Ухвала суду № 73135937, 03.04.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 квітня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/285/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправними рішення та дій, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати постанову ОСОБА_3 про закриття виконавчого провадження від 14.06.2016 р. незаконною, а дії начальника ДВС ГТУЮ ОСОБА_2 неправомірними;

- зобов`язати начальника ДВС в Чернівецькій області ОСОБА_4 відновити провадження по справі згідно п. 4.12.1 "Інструкції про проведення виконавчих дій" у триденний строк з дня отримання ухвали суду.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як видно із змісту адміністративного позову, в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не вказав свій реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта.

У позові позивачем також не вказано ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. У позовній заяві щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається із прохальної частини адміністративного позову, позивач просить визнати дії начальника ДВС ГТУЮ ОСОБА_2 неправомірними, однак не зазначив із якими саме діями вказаної особи він не погоджується. Крім того, в позовній заяві відсутнє обґрунтування позивачем стосовно порушення оскаржуваними рішенням та діями його прав, свобод та інтересів.

Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до положення ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із вимогами про визнання постанови ОСОБА_3 про закриття виконавчого провадження від 14.06.2016 р. незаконною, а дій начальника ДВС ГТУЮ ОСОБА_2 неправомірними та зобов`язання начальника ДВС в Чернівецькій області ОСОБА_4 відновити провадження по справі згідно п. 4.12.1 "Інструкції про проведення виконавчих дій" у триденний строк з дня отримання ухвали суду.

Із матеріалів адміністративного позову видно, що ОСОБА_3 є головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, а ОСОБА_2 начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Однак, позивачем у позовній заяві, в супереч вимогам ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем вказано посадову особу, а не відповідний орган державної виконавчої служби.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ст. 79 КАС України).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).

Однак, в супереч вищевказаним вимогам, позивач належним чином не засвідчено копії наступних письмових доказів:

- постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 р. у виконавчому провадженні ВП №51015220;

- довідки виданої прокуратурою Львівської області №18/1227 від 12.08.2016 р.;

- відповідь відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області №733/03-17 від 14.02.2017 р.;

- відповідь управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області №Ш-208 від 08.06.2017 р.

Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що позивачем оскаржується постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 р. у виконавчому провадженні ВП №51015220, однак оригінал або належним чином засвідчена копія оскаржуваної постанови до суду позивачем не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документу.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Оскільки, позовна заява містить три вимоги немайнового характеру (визнання протиправною постанови, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії), то судовий збір має бути сплачений позивачем за кожну вимогу окремо.

Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру по 704,80 грн за кожну, а всього 2114,40 грн (3 х 704,80 грн).

Натомість, позивачем сплачено судовий збір тільки за одну вимогу в розмірі 704,80 грн, згідно квитанції №742224 від 28.03.2018 р. Відтак, недоплата розміру судового збору складає 1409,60 грн.

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, всупереч вказаній нормі, позивачем в позовній заяві не зазначено про те, чи ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України. Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Аналогічні строки були встановлені ч. 2 ст. 181 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка діяла до 15.12.2017 р.

У поданому до суду позові, позивач оскаржує дії та постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 р. у виконавчому провадженні ВП №51015220, а також просить зобов`язати вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження.

У позові та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо тільки 08.06.2017 р. після надання відповіді начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2, яку він отримав 12.06.2017 р., після чого звернувся до суду у встановлений законом десятиденний термін.

Однак, у адміністративному позові та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 28.03.2018 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду.

Позивачем також не обґрунтовано чи було йому відомо про існування оскаржуваних дій та постанови у період з 14.06.2016 р. по 08.06.2017 р. та які існували перешкоди звернення у вказаний період до суду із адміністративним позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, а також докази на підтвердження вказаних обставин.

У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач також зазначає, що ним оскаржено у апеляційному порядку ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2017 р. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2018 р. у справі №824/1048/17-а повернуто апеляційну скаргу, яку він отримав 27.03.2018 р.

Як видно з матеріалів позову, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 р. у справі №824/1048/17-а скаргу ОСОБА_1 повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду від 28.12.2017 р. про залишення скарги без руху.

Із системи Діловодство спеціалізованого суду видно, що ухвалу про повернення скарги від 17.01.2018 р. у справі №824/1048/17-а отримано позивачем 22.01.2018 р.

Однак, у позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не обґрунтовано, які існували перешкоди у період з 22.01.2018 р. по 29.03.2018 р. для звернення до суду з позовом, тобто поза межами десятиденного строку та докази на підтвердження даних обставин.

Отже, підстави пропущення строку звернення до суду наведені позивачем у позові та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, на переконання суду, не є поважними.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький