальна сума заробітку згідно довідки становить 1 287 крб. 96 коп.

14.07.2017 року позивач, через свого представника, звернувся до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою від 11.07.2017 року про проведення перерахунку пенсії за новою довідкою від 07.07.2017 року №37.

Однак, листом від 09.08.2017 року за № 135/П-02, відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії за новою довідкою, мотивуючи своє рішення наявністю в матеріалах пенсійної справи позивача раніше виданої довідки про заробіток в зоні ЧАЕС, а тому підстав для обчислення пенсії позивача за довідкою від 07.07.2017 року № 37 немає.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ст. 54 Закону України «Про соціальний статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 року, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

01.01.2012 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. ст. 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 7 Порядку передбачено, що обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які приймали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, - 4, I - 3). При цьому, в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Зони небезпеки визначались відповідно до радіаційної ситуації в місцях виконання робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за показниками потужності експозиційної дози. Держкомгідромету СРСР було доручено двічі на місяць станом на 1 та 15 числа забезпечувати Урядову комісію інформацією про радіаційну ситуацію на зазначених територіях. Рішення щодо віднесення населених пунктів або виробничих об'єктів до зони небезпеки приймались Урядовою комісією (від 07.08.1986 р. № 87, від 19.08.1986 р. № 108, від 18.09.1986 р. № 173 та від 05.01.1987 р. № 339).

При виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках залежно від потужності експозиційної дози територію зони відчуження було поділено на 1-у, 2-у, 3-ю зони небезпеки та зону особливого контролю.

До зони небезпеки № 3 належали території з рівнями іонізуючого випромінення від 100 млР/год і вище, до зони небезпеки № 2 - від 20 млР/год до 100 млр/год, до зони небезпеки № 1 - від 5 млР/год до 20 млР/год, до зони особливого контролю - від 2 млР/год до 5 млР/год .

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Колегія суддів наголошує на тому, що перерахунок заробітної плати ОСОБА_5 зі збільшенням на 100 % тарифної ставки за період з 23 червня 1986 року по 04 липня 1986 року та нарахування премії в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за період 23 червня 1986 року по 04 липня 1986 року, а також видача нової довідки про розмір заробітної плати встановленого зразку за період виконання ним робіт по ліквації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 23 червня 1986 року по 04 липня 1986 року вже були предметом судового розгляду.

Відповідно до рішення Миронівського районного суду Київської області від 16.06.2017 року по справі № 371/532/17, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 17.01.2018 року, встановлено правові підставі для перерахунку заробітної плати ОСОБА_5 зі збільшенням на 100 % тарифної ставки за період з 23 червня 1986 року по 04 липня 1986 року та нарахування премії в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за період 23 червня 1986 року по 04 липня 1986 року, та зобов'язано ПрАТ «Миронівське АТП 13243» видати нову довідку про розмір заробітної плати встановленого зразку за період виконання ним робіт по ліквації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 23 червня 1986 року по 04 липня 1986 року.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 листопада 2015 року, «управління Пенсійного фонду зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки №8 від 20 листопада 2014 року, яка складена з врахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року, оскільки право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі, за період його роботи у зоні відчуження, гарантоване державою шляхом видання вказаних документів».

З урахуванням того факту, що довідка про розмір заробітної плати, видана ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07.07.2017 року № 37 є чинною та не скасованою, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у перерахунку пенсії, а тому висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову є необґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 грудня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 грудня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_5 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_5 з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки від 07.07.2017 року №37.

Зобов'язати Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 23.06.1986 року по 30.06.1986 року, відповідно до довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07.07.2017 року №37, з врахуванням вимог п.п.4 п.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року №1210, починаючи з 14.07.2017 року з врахуванням вже виплачених сум.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

М.І.Кобаль

Постанова складена в повному обсязі 03 квітня 2018 року.